46.Яка структура висновку експерта?

• вступна частина (обставини: п.1-5 ст.102 КПК; + експерт попереджений про відповідальність за подання неправдивих висновків);

1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;

2) місце і час проведення експертизи;

3) хто був присутній при проведенні експертизи;

4) перелік питань, що були поставлені експертові;

5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;

• дослідницька (п.6 ч.1 ст.102 КПК);

6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;

• заключна частина або власне висновки (п.7 ч.1 ст.102 КПК).

7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

47.Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами?

Ні, не має, так як відповідно до ст.. Стаття 94. Оцінка доказів

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тим більше, що відпов.до Ст.101:

10. Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

ППВСУ «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (за чинним КПК)

3. При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КПК ( 1001-05 ) чи ст.62 ЦПК ( 1501-06 ) висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтоватися на всебічному,

повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

48.Який зміст оцінки висновку експерта?

ППВСУ «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (за чинним КПК)

17. При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Підручник За ред. В. Ю. Шепітька:

Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів. Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.

Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю, яка включає:

1) аналіз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;

2) визначення відповідності висновку експерта завданню;

3) встановлення повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;

4) визначення відповідності висновку експерта іншим зібраним у справі доказам;

5) перевірку віднесення до справи даних, що містяться у висновку.

Завдання і задачі

1. У провадженні про нанесення тяжких тілесних пошкоджень Кривці останній повідомив слідчому, що очевидцями події злочину були 5-ти річний Юрко Горобець, перестарілий Шорман, глухонімий Силенко і сестра підозрюваного Чайка. Він просив викликати і допитати їх як свідків. Слідчий клопотання потерпілого задоволив лише частково, відмовивши у допиті малолітнього і сестри обвинуваченого.

1. Чи правильне рішення слідчого?

2. В якості кого і з приводу яких обставин можуть бути допитані названі потерпілим Кривкою особи?

3. Чи допитуватимуться вони як свідки в однаковому процесуальному порядку?

РОЗВ*ЯЗАННЯ

1.У даному випадку слідчий прийняв неправильне рішення, оскільки повинен задоволити клопотання потерпілого Кривки щодо допиту як свідків всіх названих ним осіб, які стали очевидцями злочину, в т.ч. малолітнього Горобця Ю. та сестру підозрюваного (обвинуваченого) Чайку.

Ч.2 ст. 65 КПК чітко передбачає коло осіб, які не можуть бути допитані як свідки. Особи, які є свідками за умовами нашої задачі до цього кола не входять, а отже мають бути допитані як свідки.

2. Свідок — це будь-який дієздатний громадянин, якому відомі будь-які обставини справи, якщо він не має статусу потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого і відсутні обставини, які надають йому право імунітету свідка.

Ч.1 ст. 65 КПК України (в ред. 2012 року) передбачає, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Щодо осіб, за умовами задачі, то вони мають бути допитані в такому порядку:

Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи регулює ст. 226 КПК України, а саме:

ч.1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

ч.2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.

ч.3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.

ч.4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.

Престарілий Шорман повинен бути допитаний як свідок на загальних підставах відповідно до вимог ст. 224 КПК України з роз’ясненням йому прав, передбачених ст. 66 КПК України.

Допит глухонімого або німого свідка провадиться за тими само правилами, що й допит свідка, який не володіє мовою. До допиту в такому разі залучається особа, яка розуміє знаки німого або глухого. Так само, як і перекладач, вона повідомляється про кримінальну відповідальність за заздалегідь неправильний переклад. Як особи, що розуміють знаки глухих або німих, запрошуються фахівці з числа викладачів навчальних закладів для глухонімих або з числа інструкторів виробничих підприємств, де працюють глухонімі. Тобто глухонімий Силенко має бути допитаний за цими ж правилами та за участю перекладача (п.4 ч.1 ст. 66 КПК).

Сестра підозрюваного (обвинуваченого) Чайка під час допиту як свідок має право скористатися правом, передбаченим п.3 ч.1 ст. 66 КПК України, а саме: відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення. (Ця норма випливає зі ст. 63 Конституції України)

3. Отже вони не будуть допитуватись в однаковому процесуальному порядку, оскільки ми бачимо, що крім Шормана (який має бути допитаний за загальними правилами статті 224), для кожної особи встановлені свої особливості проведення допиту.

2. Підозрюваний Карбовник - співучасник злочину, передбаченого ч. 2 ст. 142 КК України - ухилився від слідства. Провадження щодо нього була виділена в окреме провадження і після проведення всіх необхідних і можливих у відсутності обвинуваченого слідчих дій була зупинено (зупинене провадження). Після розшуку Карбовника і відновлення провадження слідчий викликав на допит засудженого співучасника цього злочину Михальського.