Чекова форма розрахунків

Чек – письмове розпорядження чекодавця (імпортера, замовника) своєму банку сплатити вказану в чекові суму чекотримачеві готівкою (банкнотами) чи шляхом перерахування на рахунок власника чека в банку.

Таким чином:

• чекодавець – імпортер, замовник;

• банк імпортера – банк-платник;

• банк експортера;

• чекотримач – експортер, власник чека.

Схема розрахунків з використанням чека:

5.2 Банк експортера 4 6 3 3.1	Банк імпортера (платник) 2.1 5.1
Експортер 1 (чекотримач) 2.2	Імпортер (чекодавець)

1. Зовнішньоторговельний контракт, в якому обумовлюються використання чека.

2.1. Оформлення чекової книжки в банку імпортера в межах суми, що є на його поточному чи інших рахунках, включаючи суми, що надійшли на ці рахунки в результаті надання банком кредиту (овердрафт).

2.2. Імпортер виписує чек на ім’я експортера.

3. Експортер пред’являє чек в свій банк на інкасо.

3.1. Зарахування коштів на рахунок чекотримача (експортера) може здійснюватися відразу по пред’явленню чека.

3. Банк експортера пред’являє чек банкові-платникові.

5.1. Банк імпортера знімає кошти з рахунка імпортера, дебетуючи його рахунок.

5.2. банк імпортера переказує кошти банку експортера, кредитуючи його кореспондентський рахунок.

6. Банк експортера зараховує кошти експортеру, кредитуючи його рахунок.

Форма чеків та їх обіг регламентуються законодавством і нормами міжнародного права. Виділяють три групи країн, що відрізняються за відповідними системами чекового права:

1. країни СНД користуються Постановою ЦВК РНК СРСР “Положення про чеки” від 6.11.1929 р., а також нормами Женевської конвенції про введення “Однотипного закону про чеки” (1931 р.);

2. країни, що застосовують англо-американське чекове законодавство;

3. інші країни.

Відповідно до міжнародного права при вирішенні спірних питань щодо форми чеків та їх обігу застосовують право країни, де чек був виписаний. Чек має відповідну форму і виписується на спеціальному бланку, що повинен містити обов’язкові реквізити:

1. Найменування “Чек” (чекова мітка).

2. Найменування платника (банка).

3. Номер рахунку, з якого потрібно здійснити платіж.

4. Місце платежу.

5. Нічим не обумовлене розпорядження здійснити оплату вказаної суми.

6. Дата і місце виписки чека.

7. Підпис чекодавця.

Англійські норми права передбачають банківську відмітку на чекові, що означає, що на поточному рахунку чекодавця є кошти, достатні для оплати чека.

Відповідно до Женевської конвенції строк пред’явлення чека до оплати обчислюється з дати виставлення чека і обмежений:

• 8 днями – в платіжному обороті в країні його виписки;

• 20 днями – в міжнародному платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи, Середземномор’я (тобто всередині однієї частини світу);

• 70 днями – в міжконтинентальному платіжному обороті.

Таким чином, чек має відносно короткий строк пред’явлення на відміну від векселя, проте англо-американське чекове право не встановлює конкретних граничних строків пред’явлення чека до оплати, але передбачає, що його потрібно пред’явити до оплати впродовж “розумного строку”, який, як правило, визначається банківською практикою.

Як і вексель чек може передаватися шляхом індосаменту іншому власнику. Індосамент можна здійснити також і на самого чекодавця. При цьому всі індосанти несуть солідарну відповідальність за оплату чека перед чекотримачем. Індосантом може бути тільки банк-платник, який не несе відповідальності перед чекотримачем, а відповідає тільки перед чекодавцем, агентом якого він є, за своєчасну і правильну оплату чека.

Банк-платник може здійснити тільки передоручительний індосамент при інкасуванні чека – тобто платник уповноважує вказану в надписі особу реалізувати всі права за чеком. На відміну від індосанта платник в цьому випадку не несе відповідальності за оплату чека.

На відміну від векселя, чек не може бути акцептованим (крім американського законодавства) – адже чек забезпечений сумою внеску на рахунку чекодавця і підтверджений лімітованою чековою книжкою.

“Положення про чеки” допускає акцепт чека, який може бути пред’явлений для акцепту чекодавцем чи чекотримачем до завершення строку пред’явлення його до оплати. Акцепт повинен бути безумовним і загальним, при цьому вказується число, місяць і рік здійснення акцепту.

Але чек, подібно до векселя, може бути гарантованим – тобто забезпечений повністю або частково через аваль за чекодавця чи індосанта – на лицьовій стороні чека. Аваль може дати будь-яка особа, крім платника.

Види чеків:

1. З точки зору того, хто є чекотримачем:

• іменний;

• ордерний;

• на пред’явника (пред’явницький).

Іменний – виписаний на ім’я конкретної особи. Не підлягає індосаменту, а передається цесією, тобто в нотаріальному порядку. При передаванні новий тримач придбаває тільки ті права, що мав попередній чекотримач.

Ордерний – виписаний на відповідну особу або її наказу. Може передаватися за допомогою індосаменту. Застосовується в міжнародному платіжному обороті найчастіше.

На пред’явника – виписаний на пред’явника і може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього. Як правило, виставляється клієнтом на свій банк. Чекодавець висилає його своєму партнерові за кордоном, який при отриманні виставляє його своєму банку для кредитування свого рахунка. Таким чином, чекодавець здійснює платіж прямо своєму партнерові, що виявляється швидше, ніж шляхом банківського переказу. Застосовується широко в міжнародному платіжному обороті. За Женевською конвенцією чек, виставлений без вказівки отримувача, розглядається як чек на пред’явника.

2. З точки зору того, хто є чекодавцем:

• фірмовий;

• банківський.

Фірмовий (чек клієнта) – виписаний фірмою на тримача. Частіше за все виписується в національній валюті або іноземній валюті на пред’явника і виставляється фірмою на свій банк. Оплата за такими чеками здійснюється за рахунок чекодавця.

Банківський (чек банка) – виписаний банком на свій банк-кореспондент. Чекодавцем виступає банк боржника, а в тексті чека не вказується найменування фірми-чекодавця. Оплата здійснюється з рахунку банка чекодавця в банку-кореспонденті за кордоном. В міжнародному платіжному обороті найчастіше використовують банківські ордерні чеки, які за бажанням клієнта виступають замість переказу.

Чекове законодавство виділяє також окрему групу чеків на відміну від простих:

• перекреслені (кросовані);

• розрахункові.

Такі чеки можуть бути оплачені тільки кредитній установі.

Кросовані – дві паралельні лінії по діагоналі на лицьовій стороні чека. Чекотримач не може отримати суму готівкою. Це робиться чекодавцем або наступним чекотримачем для усунення зловживання при використанні чеку. Сума за чеком зараховується на рахунок чекотримача в банку, який виступає платником за чеком, або в іншому банку.

1. загальне перекреслення – між двома лініями немає ніякої вказівки або є мітка “банкір”;

2. спеціальне перекреслення – між лініями є вказівка на конкретну кредитну установу, якій може бути оплачений чек.

Загальне перекреслення може бути замінене спеціальним.

Таким чином, кросовані (перекреслені) чеки застосовують для переказу коштів з одного рахунка на інший.

Розрахункові – мають одну червону смугу і напис “розрахунковий” на лицьовій стороні – банк-платник кредитує рахунок чекотримача на суму чека.

Якщо чек виписаний в іншій валюті, то остання видається чекотримачеві за наявності обмовки “ефектив”. За її відсутності чек оплачується в місцевій валюті за курсом на день платежу.