2.2. Незабезпечена система розрахунків:

1. Банківський переказ.

2. Вексельна форма розрахунків.

3. Чекова форма розрахунків.

4. Розрахунки за відкритим рахунком.

Банківський переказ

Банківський переказ – отримане на підставі інструкції від імпортера доручення банка-експортера виплатити отримувачеві переказу (бенефіціарові, експортерові) вказану суму.

В міжнародних розрахунках банки часто виконують перекази за дорученням своїх клієнтів і ця форма розрахунків використовується автономно.

Також у формі банківського переказу здійснюються:

• оплата інкасо;

• платежі в рахунок остаточних розрахунків;

• авансові платежі;

• при сплаті боргів по позиках і кредитах;

• при врегулюванні рекламацій;

• повернення надлишково отриманих сум.

Банківські перекази також часто поєднуються з іншими формами розрахунків: частина – у формі переказу, частина – у формі простого інкасо або виписуються векселі, а також з гарантіями.

В банківському переказі беруть участь:

• переказодавець – боржник – імпортер;

• банк імпортера – банк переказодавця, що прийняв доручення;

• банк експортера – банк, що здійснює зарахування суми переказу переказодавцеві;

• переказоотримувач – експортер.

Економічний зміст банківських переказів залежить від того, чи здійснюється оплата товарів або послуг до їх поставки (імпортер кредитує експортера – авансовий платіж) чи після їх отримання імпортером (експортер кредитує імпортера, наприклад, відкритий рахунок).

Схема розрахунків з використанням банківського переказу

1. Імпортер кредитує експортера (авансовий платіж):

Банк експортера 4 5	Банк імпортера 3
1 Експортер 2 (переказоотримувач) 6	Імпортер (переказодавець)

1. Контракт.

2. Експортер інформує про готовність товару до відвантаження.

3. Імпортер дає доручення своєму банкові здійснити переказ валюти.

4. Банк імпортера переказує кошти банкові експортера.

5. Банк експортера зараховує виручку експортеру.

6. Експортер, отримавши переказ, відвантажує товар і відправляє комерційні документи.

2) Експортер кредитує імпортера (наприклад, розрахунки за відкритим рахунком):

Банк експортера 4 5	Банк імпортера 3
Експортер 1 (переказоотримувач) 2	Імпортер (переказодавець)

1. Контракт.

2. Експортер у встановлений строк відвантажує товар і відправляє комерційні документи.

3. Імпортер, отримавши документи, стає власником товару, представляє в свій банк доручення на переказ.

4. Банк імпортера переказує кошти банку експортера, направляючи йому платіжне доручення.

5. Банк експортера, отримавши платіжне доручення, зараховує виручку експортерові.

Отже, розрахунки шляхом банківських переказів в міжнародній торгівлі здійснюються, як і у внутрішньому платіжному обороті, за допомогою платіжних доручень. Однак, платіжне доручення міжнародного платіжного обороту підпорядковується особливим міжнародним правилам. Вони відрізняються від внутрішніх тим, що можуть бути виписані не тільки в національній, але й в іноземній валюті.

Імпортер при розрахунках за придбані товари шляхом банківського переказу складає заяву на переказ, в якій містяться інструкції для банка стосовно умов виплати грошей переказоотримувачеві. При переказі коштів за кордон в рахунок оплати інкасованих документів переказодавець повинен вказати в заяві, в оплату яких документів здійснюється платіж, тобто номер інкасового доручення.

Платіжні доручення направляються банками один одному поштою (поштові платіжні доручення), телеграфом (телеграфні платіжні доручення), телексом, а останнім часом – по системі SWIFT.

Виконання платіжного доручення в міжнародному обороті (у перших випадках) здійснюється досить довго, наприклад, в заокеанській торгівлі – кілька тижнів. Виставляючи платіжне доручення, банк повинен попіклуватися про забезпечення грошовими коштами свого рахунка в банку-кореспонденті, в якому, або через який, буде здійснена оплата за банківським переказом, або отримати відповідний ліміт кредитування на випадок відсутності коштів на рахунку.

Для переказодавця (імпортера) не має особливого значення, як довго буде здійснюватися виконання платіжного доручення. За правилом вважається (якщо немає спеціальних обмовок), що боржник своєчасно здійснив платіж, якщо він вчасно виписав платіжне доручення, а це означає, що загальний строк виконання платіжного доручення відноситься на рахунок кредитора (експортера).