- •1) Економічні, політичні та культурні передумови відродження Олімпійських ігор сучасності.
- •2) Спроби відродження олімпійських ігор
- •3) П’єр де Кубертен, його погляди, ідеї та роль у відродженні Олімпійських ігор.
- •4) Перший Олімпійський конгрес та його рішення.
- •5) Перші Олімпійські ігри сучасності, та їх значення
- •1) Основні принципи Олімпійського руху
- •2) Структура Міжнародної Олімпійської системи.
- •3) Структура мок.
- •4) Структура нок, та їх функції.
- •5) Структура мсф та їх функції.
- •1) Вибір місця проведення Олімпійських ігор.
- •2.) Організаційний комітет, його діяльність під час організації і проведення Олімпійських ігор
- •Основні напрямки діяльності мсф при підготовці та проведення
- •5.)Програма Олімпійських ігор
- •1) Джерела фінансування
- •2) Рекламно-комерційна та ліцензійна діяльність
- •3) Комерційне використання Олімпійських ігор
- •4) Економічні програми організації та проведення Олімпійських ігор
- •5) Олімпійська Хартія. Її історичний розвиток.
- •6) Основний зміст і структура Олімпійської хартії
- •Комерціалізація та професіоналізація Олімпійського руху
- •2) Проблема допінгу в Олімпійському русі
- •3) Проблеми організації та проведення Олімпійських ігор
- •4) Проблеми демократизації Олімпійського руху
- •5. Політизація Олімпійського спорту
- •7)Проблема участі жінок в Олімпійському спорті
- •1) Зародження Олімпійського руху в Україні
- •2) Олімпійський рух в Україні часів радянського союзу
- •3)Олімпійський рух в незалежній Україні
- •1) Соціальна природа та передумови виникнення професійного спорту
- •2) Мета, завдання та функції професійного спорту
- •3) Відмінності професійного спорту в порівнянні з Олімпійським
- •1) Організаційна структура професійних ліг та асоціацій
- •2) Характеристика організаційної структури клубу команди з професійного спорту
- •3) Характеристика професійних ліг та асоціацій
- •1. Драфт - спеціальна система відбору
- •2. Система підготовки висококваліфікованих баскетболістів
- •Система підготовки висококваліфікованих хокеїстів
- •3.1 Система підготовки хокеїстів в командах нхл
- •4. Система підготовки висококваліфікованих футболістів
4) Економічні програми організації та проведення Олімпійських ігор
Проведення сучасних Олімпійських ігор обумовлює вирішення великої кількості питань, що вимагають не лише складної багатолітньої організаційної роботи, але і величезних матеріальних витрат.
Витрати на підготовку і проведення Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор залежать від ряду чинників. Основні з них - наявність відповідних сучасним вимогам спортивних споруд, умов для розміщення учасників Ігор і забезпечення їх всім необхідним (живлення, транспорт, різні види обслуговування). Тому, коли столицями Олімпійських ігор виявляються ті міста, в яких необхідні умови є, удається обійтися відносно невеликими витратами. Наприклад, витрати на підготовку і проведення Ігор XXIII Олімпіади в Лос-Анджелесі (1984 р.) були відносно невеликими - 469 млн. доларів. Ці Ігор обмежилися, в основному, реконструкцією спортивних споруд, що були, а при будівництві нових явно було видимим прагнення до економії засобів; як олімпійське село використовувалися студентські гуртожитки, що діяли, і т. п. В той же час підготовка і проведення деяких інших Олімпійських ігор незрідка вимагали величезних матеріальних витрат. Наприклад, при підготовці і проведенні Ігор XVIII Олімпіади в Токіо (1964 р.) було витрачено близько 3 млрд. доларів; Ігри XX Олімпіади в Мюнхені (1972 р.) обійшлися їх організаторам в 2 млрд. марок; Ігри XXI Олімпіади в Монреалі (1976 р.) - 1,4 млрд. доларів; Ігри XXIV Олімпіади в Сеулі (1988 р.) - 2,5 млрд. доларів.
Настільки великі коливання у вартості підготовки і проведення Олімпійських ігор обумовлені тим, що у витратах враховуються не лише безпосередні витрати, пов'язані з організацією самих Ігор, але і витрати на поліпшення інфраструктури міст, будівництво і реконструкцію спортивних споруд.
Аналіз економічних програм Олімпійських ігор в Лос-Анджелесі і Ігор подальших Олімпіад, а також зимових Олімпійських ігор останнього десятиліття показує, що основними джерелами доходів оргкомітетів були: проведення лотерей, продаж прав на телетрансляцію Олімпійських ігор, виготовлення і реалізація олімпійських монет, пам'ятних медалей, поштових марок, доходи від ліцензійної і видавничої діяльності, від продажу квитків, вступи від спонсорів і так далі Причому якщо раніше основними джерелами були вступи від лотерей і продажу монет (наприклад, на Іграх XX Олімпіади в Мюнхені, відповідно 31 % і 53 %), то починаючи з Ігор XXIII Олімпіади в Лос-Анджелесі, головну роль стали грати продаж прав на трансляцію Олімпійських ігор телекомпаніям і спонсорсько-ліцензійна діяльність.
Досвід XXIII Олімпійських Ігор в Лос-Анджелесі (1984 р.) отримав розвиток в Сеулі при підготовці і проведенні Ігор XXIV Олімпіади. Установка керівників Республіки Кореї була гранично простою: якщо йдеться про престижі країни, долари не мають значення. Проте добре розроблена економічна програма дозволила отримати загальний дохід від проведення цих Ігор в сумі 987,5 млн. доларів, у тому числі від продажу прав на телетрансляцію - 332 млн., реалізації вхідних квитків і лотереї - 175,8; продажі пам'ятних медалей і м'ячів - 199,8, значків і сувенірів - 118,4, від продажу квартир в олімпійському селі після закінчення Ігор - 161,5 млн. доларів. Крім того, оргкомітет Ігор XXIV Олімпіади в Сеулі отримав дотації від патріотичний настроеных корейців - жителів Республіки Кореї і різних країн світу - на загальну суму 355,4 млн. доларів.
Таким чином, загальний дохід оргкомітету склав 1 млрд. 342,9 млн. доларів. Витрати оргкомітету (без врахування дотацій уряду Республіки Кореї) склали 847,7 млн. доларів. Отже, оргкомітет Ігор XXIV Олімпіади отримав чистий прибуток в сумі 495,2 млн. доларів.
Бюджет Ігор XXV Олімпіади в Барселоні (1992 р.) передбачав прибуткову частину у розмірі 1638,14 млн. доларів. Він формувався так, щоб вирішити двояке завдання: з одного боку, добитися того, аби доходи, отримані від Ігор, покрили витрати, пов'язані з їх проведенням, а з іншою, - аби засоби, вкладені в Ігри, з'явилися і вкладом в інфраструктуру Барселони. Оскільки витрати на проведення Ігор XXV Олімпіади в Барселоні склали 1635,14 млн. доларів, то витрати на проведення цих Олімпійських ігор були компенсовані.
Маркетингові програми Ліллехаммера принесли Оргкомітету більше 520 млн. дол. доходів, у тому числі від продажу прав на телетрансляцію Ігор понад 350 млн. (67%), спонсорів - більше 100 млн. (19%), продажі квитків - 35 млн. (7%), монет і марок з олімпійською символікою - 17 млн. (3%) і ліцензійній діяльності - понад 20 млн. (4%).