
- •V. Розділ з охорони праці.
- •VI. № та назва креслень Вступ
- •І. Архітектурно-будівельний розділ
- •1.Загальна частина
- •1.1.Район будівництва. Роза вітрів.
- •1.2.Генеральний план
- •1.3. Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будинку
- •2. Архітектурно-будівельна частина
- •2.1. Фундамент та фундаментні балки
- •2.2.Колони, стіни та перегородки
- •Стіни та перегородки
- •2.3.Перекриття і підлоги
- •2.4 Ферми покриття та плити покриття
- •2.5 Покрівля та водовідведення
- •2.6.Сходи. Розрахунок сходового маршу
- •2.7 Вікна, двері та ворота
- •2.7. Зовнішнє та внутрішнє опорядження
- •2.8. Інженерно-технічне устаткування
- •2.9. Специфікація збірних залізобетонних елементів. Теп залізобетонних елементів
- •Ііі Будівельно-виробничий розділ
- •1. Характеристика будівельного майданчика і умов будівництва
- •2.Норми тривалості будівництва
- •3. Проектування будгенплану
- •3.1. Розміщення будівлі що споруджується
- •3.2. Вибір монтажного крану
- •3.3. Розміщення складів та майданчиків складування, тимчасових будівель
- •3.4.Проектування водопостачання та енергопостачання необхiдних кiлькостях I необхiдних параметрiв.
- •3.5. Проектування тимчасових доріг
- •3.6. Розрахунок теп будгенплану
- •4. Технологічна карта на монтаж плит покриття
- •4.1. Область застосування
- •4.2. Матеріально-технічні ресурси
- •4.3. Послідовність процесу
- •4.4. Підрахунок обсягів робіт даного процесу
- •4.5. Операційний контроль якості даного процесу. Допуски та відхилення
- •4.6. Теп даного процесу
- •4.7. Безпека праці при виконанні даного процесу
- •5. Календарний план
- •5.1. Призначення, склад і порядок розробки календарного плану
- •5.2. Визначення номенклатури та обсягів робіт
- •5.3. Вибір способів виконання робіт і засобів їх механізації. Вибір ведучих будівельних машин
- •5.4. Відомість підрахунку трудовитрат та машиновитрат
- •Відомість потреб в матеріалах.
- •5.5. Розрахунок теп календарного плану Техніко економічні показники
- •Іv. Економічний розділ
- •Безпека праці на будівництві
- •2.1. Загальні положення
- •Безпека праці при виконанні земляних робіт
- •2.3. Безпека праці при виконанні бетонних та залізобетонних робіт
- •2.4. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •2.5. Безпека праці при виконанні покрівельних робіт
- •2.6. Безпека праці при виконанні опоряджувальних робіт
- •2.7. Безпека праці при виконанні зварювальних робіт
- •3. Електробезпека на будівництві
- •4. Пожежна безпека на будівництві
- •5. Охорона навколишнього середовища
- •Перелік посилань
- •VI. № та назва креслень.
2.5. Безпека праці при виконанні покрівельних робіт
Рулонний килим в місцях примикань наклеюють на тугоплавких гарячих мастиках тільки через 12 год після улаштування основного покрівельного килима, наклеєного на холодних мастиках.
Забороняється:
- переносити гарячий бітум і мастику в бачках по драбинах і передавати з рук в руки;
- заготовлювати деталі покрівельного килима на даху;
- використовувати у роботі мастики з температурою вище 180°С;
- використовувати для миття рук розчинники;
- гасити мастику, яка спалахнула, водою, працювати з електроінструментами на даху під час дощу і снігу.
При влаштуванні рулонних покрівель із застосуванням наплавлених руберойдів слід дотримуватись підвищених вимог пожежної безпеки .
При роботах по наклеюванню руберойду методом підплавлення покривного шару бітуму необхідно:
— для розігрівання використовувати тільки газові пальники і витримувати режим розігріву, який не перевищував би 160°С;
— балони з пропан-бутаном зберігати в спеціальних металевих контейнерах;
— постійно перевіряти (за допомогою мильної води) герметичність з'єднання редуктора з балоном і шлангами;
— з'єднання шлангів зі штуцерами виконувати тільки хомутами з затяжкою болтами;
— при запалюванні пальника полум'я слід направляти осторонь від людей і горючих матеріалів.
