42. Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні? Які його суттєві ознаки (властивості)?

Стаття 101. Висновок експерта

1. Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Ознаки

використання і застосування спеціальних знань;

проведення досліджень з метою виявлення обставин, що мають значення для справи;

Висновки експерта повинні містити відомості про ті чи інші факти об’єктивної реальності, які він встановив в процесі свого дослідження

процесуальна форма експертизи. Висновок експерта повинен бути наданий в письмовій формі, що випливає з частини сьомої коментованої статті..;

спеціальний суб’єкт експертизи;

проведення експертизи на підставі постанови (ухвали) слідчого, прокурора або суду, слідчого судді.

Висновки експерта повинні бути конкретними й категоричними. Імовірнісний висновок експерта не відповідає вимозі допустимості доказів і не придатний для обґрунтування висновків за кримінальним провадженням.

43. На яких доказах не може ґрунтуватися висновок експерта?

ч. 5 ст 101. Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими. . До оцінки висновку експерта відноситься й те положення, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате (ч. 2 ст. 89 КПК).

44. Які є види висновків експерта?

Висновки експерта є категорично позитивними, коли однозначно встановлюється конкретний факт (наприклад, що відбиток пальця на місці події залишено саме підозрюваним),

категорично негативними, коли однозначно встановлюється відсутність тотожності або можливості настання якогось явища (наприклад, що кров на вилученому одязі за груповими ознаками належить не потерпілому, а іншій особі),

ймовірними - тобто припущеннями різного ступеня надійності про існування чи відсутність певних фактів.

У доказуванні можна оперувати лише категоричними висновками. Використання суб'єктами доказування в офіційних документах чи висловлюваннях посилань на ймовірні висновки є помилкою.

45. Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?

Ймовірний висновок не являє собою встановлений факт, а є лише припущенням про нього, його існування, що в свою чергу спричиняє різноманітне тлумачення цього факту. Ймовірний висновок не встановлює фактичних даних, а містить більш менш обгрунтовану версію про існування цих даних. При ймовірному висновку коли експерт не зміг пояснити властивості і ознаки пердмету дослідження, прийти до певного висновку, в кримінальній справі не з’являється нового доказу, у зв’язку з тим, що експертиза призначається для того, щоб пояснити з точки зору необхідних спеціальних знань виникаючі у слідчого або суда припущення про факти і обставини справи. Завдання експерта полягає в дачі категоричного висновку на основі якого слідчий або суд можуть зробити достовірний висновок. Достовірність знання повинна бути зрозуміла лише однозначно без усяких ступенів достовірності, інакше вона може містити в собі елементи припущення та ймовірності.Таким чином вимога категоричності висновку експерта є обов’язковою умовою допустимості цього виду доказів, а ймовірний висновок не володіє цією властивістю.

Ймовірні висновки експерта доказами не визнаються. Для слідчої практики вони можуть мати певне значення в тому розумінні, що з них може випливати необхідність проведення окремих слідчих дій і в сукупності з зібраними доказами по справі вони можуть бути використані для висунення і обґрунтування конкретних слідчих версій.

На думку вчених-юристів ймовірний висновок є таким, що може мати доказове значення, тобто служити непрямим доказом. Між ймовірним висновком і обставинами, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, можуть лежати інші доказові факти. Отже, такий висновок служить непрямим доказом у справі. Тому законодавець не вимагає, щоб висновок експерта був лише категоричним.