Клас Стьожкові (Cestoidea)
Цестоди (клас Cestoidea, підклас Cestoda), або стьожкові черви, відносяться до типу Плоскі черви (Plathelminthes). Цестоди мають стрічкоподібне сегментоване тіло довжиною від 2,5-5 мм до 18-20 м. Тіло складається із голівки (сколекса), шийки і членистої стробіли, окремі сегменти (членики) якої називаються проглотидами. На голівці є органи фіксації: присоски, присмоктувальні щілини (ботрії), може бути хоботок з віночком гачків. За сколексом знаходиться коротка несегментована шийка - частина росту, від якої відбруньковуються членики. Стробіла складається із різної кількості члеників (від 3 - до 4000). Проглотиди, що розташовані безпосередньо за шийкою, називаються юними і мають тільки чоловічу статеву систему. Середину тіла складають гермафродитні членики, а кінець стробіли складається із зрілих члеників, що містять заповнену яйцями матку.
Покриви тіла утворюють шкірно-м'язовий мішок. Зовнішній його шар - кутикула має мікроворсинки для збільшення всмоктувальної поверхні, тому що поглинання поживних речовин відбувається всією поверхнею тіла. Такий спосіб живлення визначив локалізацію статевозрілих особин тільки в тонкій кишці хазяїна.
Кутикула також виділяє антипротеолітичні ферменти, що захищають гельмінта від перетравлювання. Під кутикулою знаходяться шари кільцевої і поздовжньої мускулатури. Простір між органами заповнений паренхімою.
Травна, кровоносна, дихальна системи відсутні. Видільна система протонефридіального типу, нервова система гангліонарно-драбинчастого типу.
Цестоди - гермафродити. Чоловіча статева система представлена сім'яниками, сім'явиносними протоками, що зливаються в загальний сім'япровід і закінчуються копулятивним органом - цирусом. Жіноча статева система складається із яєчника, яйцепровода, жовтівників, тільця Меліса, піхви, оотипу, матки. Цирус і піхва відкриваються у статеву клоаку, звідти чоловічі статеві клітини потрапляють в оотип, де відбувається запліднення. Можливе перехресне запліднення між двома особинами або різними проглотидами одного гельмінта.
Цестоди (І - сколекси; II - гермафродитні членики; III - зрілі членики; IV - поперечний зріз сколексу стьожака широкого; а – стьожак широкий (Diphyllobothrium latum); б - ціп'як озброєний (Taenia solium); в - ціп'як неозброєний (Taeniarhynchus saginatus); г - ціп'як карликовий (Hymenolepis nana)): 1 -ботріі; 2-зона росту; 3-цирусна сумка; 4-піхва; 5-матка; 6-жовтівники; 7-яєчник; 8-оотип; 9 - вивідний отвір матки; 10 - тільце Меліса; 11 -сім'яники; 12 -віночок гачків; 13 -присоски; 14-зона росту; 15-сім'яники; 16-матка; 17 - яєчник; 18 - тільце Меліса; 19 - оотип; 20 - жовтівники; 21 - матка, заповнена яйцями; 22 - піхва; 23 - сім'явивідна протока.
Цестоди є біогельмінтами. Статевозрілі особини живуть у тонкій кишці тварин і людини. Розвиток відбувається зі зміною хазяїнів і двома личинковими стадіями. Усередині яйця утворюється онкосфера - шестигачковий зародок, що вивільняється в тілі проміжного хазяїна. Там із онкосфери розвивається друга личинкова стадія - фіна (ларвоциста), інвазійна для остаточного хазяїна. Розрізняють кілька типів фін:
циспшцерк - невеликий заповнений рідиною міхурець розміром з горошину, всередину якого завернутий один сколекс;
цистицеркоїд - двостінний міхурець із завернутим всередину сколексом і хвостоподібним придатком;
ценур - міхур, всередину якого завернуто декілька сколексів;
ехінококовий міхур - міхур, що досягає великих розмірів, всередині якого знаходиться токсична рідина, безліч сколексів, дочірні і внучаті міхурці;
альвеококовий міхур - конгломерат дрібних міхурів з колоїдним вмістом, всередині яких невелика кількість сколексів;
плероцеркоїд - червоподібна личинка з при смоктувальними щілинами (ботріями) на передньому кінці.