- •Становлення політичної доктрини консерватизму: е. Берк.
- •Політичні погляди л. Де Бональда
- •Політична концепція ж. Де Местра. "Роздуми про Францію" (1796)
- •Становлення політичної концепції лібералізму: б. Констан.
- •Політичні ідеї у працях а. Де Токвіля (1805—1859)
- •Теорія утилітаризму, є. Бентама
- •Політичні ідеї у працях Дж.С. Мілля. «Про свободу».
- •Політичне вчення утопічного соціалізму (а. Сен-Сімон, ш. Фур’є, р. Оуен).
- •Три стадії на шляху до на шляху до «золотого віку»:
- •Р. Оуен (1771 — 1858) – період промислової революції в Англії
- •М. Штирнер. «Единственный и его достояние» (1845).
- •П. Ж. Прудон (1809–1865)
- •М. А. Бакунин (1814–1876 гг.) «Федерализм, социализм и антитеологизм», «Кнуто-германская империя», «Государственность и анархия»
- •14. Західноєвропейська соціал-демократія: е. Бернштейн
- •15. Західноєвропейська соціал-демократія: к.Каутський
- •17. Політичні ідеї лівого радикалізму. Л. Троцький, й. Сталін, м. Цзедун. Л.Троцький
- •Й.Сталін
- •Ленін був натхненником більшовицької політ. Доктрини, Троцький її збурювачем, то Сталін був її виконавцем. М. Цзедун
- •18. Доктрина фашизму. Дж. Джентіле. Б. Муссоліні Дж. Джентіле
- •Б. Муссоліні
- •Доктрина націонал-соціалізму.
- •Антиглобалізм та альтерглобалізм кінця хх – початку ххі ст.
- •Теорія еліт. Г. Моска. В. Парето.
- •Концепція солідаризму е. Дюркгейма.
- •«Повстання мас» х. Ортега-і-Гассета.
- •Неоліберальна теорія ф.А. Фон Хайєка. «Шлях до рабства».
- •Концепції плюралістичної демократії і. Берліна та а. Бентлі.
- •Теорія «відкритого суспільства» к. Поппера
- •Конфліктологія р. Дарендорфа
- •29. Аналіз політичних партій у працях м. Дюверже, р. Міхельса, м. Острогорського
- •Політико-соціологічна теорія р. Арона. «Мир і війна між націями» (1967).
«Повстання мас» х. Ортега-і-Гассета.
Бунт мас – це найтяжча криза.
Нагальне питання - «пересичення»
Маса розчавлює під собою все, що відмінне. Тепер усі - це тільки маса.
Відбувається піднесення історичного рівня
було б помилкою вважати, що кожне наступне покоління, розумніше за попереднє. Просто наше життя ширше за всяке минуле життя.
Неправильно казати, що в житті «рішають обставини». Це ми вирішуємо перед обставинами. Пересічний тип сучасного європейця - здоровіший та сильніший духом, ніж європеєць минулого сторіччя, але й простіший.
Вищий або нижчий щабель культури визначається більшою або меншою точністю норм.
Щодо науки, то експериментальні дійсно потребують масовості. Але не лише науку, а й історію маси перероблюють під себе.
Отже, європейська цивілізація - автоматично витворила бунт мас. З одного боку цей бунт є надзвичайно позитивним явищем (неймовірний зріст можливостей сучасного життя). Але зворотний бік жахливий (деморалізація людства).
Неоліберальна теорія ф.А. Фон Хайєка. «Шлях до рабства».
приділяв велику увагу всім різновидам соціалізму
В методологічному фокусі його праць завжди знаходилась проблема знань (розподілу інформації)
пояснює, що націонал-соціалізм в Німеччині та фашизм в Італії не є формами капіталістичної реакції, а, натомість, «розвитком соціалізму».
Варварство та деспотизм тоталітарних держав не є наслідком жорстокості відповідних націй, а наслідком втілення соціалістичних доктрин командної економіки.
Концепції плюралістичної демократії і. Берліна та а. Бентлі.
плюралістична демократія (від лат. pluralis — множинний) як сучасний різновид ліберальної демократії.
Основною ознакою її є відкритий характер прийняття рішень через представницькі органи влади.
У концепції плюралістичної демократії політична система суспільства розглядається як механізм, що забезпечує баланс інтересів класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних, релігійних і подібних груп та їх організацій. Кожна з них впливає на формування політики, проте жодна не займає монопольного становища.