19

ПЛАН

Вступ………………………………………………………......…........…2

Розділ 1. Республіканська форма правління ……………………………....…3

1.1 Президентська республіка…………………………………………5

1.2 Парламентська республіка ………………………………………..6

1.3 Змішана республіка …………………………………………….….9

Розділ 2. Сполучені штати Америки як приклад президентської республіки............................................................................................................12

2.1 Законодавча влада.............................................................................12

2.2 Структура Конгресу США ………………………………………..12

2.3 Повноваження Конгресу …………………………………….........13

2.4 Виконавча влада …………………………………………....……..15

Висновок ……………………………………………………………….......….16

Список використаних джерел ………………………………………………..17

Вступ

Республіка - форма правління, при якій всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Головними ознаками будь республіки є колективність правління; всі вищі органи державної влади (зборів, ради тощо) мають складну структуру, наділяються певними, тільки їм властивими повноваженнями і несуть відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання згідно закону, прийняття ж рішення здійснюється , як правило, шляхом голосування. Воно вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало кваліфіковане або проста більшість. Однак, що стосується інших ознак республіки, то я вважаю, що їх слід, через своєрідність теми, розглядати в приватних випадках різних видів республік. Дана тема є актуальною тільки тому, що з 199 держав 156 мають саме цю форму правління. Вже тільки за це таке поняття як республіка має право бути розглянуте. Крім того, з огляду на те, що республіка, як я вже вказував вище, є формою державного правління, вона зобов'язана бути розглянута з усіх сторін. Так само слід звернути увагу на той факт, що республіка (як форма правління) з'явилася (IV-III тис. до н.е. в месопотамських містах-державах), і саме головне те, що вона з'явилася і в такому культурно - правовий- розвиненій державі як Рим. Тобто вже в ті далекі часи людська думка змогла гідно оцінити перевагу республіки над іншими формами державного правління і втілити в життя ідею побудови саме республіканської форми правління. Саме тому багато вчених, починаючи з античності і закінчуючи сьогоднішнім днем ​​у своїх юридичних роботах, величезне місце приділяли проблемам форми правління держави і особливо проблеми республіки, так як майже в усі історичні етапи республіка повинна була постійно боротися за своє існування.

Розділ 1. Республіканська форма правління

Республіканська форма правління є найбільш поширеною в сучасному світі. Республіка (лат. respublica від rex - справа, publicus - суспільний, тобто "загальна справа" або "суспільна справа") - форма правління, при якій глава держави є одноосібний (украй рідко колегіальний) президент, що обирається на певний термін з числа громадян, що володіють необхідними "кваліфікаціями" (певний вік, народження в даній країні від громадян цієї держави, володіння повними громадянськими і політичними правами та ін.) Є й інші, спотворені форми республіки, коли президент не обирається громадянами, а проголошується таким військовим чи революційним радою після державного перевороту або проголошується довічним президентом. [18, с.170].

Загальними ознаками республіканської форми правління є: - існування одноособового і колегіального глави держави; - виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади; - здійснення державної влади не по своєму велінню, а за дорученням народ - юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом; - обов'язковість рішень верховної державної влади.

Республіканська форма правління остаточно встановилася, у Франції лише з прийняттям Конституції 1875 року після двократної реставрації монархії. Швейцарія і мініатюрне держава Сан-Марино мають цю форму правління з самого початку. Більшість же сучасних європейських республік знайшли її після військових і революційних потрясінь XX століття, пов'язаних передусім з двома світовими війнами. В Америці успішна збройна національно-визвольна боротьба колишніх колоній проти монархічних метрополій також, як правило, породжувала республіканську форму правління. Так само і в Африці і в Азії розпад колоніальної системи в середині XX століття привів, за поодинокими винятками, до утворення республік. [5, с.227] За інших рівних умов республіка - найбільш демократична форма правління, оскільки передбачає, що повноваження будь-якої гілки влади, будь-якого вищого її органу, включаючи главу держави, в кінцевому рахунку, грунтуються на мандат народу. Але слід підкреслити, що цей висновок вірний лише за інших рівних умовах. Справа в тому, що існують збочені різновиди республіки, які характеризуються нелегітимністю влади. Наприклад, коли в країні відбувається державний переворот, який ставить на чолі держави одноосібного диктатора (він може називатися як завгодно - президентом, координатором, вождем, генеральним секретарем центрального комітету партії і т.д.) або групу диктаторів (хунту), форма правління офіційно може проголошуватися або залишатися республіканської, але її демократична суть вихолощується. Це відбувається в тому випадку, коли законно обране або призначена посадова особа (президент, прем'єр-міністр і т.п.) захоплює неприналежні йому за конституцією повноваження, відмовляється залишити свою посаду після закінчення терміну повноважень, - словом, коли узурпує владу. Нижче ми розглядаємо різновиди дійсно демократичною чи принаймні ліберальної по політичному режиму республіки. При цьому треба пам'ятати, що і в президентській, і в парламентській республіці є і президент, і парламент, а відмінності між цими двома різновидами республіканської форми правління полягає в характері відносин між законодавчою і виконавчою владою.