При роботах по наклеюванню руберойдів методом пластифікації покривного шару бітуму розчинником необхідно:
—зберігати розчинники в постійно закритій тарі з розміщенням на покритті в спеціально відведеному місці з вивішеною табличкою "Вогненебезпечно";
- наносити розчинник на розгорнуту частину поверхні руберойду в кількості не більше 60 г/м2 без утворення підмоклих місць;
- відбирати розчинник з роздавальної ємкості тільки з застосуванням ручних насосів при довжині заправного шланга не більше 1 м;
—для збільшення відстані від зони дихання робітника і зони розпилення розчинника застосовувати розпилювач з ручкою завдовжки не менше 1,8 м.
Забороняється:
- працювати без наряду-допуску;
—виконувати роботи при відсутності на покрівлі протипожежного інвентаря;
- одночасно на одному покритті наклеювати руберойди методом підплавлення відкритим полум'ям і методом пластифікації розчинником;
- застосовувати бензин і газ як паливо для агрегатів наплавлення;
- підходити з запаленим пальником до балона з пропан-бутаном ближче 1 м;
— від'єднувати шланги при наявності в них газу під тиском;
— відбирати газ з балону при його залишковому тиску менше 19613,3 Па (0,2 кгс/см2 );
— користуватися балоном з пропан-бутаном без редуктора (регулятора тиску);
- зберігати на покритті розчинник у кількості, яка перевищує змінну потребу;
- зберігати розчинник поблизу відкритого вогню і курити під час роботи з ним.
2.6. Безпека праці при виконанні опоряджувальних робіт
Техніка безпечне! При штукатурних роботах. Основними причинами виробничого травматизму при штукатурних роботах можуть бути падіння тих, що працюють з висоти або обвалення лісів, підмостя і люльок, шкідлива дія на робітниках винищити і інших хімічних матеріалів, вживаних при роботі в зимовий період, опіки при вживанні розчинів з негашеним вапном і т. Д.
Внутрішні штукатурні роботи, а також виправлення обштукатурених поверхонь (стенів, стель) у разі потреби виробляють, як правило, з пересувних столиків і підмостя, а в сходових маршах із спеціальних підмостів (столиків), що мають різну довжину опорних стійок. Зовнішні штукатурні роботи здійснюють, як правило, з металевих трубчастих або дерев'яних лісів. Для будівель великої висоти застосовують і підвісні ліси і люльки. В деяких випадках зовнішні укоси будівель обштукатурюють з випускних лісів або настилів, промовців з отворів. При обштукатурюванні фасадів будівель заввишки до трьох поверхів застосовують пересувні вежі. При штукатурних роботах не можна використовувати для підмащування випадкові предмети (прилади опалювання, раковини, бочки).
Особливі заходи безпеки дотримуються при експлуатації розчинонасосів і інших машин, що працюють під тиском. Приміщення, які обштукатурюють в зимовий період, якщо неможливо використовувати систему опалювання, просушують спеціальними нагрівальними приладами (калориферами типа УТ-130, газовими пальниками, електрокалориферами або повітронагрівачем, що працюють на рідкому паливі). Застосовувати для сушки і обігріву приміщень мангалів, жаровні, бочки або інші ємкості, наповнені коксом, що горить що виділяє в приміщення продукти згорання палива, забороняється.
При використанні нафтогазових калориферів не дозволяється заливати паливо в калорифер, що діє, і застосовувати легкозаймисте паливо (бензин і ін.). Відстань між газовим калорифером і газовим балоном має бути не менше 1,5 м-коду, а від балона до електропроводів - 1 м. При експлуатації електричних калориферів дотримують правила безпеки при роботі електричних установок. У просушуваних приміщеннях рекомендується знаходитися не більше 3 ч в день.
Техніка безпеки при малярних роботах. При виробництві малярних робіт на тих, що працюють діють наступні шкідливі чинники: виділення пилу при змішуванні сухих матеріалів з оліфою і при шліфовці поверхонь наждачним папером або пемзою, розпиляло фарби в довкілля при механізованому нанесенні її на поверхні, виділення шкідливих речовин і газів при висиханні, і, нарешті, виділення шкідливої пари при видаленні старої фарби.
Малярні склади, як правило, готуються централізований. При їх приготуванні на будівельному майданчику необхідно використовувати для цих цілей приміщення, обладнані вентиляцією і не допускаючі перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
При виконанні малярних робіт широко застосовують ручні машини з електричним приводом (електрощітки, електрокраскопульти, електроклеєварки), при користуванні якими необхідно дотримувати правила електробезпеки. Крім того, велику частину робочих процесів виконують на висоті: з лісів, підмостей І люльок, у зв'язку з цим необхідно дотримувати правила техніки безпеки при їх експлуатації.