СЕМІНАР №7

1.Наукова стаття її види та типова стуктура

Наукова стаття — один з основних видів публікацій. Вона міс-тить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослі-дження, висвітлює конкретне окреме питання з теми дисертації, фік-сує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням фахівців.Наукові статті до дисертацій мають обов'язково бути опубліковані увиданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Наприклад, пе-релік видань в галузі філософських і політологічних наук поданий уДодатку 3 даного посібника.

Наукова стаття направляється до редакції в завершеному виглядівідповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналівабо збірниках у вигляді пам'ятки авторам.

Оптимальний обсяг наукової статті — 0,5 авторського аркуша (до12 сторінок друкованого на комп'ютері тексту через 1,5 інтервали,шрифт 14).

Рукопис статті, крім основного тексту, має містити повну назвуроботи, прізвище та ініціали автора (-ів), анотацію (на окремій сто-рінці), список використаної літератури.

Стаття повинна мати такі структурні елементи:

Вступ — постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'я-зок з найважливішими завданнями науки й народного господарстваУкраїни, значення для розвитку певної галузі науки або практичноїдіяльності (перший абзац або 5-10 рядків). Метою вступу є доведен-ня до читача основних завдань, які ставив перед собою автор статті.Як правило, вступ має включати у себе:

визначення наукової гіпотези;

докладно пояснювати причини, за якими було почато дослід-ження;

розкривати рівень актуальності даної теми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започаткова-но розв'язання даної проблеми та на яке спирається автор; існуючі по-гляди на проблему; труднощі при розробці даного питання, виділенняневирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвяченастаття (0,5-2 сторінки друкованого тексту через півтора інтервали).

Формулювання мети статті (постановка завдання) перед-бачає виголошення головної ідеї даної публікації, яка суттєво відріз-няється від існуючих, доповнює або поглиблює вже відомі підходи;

уведення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій,закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо ви-вчених.

Виклад змісту власного дослідження — основна частина стат-ті. У ній висвітлюються основні положення й результати науковогодослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявленізакономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методикаотримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок авто-ра в досягнення й реалізацію основних висновків тощо (п'ять-вісімсторінок).

Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора,зміст висновків і рекомендацій, їхнє значення для теорії й практики,суспільна значущість, коротко накреслюються перспективи подаль-ших досліджень з теми (третина сторінки). Тут необхідно зробитикороткий висновок чи підтвердилась гіпотеза, що була висловлена упередмові, чи ні. У цьому ж розділі робляться альтернативні висно-вки, у випадку, коли результати дослідження дозволяють розумітийого подвійно.

Бібліографічний список цитованої літератури, в якому вмі-щені бібліографічні описи тих джерел і літератури, на які є посилан-ня у тексті статті.

Анотації, додаються до статей українською, російською та ан-глійською мовами.

Жанр наукової статті потребує дотримання певних правил:

у правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціалиавтора (ініціали ставлять перед прізвищем); за необхідностівказуються відомості, що доповнюють дані про автора;

назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (п'ять-сімслів);

слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярноїстатті;

недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважатирозповідні речення;

не слід постійно виділяти текст цифрами 1, 2 і т.д., ті чи іншідумки, положення; слід починати перелік елементів, позицій знового рядка, відокремлюючи їх один від одного крапкою з ко-мою;

у тексті прийнятним є використання різних видів переліку: спо-чатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по-перше, по-друге, по-третє; на першому етапі, на другому етапі тощо;

цитати у статті мають містити точні бібліографічні посилання;

усі посилання на авторитети подаються на початку статті, осно-вний же її обсяг присвячують викладу власних думок; не сліднаводити для підтвердження достовірності своїх висновків і ре-комендацій висловлювання інших учених, оскільки це свідчить,що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягаєсумніву;

стаття має завершуватися конкретними висновками і рекомен-даціями.

Рукопис статті повинен бути підписаний автором (-ами) і на-правлений до редакції у двох примірниках. До нього додається ком-п'ютерна версія, а також на окремому аркуші інформація про автораіз зазначенням повного прізвища та ім'я по батькові, місця роботи(навчання), посади, контактного телефону та поштової електронноїадреси.

Текстовий і графічний файли на дискеті подаються у формі ре-дактора Microsoft Word for Windows. Для основного тексту статті ірефератів використовується шрифт Times New Roman font 14pt, дляанотацій і списку літератури використовується font 12pt. Основнийтекст статті набирається у півтора інтервали, реферати, анотації і спи-сок літератури — в один. Береги: ліве — 25 мм; праве — 20 мм; верхнє —20 мм; нижнє — 20 мм. Абзац — 5 знаків. Вирівнювання — за шириною.

Наукові журнали можуть вимоги наявність однієї чи двох рецен-зій на статтю або витягу з протоколу засідання кафедри про рекомен-дацію статті до друку (для авторів, які не мають вченого ступеня чизвання).

За змістом наукові статті класифікують на:

• власне наукові статті (виклад основних результатів роботи);

• науково-популярні статті (орієнтують на читацьку аудиторію, серед якої можуть бути непрофесіонали). Ознакою таких статей є доступність змістової інформації;

• науково-навчальні та науково-методичні статті (містять практичний виклад закономірностей, досліджуваних об’єктів, методи їх застосування у практичній діяльності);

• науково-публіцистичні статті (присвячені актуальним для наукової громадськості проблемам).

Призначені наукові статті науковцям, спеціалістам певної галузі або кількох галузей.

За кількістю авторів наукові статті бувають одноосібні (один автор) або колективні (колектив авторів).

За галузевим призначенням виокремлюють статті мовознавчі, літературознавчі, педагогічні, психологічні, історичні та ін.

За науковим завданням – теоретичні і прикладні.

За способом розкриття статті поділяють на оглядові, проблемні і методологічні. Оглядові статті містять характеристику стану і перспектив наукових досліджень у тій чи іншій предметній галузі. У проблемних статтях наявний аналіз проблеми, яка не одержала всебічного осмислення. Методологічні статті подають обґрунтування методології розв’язання проблеми.

Функції наукових статей

Наукові статті виконують дослідницьку функцію (подають наукові результати), презентаційну (представляють дослідника в науковому товаристві), оцінну (оцінюють стан наукових досліджень з певної проблеми) та комунікативну (слугують засобом спілкування дослідників).

Ознаки наукової статті

Ознаками мови наукової статті є логічність, ясність, стислість, точність наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту тексту, завершеність (цілісність розкриття одного або кількох питань), логічність і обґрунтованість висновків, наявність міркувань і посилань.