- •1) Економічні, політичні та культурні передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.
- •2) Спроби відродження олімпійських ігор
- •3) П’єр де Кубертен, його погляди, ідеї та роль у відродженні Олімпійських ігор.
- •4) Перший Олімпійський конгрес та його рішення.
- •5) Перші Олімпійські ігри сучасності, та їх значення
- •1) Основні принципи Олімпійського руху
- •2) Структура Міжнародної Олімпійської системи.
- •3) Структура мок.
- •4) Структура нок, та їх функції.
- •5) Структура мсф та їх функції.
- •1) Вибір місця проведення Олімпійських ігор.
- •2.) Організаційний комітет, його діяльність під час організації і проведення Олімпійських ігор
- •Основні напрямки діяльності мсф при підготовці та проведення
- •5.)Програма Олімпійських ігор
- •1) Джерела фінансування
- •2) Рекламно-комерційна та ліцензійна діяльність
- •3) Комерційне використання Олімпійських ігор
- •4) Економічні програми організації та проведення Олімпійських ігор
- •5) Олімпійська Хартія. Її історичний розвиток.
- •6) Основний зміст і структура Олімпійської хартії
- •Комерціалізація та професіоналізація Олімпійського руху
- •2) Проблема допінгу в Олімпійському русі
- •3) Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •4) Проблеми демократизації Олімпійського руху
- •5. Політизація Олімпійського спорту
- •7)Проблема участі жінок в Олімпійському спорті
- •1) Зародження Олімпійського руху в Україні
- •2) Олімпійський рух в Україні часів радянського союзу
- •3)Олімпійський рух в незалежній Україні
- •1) Соціальна природа та передумови виникнення професійного спорту
- •2) Мета, завдання та функції професійного спорту
- •3) Відмінності професійного спорту в порівнянні з Олімпійським
- •1) Організаційна структура професійних ліг та асоціацій
- •2) Характеристика організаційної структури клубу команди з професійного спорту
- •3) Характеристика професійних ліг та асоціацій
- •1. Драфт - спеціальна система відбору
- •2. Система підготовки висококваліфікованих баскетболістів
- •Система підготовки висококваліфікованих хокеїстів
- •3.1 Система підготовки хокеїстів в командах нхл
- •4. Система підготовки висококваліфікованих футболістів
1) Основні принципи Олімпійського руху
В основному варіанті Олімпійськой хартії, прийнятої в 1990р. називані наступні 7 основних принципів олімпійського руху:
Концепція сучасного олимпизма належить П’єзру де Кубертену, за чиєю ініціативою в
червні 1894 р. в Парижі відбувся Міжнародний атлетичний конгрес з метою відновлення Олімпійських ігор. Потім, 23 червня 1894 р., Міжнародний олімпійський комітет (МОК), керівний з того часу олімпійським рухом.
Олімпізм є філософською концепцією життя, об'єднуючою в єдине ціле тіло, волю і
розум. Будучи сполучною ланкою між спортом, культурою і освітою, олімпізм прагне до створення такого способу життя, в основі якого лежала б радість від занять різними видами фізичної діяльності, способу життя, який проголошував би виховну цінність позитивних прикладів і пошану до загальних етичних принципів.
Метою олімпізма є повсюдне становлення спорту на службу гармонійного розвитку
людини з тим, аби сприяти створенню мирного суспільства, що піклується про збереження людської гідності.
Олімпійський рух, керований МОК, бере початок в сучасному олімпізмі. Під
верховною владою МОК олімпійський рух об'єднує організації, спортсменів і інших осіб, які згодні керуватися Олімпійською хартією. Критерієм приналежності до олімпійського руху є визнання Міжнародного олімпійського комітету.
Мета олімпійського руху - сприяння побудові мирного і кращого світу, за
допомогою виховання молоді заняттями спортом без якої-небудь дискримінації і в олімпійському дусі, що включає взаєморозуміння, дух дружби, солідарності і чесної гри.
Діяльність олімпійського руху носить постійний і універсальний характер.
Вершиною його є об'єднання спортсменів світу на великому спортивному святі - Олімпійських іграх.
Олімпійська хартія зводить в єдиний комплекс засадничі принципи, правила і офіційні
роз'яснення, прийняті МОК. Вона управляє організацією і функціонуванням олімпійського руху і встановлює умови святкування Олімпійських ігор.
Із засадничих принципів олімпійського спорту походить тісний взаємозв'язок Олімпізма з вихованням, освітою і гармонійним розвитком людини.
2) Структура Міжнародної Олімпійської системи.
Міжнародна олімпійська система включає МОК, МСФ, НОК, ОКОІ і регіональні олімпійські комітети, національні асоціації, клуби і осіб, що відносяться до них, зокрема, спортсменів. Крім того, до олімпійської системи відносяться і інші організації і установи, сприяючі олімпійському руху і визнані МОК.
Відповідно до Хартії МОК може визнавати не лише НОК або організації, що виконують їх роль, і МСФ, але і різні інші організації, що створені в цілях сприяння олімпійському руху і діють відповідно до Олімпійської хартії. Такими організаціями можуть бути різні асоціації НОК і МСФ, а також різні неурядові організації, що пов'язані із спортом і діють на міжнародному рівні.
Протягом всього періоду розвитку сучасного олімпійського руху міжнародна олімпійська система придбала складну багаторівневу структуру, що включає велику кількість різних організацій, що виконують певну функцію в системі олімпійського спорту. У структурі міжнародної олімпійської системи в даний час виділяються два основні напрями з чітко розділеними функціями. Перше з них пов'язано з діяльністю олімпійських комітетів або організацій, що виконують їх роль на всіх рівнях організації олімпійського спорту. Друге базується на діяльності спортивних федерацій всіх рівнів.
Проте це лише найбільш загальна схема, що характеризує структуру міжнародної олімпійської системи. У практиці олімпійського спорту ситуація набагато складніша. По-перше, олімпійська система з її структурою і функціями є частиною міжнародної організаційної системи. Олімпійська система пов'язана з нею через загальні інтереси, сфери діяльності її перетинаються з діяльністю різних міжнародних організацій - ООН, ЮНЕСЬКО, багатонаціональних корпорацій, міждержавних організацій. Взаємодія з ними дає можливість міжнародній олімпійській системі відповідно реагувати на політичну обстановку, що склалася (або що складається), укріплювати організаційну, матеріально-технічну і фінансову сторони олімпійського спорту. По-друге, система сучасного олімпійського спорту постійно розвиваючись, сприяє ширшому його поширенню, появі нового виду спорту і спортивних дисциплін, нових спортивних організацій.
Важливу роль при цьому мають і особливості розвитку спорту в різних регіонах світу, що виявляються, в першу чергу, в своєрідності характерних рис поширених видів спорту.