
- •1.Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, збереження, відтворення і фіксація інформації)?
- •2.Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?
- •3.З приводу яких обставин може давати показання особа?
- •4.Які особи можуть бути допитані як свідки?
- •5.Що таке свідоцький імунітет?
- •6. Які особи не можуть бути допитані як свідки?
- •7.Який предмет свідоцьких показань?
- •8.Які права має свідок в кримінальному провадженні?
- •9.Які обов'язки несе свідок за кпк України?
- •10.За що і яку саме несе відповідальність свідок за законодавством України?
- •11.Як відбувається з’ясування достовірності показань свідка?
- •12. Чим відрізняється процесуальний порядок одержання показань від свідка і від потерпілого?
- •13.Який предмет показань потерпілого?
- •14.Які особливості оцінки показань потерпілого?
- •15.Який предмет показань підозрюваного і обвинуваченого?
- •16.Які існують види показань обвинуваченого і підозрюваного?
- •17.Чи має право захисник приймати участь у допиті підозрюваного чи обвинуваченого за кпк України?
- •18.Які особливості оцінки показань обвинуваченого та підозрюваного?
- •19.В яких випадках і з приводу яких обставин може бути допитаний експерт?
- •20.Чи можуть давати показання цивільний позивач та відповідач?
- •21. Якими показаннями може обґрунтовувати свої висновки суд?
- •22.Що таке показання з чужих слів?
- •23.За яких умов суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів?
- •24.Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?
- •25.Що таке пояснення осіб?
- •26.У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?
- •27.Що таке експертиза?
- •28. Які є види експертиз?
- •29.Які Ви знаєте експертні установи в Україні?
- •30.В яких випадках проводиться судова експертиза?
- •31.В яких випадках обов'язково проводиться судова експертиза?
- •32.З яких питань не допускається проведення експертизи?
- •33.Що таке предмет і об’єкт експертизи?
- •34.Хто може бути експертом в кримінальній справі?
- •35.Який зміст поняття "спеціальні знання"?
- •36.Що слід розуміти під поняттям "компетенція експерта"?
- •37.Що слід розуміти під самостійністю і незалежністю експерта?
- •38.Які процесуальні обов'язки експерта?
- •39.Які процесуальні права експерта?
- •41. Який порядок призначення експертизи?
- •42. Що собою становить висновок експерта як доказ у кримінальному провадженні? Які його суттєві ознаки (властивості)?
- •43. На яких доказах не може ґрунтуватися висновок експерта?
- •44. Які є види висновків експерта?
- •45. Яке доказове значення ймовірного висновку експерта?
- •46.Яка структура висновку експерта?
- •47.Чи має які-небудь переваги висновок експерта над іншими доказами?
- •48.Який зміст оцінки висновку експерта?
- •1. В якості кого і з приводу яких обставин може бути допитаний останній?
- •2. Які роз'яснення з цього приводу дав Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 1985р. №11?
- •1. Чи підставна заява адвоката?
- •2. З приводу яких обставин захисник підозрюваного не може допитуватись як свідок?
- •1. Що є підставою для проведення експертизи в кримінальній справі?
- •2. Яке співвідношення між поняттям "експерт" і "експертна установа"?
- •1. Як би ви діяли в описаній ситуації?
- •2. З'ясуйте питання про компетенцію експерта.
САМОКОНТРОЛЬ:
1.Який процес формування показань осіб (відчуття, сприйняття, збереження, відтворення і фіксація інформації)?
Відчуття є суб’єктивним за змістом джерелом, це внутрішні психічні процеси людини, що виникають у зв"язку з певними явищами дійсності, які вона сприймає за допомогою органів чуття .
Сприйняття — це не тільки сума відчуттів, а й діяльність мислення.
Правильність сприйняття залежить від суб’єктивних і об’єктивних чинників: суб’єктивні — це стан органів відчуття людини, її суб’єктивна можливість правильно сприймати дійсність ( темперамент, стан психіки), а об’єктивні — умови сприйняття, погода, освітлення, тривалість події, за якою спостерігають.
відчуття і сприйняття певним чином залежать від розвитку нервової системи, стану організму в цілому, рівня розвитку людини
Другим етапом формування показань є запам’ятовування (збереження) - здатність утворювати умовні зв’язки, зберігати і відновлювати їхні сліди. Як і сприйняття, воно має вибірковий характер: людина запам’ятовує не все, що сприймає, а тільки те, що викликає в неї глибокі переживання чи має для неї істотне значення.
(Повну розповідь про те, що спостерігалося, можна одержати тоді, коли свідок допитується через найкоротший від події проміжок часу. )
Третім етапом формування показань є відтворення сприйнятого. це здатність особи висловлювати те, що вона запам"ятала з приводу фактів, що стосуються обставин, які мають значення для конкретного кримінального провадження.
У психології відомі два типи відтворення: а) вільне відтворення смислового змісту з відхиленням від форми та б) відтворення змісту із збереженням його форми. Цей поділ важливо встановити в показаннях з метою їх правильної оцінки і визначення тактики допиту. Так, відтворення змісту із збереженням форми виявляється в детальному і послідовному викладі події, без виділення її головних і другорядних рис. Відтворення ж змісту без форми полягає у викладі суті події.
2.Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?
Оцінка достовірності – це процес, який відбувається в ході проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, висуненні версій і прийнятті процесуальних рішень. Виходячи з викладеного, оцінка достовірності показань свідка залежить:
1) від характеру показань свідка ( Для цього необхідно вияснити джерелом якої життєвої обставини є дані показання, чи достатньо повно підтверджуються дані факти в показаннях, чи відноситься подія до обставин, що підлягають доказуванню, умови сприйняття обставин, наявність потерпілого, прогалин в обґрунтуванні, логічність викладу показань і т. ін.;
2) від особи свідка, що має значення для оцінки його показань – наявність зацікавленості, в результатах провадження, службових, родинних взаємин з іншими учасниками процесу, його психологічні особливості, здатність сприймати і давати правдиві показання, репутація свідка, характеристика як члена суспільства і т. ін.;
3) від співвідношення показань свідка з іншими доказами у провадженні з метою вияснення суперечностей або узгодженостей між ними.