Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політичні доктрини.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
68.01 Кб
Скачать
  1. «Повстання мас» х. Ортега-і-Гассета.

Бунт мас – це найтяжча криза. 

Нагальне питання - «пересичення»

Маса розчавлює під собою все, що відмінне. Тепер усі - це тільки маса.

Відбувається піднесення історичного рівня

було б помилкою вважати, що кожне наступне покоління, розумніше за попереднє. Просто наше життя ширше за всяке минуле життя. 

Неправильно казати, що в житті «рішають обставини». Це ми вирішуємо перед обставинами. Пересічний тип сучасного європейця - здоровіший та сильніший духом, ніж європеєць минулого сторіччя, але й простіший.

Вищий або нижчий щабель культури визначається більшою або меншою точністю норм.

Щодо науки, то експериментальні дійсно потребують масовості. Але не лише науку, а й історію маси перероблюють під себе.

Отже, європейська цивілізація - автоматично витворила бунт мас. З одного боку цей бунт є надзвичайно позитивним явищем (неймовірний зріст можливостей сучасного життя). Але зворотний бік жахливий (деморалізація людства).

  1. Неоліберальна теорія ф.А. Фон Хайєка. «Шлях до рабства».

приділяв велику увагу всім різновидам соціалізму

В методологічному фокусі його праць завжди знаходилась проблема знань (розподілу інформації)

пояснює, що націонал-соціалізм в Німеччині та фашизм в Італії не є формами капіталістичної реакції, а, натомість, «розвитком соціалізму».

Варварство та деспотизм тоталітарних держав не є наслідком жорстокості відповідних націй, а наслідком втілення соціалістичних доктрин командної економіки. 

  1. Концепції плюралістичної демократії і. Берліна та а. Бентлі.

  • плюралістична демократія (від лат. pluralis — множинний) як сучасний різновид ліберальної демократії.

  • Основною ознакою її є відкритий характер прийняття рішень через представницькі органи влади. 

  • У концепції плюралістичної демократії політична система суспільства розглядається як механізм, що забезпечує баланс інтересів класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних, релігійних і подібних груп та їх організацій. Кожна з них впливає на формування політики, проте жодна не займає монопольного становища.