9.Які обов'язки несе свідок за кпк України?

Частина друга статті 66 встановлює обов’язки свідка.

• Свідок, зокрема, зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слід-

чого судді чи суду. Ці зобов’язання свідка є гарантією ефективного та вчасного про-

ведення досудового розслідування. Виклик свідка – це право особи, яка проводить

досудове розслідування щодо кримінального правопорушення і суду.

Разом з тим закон передбачає і випадки неприбуття особи з поважних причин на

виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (ст. 138 КПК). Неприбуття свідком

без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду тягне за

собою накладення грошового стягнення у розмірі, визначеному ст. 139 КПК.

• Свідок також зобов’язаний давати правдиві показання під час досудового розслі-

дування та судового розгляду.

Якщо свідок не підпадає під дію обставин, визначених у п. 3 ч. 1 зазначеної стат-

ті, він зобов’язаний давати слідчому, прокурору, слідчому судді і суду правдиві по-

казання про обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального прова-

дження; за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду

або за відмову від давання показань свідок несе кримінальну відповідальність, перед-

бачену ст. 383 КК України.

З метою посилення відповідальності свідка і вагомості його участі у криміналь-

ному провадженні ст. 352 КПК передбачає приведення його до присяги.

• Обов’язок свідка не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відо-

мості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуаль-

них дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у

зв’язку з виконанням його обов’язків, випливає з вимог ст. 222 КПК - Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування.

Невиконання вимог зазначеної статті тягне за собою передбачену законом відпо-

відальність.

Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового роз-

слідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов’язана на вимогу

слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.

10.За що і яку саме несе відповідальність свідок за законодавством України?

За завідомо неправдиві показання свідка слідчому, прокурору, слідчому судді

чи суду або за відмову свідка від давання показань, крім випадків, передбачених цим

Кодексом, встановлена кримінальна відповідальність (див. ст.. 384 та 385 КК).

Якщо свідок, який був у встановленому КПК порядку викликаний (зокрема,

наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її

змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про при-

чини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

• від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на

виклик слідчого, прокурора;

• від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати - у випадку неприбуття на ви-

клик слідчого судді, суду. (відпов. до ст. 139 КПК)

Фактичною підставою застосування приводу

є нез’явлення підозрюваного, обвинуваченого, свідка за викликом, який був здійснений

у встановленому КПК порядку. Зокрема, у кримінальному провадженні має містити-

ся підтвердження отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її зміс-

том іншим шляхом. При цьому мають бути відсутні поважні причини неприбуття або

відсутні будь-які дані стосовно причини невиконання обов’язку з’явитися за викликом.

Правовою підставою застосування приводу на досудовому провадженні є ухвала

слідчого судді, яка виноситься в порядку, передбаченому ст. 142 КПК, а в судових

стадіях – ухвала суду.

Злісне ухилення свідка або потерпілого від явки становить склад адміністратив-

ного правопорушення, за яке ст. 1854 КУпАП передбачено адміністративну відпові-

дальність. Злісність в ухиленні від явки, яка є обов’язковою ознакою складу цього

правопорушення, проявляється в навмисному усуненні, неодноразовій відмові від

явки за викликом для участі у процесуальних діях. Факт злісного ухилення повинен

підтверджуватися документами, що свідчать про здійснені офіційні виклики особи.

Як докази відсутності злісності ухилення від явки за викликом можуть бути надані

документи, які підтверджують наявність хвороби в особи, перебування її у відряджен-

ні, відпустці тощо.