- •1) Економічні, політичні та культурні передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.
- •2) Спроби відродження олімпійських ігор
- •3) П’єр де Кубертен, його погляди, ідеї та роль у відродженні Олімпійських ігор.
- •4) Перший Олімпійський конгрес та його рішення.
- •5) Перші Олімпійські ігри сучасності, та їх значення
- •1) Основні принципи Олімпійського руху
- •2) Структура Міжнародної Олімпійської системи.
- •3) Структура мок.
- •4) Структура нок, та їх функції.
- •5) Структура мсф та їх функції.
- •1) Вибір місця проведення Олімпійських ігор.
- •2.) Організаційний комітет, його діяльність під час організації і проведення Олімпійських ігор
- •Основні напрямки діяльності мсф при підготовці та проведення
- •5.)Програма Олімпійських ігор
- •1) Джерела фінансування
- •2) Рекламно-комерційна та ліцензійна діяльність
- •3) Комерційне використання Олімпійських ігор
- •4) Економічні програми організації та проведення Олімпійських ігор
- •5) Олімпійська Хартія. Її історичний розвиток.
- •6) Основний зміст і структура Олімпійської хартії
- •Комерціалізація та професіоналізація Олімпійського руху
- •2) Проблема допінгу в Олімпійському русі
- •3) Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •4) Проблеми демократизації Олімпійського руху
- •5. Політизація Олімпійського спорту
- •7)Проблема участі жінок в Олімпійському спорті
- •1) Зародження Олімпійського руху в Україні
- •2) Олімпійський рух в Україні часів радянського союзу
- •3)Олімпійський рух в незалежній Україні
- •1) Соціальна природа та передумови виникнення професійного спорту
- •2) Мета, завдання та функції професійного спорту
- •3) Відмінності професійного спорту в порівнянні з Олімпійським
- •1) Організаційна структура професійних ліг та асоціацій
- •2) Характеристика організаційної структури клубу команди з професійного спорту
- •3) Характеристика професійних ліг та асоціацій
- •1. Драфт - спеціальна система відбору
- •2. Система підготовки висококваліфікованих баскетболістів
- •Система підготовки висококваліфікованих хокеїстів
- •3.1 Система підготовки хокеїстів в командах нхл
- •4. Система підготовки висококваліфікованих футболістів
Комерціалізація та професіоналізація Олімпійського руху
Одній з основних тенденцій, що визначають на сучасному етапі розвиток спорту вищих досягнень, є його професіоналізація..
Природно, у сфері спорту сформувалася велика кількість вузьких фахівців - тренерів, спортивних лікарів, учених, масажистів і інших, для кого спорт став сферою їх професійної діяльності.
Професіоналізація поступово охопила і власне спортивну діяльність: підготовка кваліфікованих спортсменів і їх участь в змаганнях фінансуються в найрізноманітніших формах (стипендії, зарплати, компенсації, виплати за рекламу і участь в стартах, премії і т. д.) - і цей процес бурхливо розвивається.
Нині більшість олімпійських видів спорту достатньо інтенсивно просуваються по дорозі, яку раніше пройшов професійний спорт. І якщо в олімпійському спорті зараз лише відбувається процес формування професій, то в професійному спорті - перш за все в таких його видах, як автогонки, бейсбол, гольф, футбол, велоспорт, американський футбол, баскетбол, хокей, теніс, бокс І деякі інші - формування професій в основних рисах давно завершилося, і йдеться вже про подальше вдосконалення системи професійного спорту.
Не дивлячись на те, що нинішнє керівництво Міжнародного олімпійського комітету в переважній більшості прихильно відноситься до процесу комерціалізації і професіоналізації спорту, не бачивши в цьому серйозної загрози олімпійському руху, і, більш того, часто розглядає цей процес як важливий чинник зміцнення престижу олімпійського руху, розширення його фінансової бази і, на цій основі, сфер, форм і об'єму діяльності, правомірність професіоналізації олімпійського руху стала однією з ключових проблем сучасного спорту вищих досягнень, довкола якої розвернулися гострі дискусії.
Слід підкреслити, що процес професіоналізації олімпійського спорту протікає складно і суперечливо. Зв'язано це перш за все з прагненням зберегти основні принципи класичного Олімпізма. Відношення до професіоналізації спорту дуже неоднозначне як серед лідерів міжнародного спортивного руху, так і представників національних спортивних організацій, учених і навіть серед спортсменів.
У проблемі професіоналізації спорту каменем спотикання довго був допуск професіоналів на Олімпійські ігри. Але, як наголошувалося вище, в 1986 р. МОК на прохання МСФ вирішив допуск професійних футболістів і хокеїстів, а потім тенісистів і баскетболістів до участі в Олімпійських іграх. Більшість членів Міжнародного олімпійського комітету в цьому питанні одностайні. Їх позицію досить точно виразив віце-президент МОК канадець Р. Паунд: «Ми хочемо, аби на Олімпійських іграх один з одним змагалися кращі спортсмени світу. Ми не бажаємо, аби в чемпіонатах світу брали участь спортсмени вищою кваліфікації, чим учасники Олімпійських ігор. Нам потрібні кращі - будь то професіонали або аматори.
У 1981 р. поняття «аматор» було виключене з Олімпійської хартії. На основі ретельного вивчення фактів комісія МОК прийшла до виводу, що допуск як на Олімпійські ігри, так і на чемпіонати світу повинен санкціонуватися федераціями".