39.Які процесуальні права експерта?

Ст.69, ч.3. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;

2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;

3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;

4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;

5) ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;

6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;

7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;

8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».

4. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

коментар: У статті, що коментується, міститься перелік процесуальних прав і обов’язків експерта, причому перелік прав не є вичерпним. До інших прав, не зазначених у цій статті, можна віднести передбачене ЗУ «Про судову експертизу» право експерта подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта.

40.Яка відповідальність експерта за неналежне виконання своїх обов'язків: за злісне ухилення; за відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків; за дачу завідомо неправдивого висновку?

Ст. 70, ч.1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.

коментар: 1. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе встановлену законом відповідальність, яка може бути як адміністративною, так і кримінальною.

Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення експерта від явки до суду (ст. 185-3 КУпАП), а також у разі його злісного ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (ст. 185-4 КУпАП).

Злісним ухилення експерта від виконання своїх обов’язків може бути визнано в тому випадку, якщо він умисно, без поважних причин не з’являється до слідчого чи суду, не реагує на виклики, не відповідає на телефонні дзвінки, змінює місце проживання або приховує місце свого фактичного перебування, посилається на неіснуючу хворобу тощо.

Поважні причини неприбуття особи на виклик, які можуть бути застосовані до експерта, визначені ст. 138 КПК. За завідомо неправдивий висновок експерта настає кримінальна відповідальність за ст. 384 КК, а його відмова без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або під час провадження досудового розслідування є злочином, передбаченим ст. 385 КК.

Неправдивість висновку експерта може вважатись завідомою тоді, коли він умисно невірно відображає чи не відображає у висновку фактичні дані, робить висновки, які не ґрунтуються на матеріалах дослідження, дає на поставлені питання відповіді, що явно не узгоджуються з описовою частиною, тощо.

Відмова експерта від виконання покладених на нього обов’язків може вважатися здійсненою без поважних причин, якщо це відбулося за наявності реальної можливості виконати такі обов’язки і за відсутності обставин, що унеможливлювали б його участь у кримінальному провадженні як експерта. Крім того, в окремих випадках може наставати кримінальна відповідальність експерта за ст. 387 КК в разі розголошення ним без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, якщо його в установленому законом порядку попереджено про обов’язок не розголошувати такі дані.