
- •Тема Система управління формування і використанням трудового потенціалу підприємства
- •1. Сучасна кадрова політика підприємства
- •2. Функції керування потенціалом підприємства.
- •3. Система керування трудовим потенціалом.
- •4. Функціонування підсистеми керування персоналом.
- •5. Удосконалювання організаційних структур і мотивації персоналу.
- •6. Розробка системи мотиваторів як резерв підвищення ефективності керування трудовим потенціалом.
- •Тема: Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства
- •Керування конкурентоспроможністю потенціалу підприємства як системоутворюючий елемент загального керування підприємством
- •Необхідність і основні етапи керування конкурентоспроможністю потенціалу оцінка обсягу, структури , динаміки й ефективності використання потенціалу підприємства і його часток на ринку .
- •Вибір стратегії і тактики підвищення конкурентоспроможності , обгрунтування управлінських рішень і механізмів їх реалізації для забезпечення цільового рівня конкурентоспроможності підприємства
- •Тema: Система антикризового управління потенціалом підприємства Лекція 6
- •1. Загальна характеристика кризового стану підприємства.
- •2. Механізм виникнення кризового стану на підприємстві.
- •3. Кризовий процес по Мюллеру, Кристеку й ін.
- •6. Реакція підприємства на кризовий стан.
- •Тема : Механізм та інструменти протидії кризовим процесам
- •Організація стратегічного планування як найважливіший елемент передкризового менеджменту
- •Методи ранньої діагностики і запобігання кризи підприємствами
- •Метод керування по “слабких сигналах”
- •4. Метод керування в умовах стратегічних несподіванок
Тema: Система антикризового управління потенціалом підприємства Лекція 6
1. Загальна характеристика кризового стану підприємства.
2. Механізм виникнення кризового стану на підприємстві.
3. Кризовий процес по Мюллеру, Кристеку й ін.
4. Ефект ‘’падіння доміно ‘’.
5. Сутність проблеми кризи потенціалу підприємства.
6. Реакція підприємства на кризовий стан.
1. Загальна характеристика кризового стану підприємства.
Об'єкт антикризового управління – виникнення та поглиблення кризи розвитку підприємства, її усунення та запобігання.
Мета антикризового управління полягає не тільки в ліквідації зовнішніх ознак та недопущенні подальшого поглиблення кризи, але й у відновленні здатності підприємства як мікроекономічної системи до самоорганізації.
Ефективність антикризового управління характеризується ступенем досягнення цілей пом'якшення, локалізації або позитивного використання кризової ситуації у зіставленні з витраченими на це ресурсами.
З точки зору антикризового управління ймовірне банкрутство являється кризовим станом підприємства. Це означає, що воно неспроможне здійснювати фінансове забезпечення своєї виробничої діяльності. Неплатоспроможності підприємства відповідає незадовільна структура його балансу.
Методичне забезпечення діагностики кризового стану та загрози банкрутства характеризується великою різноманітністю підходів та інструментів її проведення. Практично кожне дослідження зарубіжних та вітчизняних фахівців з фінансового аналізу та антикризового управління містить викладення різноманітних методичних прийомів, які можуть використовуватися для здійснення цієї роботи.
Наявність різноманітних методик діагностики кризових явищ підприємства обумовлює доцільність їх системної класифікації, яка надасть можливість об'єднати різноманітні методичні підходи в окремі групи, визначити спільні проблеми та недоліки, що притаманні окремим розробкам.
Залежно від статусу методичні підходи до проведення діагностики поділяються на державні (обов'язкові) та наукові (рекомендаційні).
Державні методики проведення діагностики фінансового стану та загрози банкрутства затверджуються Міністерством фінансів України, Агентством з питань банкрутства, іншими державними органами та є обов'язковими для використання в певних ситуаціях, перелік яких визначено.
Виходячи з інформаційного забезпечення розрахунку показників-індикаторів, виокремлюються показники експрес- та фундаментальної діагностики.
До складу показників експрес-діагностики включають оціночні показники, що розраховуються тільки на підставі затверджених форм фінансової, статистичної та податкової звітності підприємства. Ці показники можуть бути швидко розраховані будь-яким стороннім дослідником (органами державного контролю, кредиторами, господарськими партнерами тощо).
Фундаментальна діагностика здійснюється спеціалістами самого підприємства або за його згодою відповідними фахівцями. Тому розрахунок показників фундаментальної діагностики потребує більш складного інформаційного забезпечення у вигляді матеріалів управлінського обліку та результатів спеціальних обстежень.