
- •1.Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, збереження, відтворення і фіксація інформації)?
- •2.Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?
- •3.З приводу яких обставин може давати показання особа?
- •4.Які особи можуть бути допитані як свідки?
- •5.Що таке свідоцький імунітет?
- •6. Які особи не можуть бути допитані як свідки?
- •7.Який предмет свідоцьких показань?
- •8.Які права має свідок в кримінальному провадженні?
- •9.Які обов'язки несе свідок за кпк України?
- •10.За що і яку саме несе відповідальність свідок за законодавством України?
- •11.Як відбувається з’ясування достовірності показань свідка?
- •12. Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?
- •13.Який предмет показань потерпілого?
- •14.Які особливості оцінки показань потерпілого?
- •15.Який предмет показань підозрюваного і обвинуваченого?
- •16.Які існують види показань обвинуваченого і підозрюваного?
- •17.Чи має право захисник приймати участь у допиті підозрюваного чи обвинуваченого за кпк України?
- •18.Які особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?
- •19.В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?
- •20.Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?
- •21. Якими показаннями може обґрунтовувати свої висновки суд?
- •22.Що таке показання з чужих слів?
- •23.За яких умов суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів?
- •24.Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?
- •25.Що таке пояснення осіб?
- •26.У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?
- •27.Що таке експертиза?
- •28. Які є види експертиз?
- •29.Які Ви знаєте експертні установи в Україні?
- •30.В яких випадках проводиться судова експертиза?
- •31.В яких випадках обов'язково проводиться судова експертиза?
- •32.З яких питань не допускається проведення експертизи?
- •33.Що таке предмет і об’єкт експертизи?
- •34.Хто може бути експертом в кримінальній справі?
- •35.Який зміст поняття "спеціальні знання"?
- •36.Що слід розуміти під поняттям "компетенція експерта"?
- •37.Що слід розуміти під самостійністю і незалежністю експерта?
- •38.Які процесуальні обов'язки експерта?
- •39.Які процесуальні права експерта?
- •41. Який порядок призначення експертизи?
- •42. Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні? Які його суттєві ознаки (властивості)?
- •43. На яких доказах не може ґрунтуватися висновок експерта?
- •44. Які є види висновків експерта?
- •45. Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?
- •46.Яка структура висновку експерта?
- •47.Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами?
- •48.Який зміст оцінки висновку експерта?
- •1. В якості кого і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
- •2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 1985р. №11?
- •1. Чи підставна заява адвоката?
- •2. З приводу яких обставин захисник підозрюваного не може допитуватись як свідок?
- •1. Що є підставою для проведення експертизи в кримінальній справі?
- •2. Яке співвідношення між поняттям "експерт" і "експертна установа"?
- •1. Як би ви діяли в описаній ситуації?
- •2. З'ясуйте питання про компетенцію експерта.
19.В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?
Дієвим засобом перевірки й оцінки висновку експерта є його допит. (принаймні так було раніше, у ст. 201 кпк старого, але гадаю ідея не змінилась).
Предметом допиту експерта є роз'яснення або уточнення даного ним висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта допитують в усіх випадках, якщо немає необхідності у проведенні додаткового дослідження, тобто якщо відсутні підстави для призначення додаткової або повторної експертизи. Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції слідчого, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з'ясовування протиріч між висновком експерта та іншими наявними у справі доказами.
Допит експерта може мати місце у зв'язку з непослідовністю або неповним описом процесу дослідження, нечітким викладом висновків, наявністю нез'ясованих спеціальних термінів і формулювань, невідповідністю між дослідницькою частиною і висновками, відсутністю мотивування причин розбіжностей між членами експертної комісії тощо. Експерт може бути також допитаний з метою уточнення даних про його спеціалізацію, компетентність, взаємовідносини з учасниками процесу.
Експерт допитується за правилами допиту свідка. На попередньому слідстві експерта допитує, як правило, один слідчий, у судовому засіданні — судді й учасники судового процесу. Запитання експерту ставляться в тій само послідовності, що й підсудному та свідкам. Можливим є перехресний допит. Якщо експертиза провадилася декількома експертами, що дійшли єдиного висновку, допиту підлягають не всі, а один з них — на розсуд суду і попередньої домовленості експертів між собою. У випадку розбіжностей між висновками експертів кожний з них може бути підданий допиту для роз'яснення й уточнення зроблених ними висновків.
У судовому засіданні експерт ознайомлюється з матеріалами справи, що належать до предмета експертизи; заявляє клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для давання висновку; за рішенням головуючого на судовому засіданні може задавати запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, що мають значення для давання висновку.
Показання експерта в суді заносяться до протоколу судового засідання нарівні з показаннями інших осіб, допитаних у судовому засіданні.
20.Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?
так, можуть.
Цивільний відповідач у кримінальному процесі, беручи участь у судовому засіданні, мусить дотримуватися встановленого порядку і беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про його дотримання. Давати показання, робити заяви і заслуховувати вирок суду, необхідно стоячи.
У судовому засіданні цивільний позивач (його представник), як і інші учасники, зобов'язаний давати показання і робити заяви, вислуховувати вирок, а також дотримуватися встановленого порядку. За непокору розпорядженням головуючого або порушення порядку під час судового засідання цивільний позивач притягується до адміністративної відповідальності.
( в КПК пише, що цив. позивач наділений такими ж правами та обовязками як і потерпілий (ст. 61 ч.3), а цивільний відповідач, такими ж, як у підозрюваного чи обвинуваченого (ст. 61 ч. 3))