35.Який зміст поняття "спеціальні знання"?

В кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі фахівці намагалися дати узагальнююче визначення поняття “спеціальні знання”, але все ж таки єдиного підходу не змогли виробити. Загальновизнане, що це такі знання, якими володіє обмежене коло осіб і надбані вони в результаті спеціальної освіти, досвіду практичної діяльності в певній сфері. Тобто спеціальні знання є результатом певної професійної підготовки і, як вважається, повинні відповідати сучасному рівню розвитку науки.

Кому того не вистачає, прошу перейти за посиланням http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1295_page_22.html - тут все детально розписано)

36.Що слід розуміти під поняттям "компетенція експерта"?

Ст.. 69, ч.1. Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, тех-

нічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України

«Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослі-

дження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення

кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час

кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Це по старому КПК, але суть та сама!!!

У відповідності зі ст. 75 Кримінально-процесуального кодексу України; експерт у здійснюваному їм дослідженні й у висновку не вправі виходити за межі своєї наукової компетенції, тобто робити висновки з питань, що не можуть бути вирішені на підставі галузі знання, що представляється їм, і починати дії по кримінальній справі, не зв'язані зі застосуванням його спеціальних пізнань. Порушення меж компетенції експерта на практиці найчастіше виявляється в тім, що експерт:

а) вирішує питання про наявність чи відсутність в діянні складу злочину чи хоча б суб'єктивної його сторони;

б) самостійно збирає вихідний доказовий матеріал для дослідження (крім наданих йому матеріалів справи);

в) при проведенні експертизи за матеріалами кримінальної справи за своїм розсудом відбирає деякі з даних, що відносяться до предмета експертизи, залишаючи без уваги інші, тобто привласнює собі функції оцінки доказів.

Щоб уникнути такого явища, суд і орган розслідування до призначення експертизи повинні вжити заходів щодо усунення протиріччя в матеріалах справи, на основі яких експерт має дати висновок. Якщо ж це повною мірою зробити не представилося можливим, то в самій постанові (визначенні) про призначення експертизи необхідно вказати, які саме матеріали справи представляються експерту.

Експерт має право тлумачити зміст технічних норм і правил, що відносяться до області його спеціальних знань, і керуватися ними у своїй роботі. Він вправі вирішувати питання про застосування того чи іншого положення технічних норм і правил до даного випадку, роз'ясняти його зміст, відповідність дій визначеної особи (наприклад, електрозварювача) у даній обстановці до технічних вимог, викладеним у відповідному акті. При цьому, однак, експерт не вирішує питання про мотиви того чи іншого поводження особи в конкретній ситуації, не дає оцінки його вчинкам.

Отже, компетенція експерта (сама придумала, того таке кострубате) – це та сфера його знань (наукових, технічних чи інших), виключно в межах якої експерт має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи, проводити дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження.