7.Який предмет свідоцьких показань?

До предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події злочину, злочинного діяння відомих осіб, форми вини, наслідків злочинного діяння, даних, що відносяться до показань інших свідків, експертів, їх висновків, а також відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, бачив вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань.

8.Які права має свідок в кримінальному провадженні?

Частина перша статті 66 передбачає права свідка.

• Відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті свідки мають право знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні віндопитується.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд повинні роз’яснити свідку, у зв’язку з чим

він викликається для допиту як свідок і в якому кримінальному провадженні. Про

роз’яснення цього положення слідчий. прокурор, слідчий, суддя повинні зробити від-

мітку у протоколі допиту свідка, а суд перед початком допиту свідка в судовому за-

сіданні. Ці вимоги закону є додатковою гарантією забезпечення прав свідка відмови-

тись від дачі показів у випадках, передбачених ст. 65 КПК.

• Свідок також має право користуватися під час давання показань та участі у про-

веденні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження

якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 цього Кодексу

• Ця стаття також містить конституційне положення про те, що особа не несе від-

повідальності за відмову давати показання щодо себе, членів сім’ї, коло яких визна-

чається законом.

Поняття «близькі родичі та члени сім’ї» визначені в п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК, а саме:

чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний

брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, уси-

новлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою

або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом

і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але

не перебувають у шлюбі.Стаття 140

Щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 цього Кодексу не підлягають

розголошенню.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя зобов’язані роз’яснити перед початком допиту

право свідка відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів

своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним,

близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також

показання щодо відомостей, які згідно з положеннями ст. 65 КПК не підлягають роз-

голошенню, про що робиться відмітка у протоколі допиту особи як свідка.

Невиконання вимог зазначеної статті робить докази недопустимими, такими, що

здобуті внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК).

У подальшому такі докази в суді можуть не досліджуватись (п. 2 ст. 69 КПК).

• Свідок також має гарантоване право давати показання рідною мовою, або іншою

мовою, якою він вільно володіє, користуватися допомогою перекладача. При цьому

оплата праці перекладача здійснюється за рахунок держави. Відповідно до ст. 29 КПК

кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального про-

вадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати

показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою

мовою, якою вони володіють, користуючись за потреби послугами перекладача. Про

участь перекладача у кримінальному провадженні див. коментар до ст. 68 КПК.

• Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 224 КПК свідок має право користуватися нотатками і

документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-

яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті.

• КПК встановлюється право свідка на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом

для давання показань.

Про порядок та розміри відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для даван-

ня показань див. постанову КМУ від 1 липня 1996 року № 710 «Про затвердження

Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам,

що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до

органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушен-

ня, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконан-

ня їх працівниками функцій експертів і спеціалістів» (із змінами, внесеними згідно з

постановами КМУ).

Зокрема, свідок має право на одержання середнього заробітку за місцем роботи за

час, витрачений на виклик, на відшкодування витрат на проїзд до місця і назад, а також

витрат, пов’язаних із проживанням за місцем виклику та добових.

Свідку надається також право

• ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти

клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно

робити такі доповнення і зауваження (див. коментар до ст. 224 КПК);

• заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом (див. пит.. 6, п. 9);

• заявляти відвід перекладачу (підстави для відводу див. ст. 79 КПК).