14

Тема 1.6. Право природокористування

План лекційного заняття

1. Поняття і принципи права природокористування.

2. Види права природокористування.

3. Суб’єкти, об’єкти та зміст права природокористування.

4. Підстави виникнення та припинення права природокористування.

Семінарське заняття

Поняття, принципи і види права природокористування.

Об’єкти і суб’єкти права природокористування.

Права і обов’язки природо користувачів.

Підстави виникнення та припинення права природокористування.

Література:

1. Екологічне право України. Підручник за заг. ред.. Ю.С.Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - стор. 93-131.

2. Екологічне право України. Підручник за ред. Проф. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Х.: Право, 2005. – стор. 111-135.

3. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. - стор. 48-61.

4. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2000. - стор.35-44.

5. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: К.: Вен турі, 1996. – стор. 66-86.

Завдання для самостійної роботи

Тема 1.7. Правове забезпечення екологічної безпеки

Юридична природа та види екологічної безпеки.

Зміст правовідносин екологічної безпеки, їх особливості.

Механізм правового забезпечення екологічної безпеки.

Література:

1. Екологічне право України. Підручник за заг. Ред.. Ю.С.Шемшученка. – к.: тов «Видавництво «Юридична думка», 2005. - стор. 132-153.

2. Екологічне право України. Підручник за ред. Проф. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Х.: Право, 2005. – стор. 136-149.

3. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. - стор. 62-119.

4. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: К.: Вен турі, 1996. – стор. 87-94.

1. Поняття і принципи права природокористування

Відносини людини з природою мають різнобічний характер. Протягом всієї історії людина задовольняла свої потреби або за ра­хунок використання природи, її ресурсів чи властивостей, або у взаємодії з нею. З часом форми відносин людини з природою ус­кладнювались, ставали все більш різноплановими. З метою уникнення нищівної ек­сплуатації природних ресурсів, запобігання їх вичерпанню і забезпе­чення раціонального використання і відтворення, була потрібна пра­вова регламентація. Право природокористування виникло у відповідь на ці потреби.

Право природокористування можна розглядати у різних ракур­сах. У об'єктивному розумінні право природокористування сьогодні являє собою правовий інститут екологічного права, що регулює суспільні відносини в сфері забезпечення ефективного раціональ­ного використання людиною природних ресурсів, природних об'єктів та природних умов. Правові норми, які формують відповідний інститут екологічного права, містяться як у комплекс­ному екологічному законодавстві (інтегровані норми), так і в природоресурсному законодавстві (диференційовані норми). Причому масив відповідних норм у природоресурсному (земельному, водно­му, лісовому, гірничому, фауністичному та ін.) законодавстві знач­но перевищує відповідні норми інтегрованого регулювання. Це свідчить про те, що користування різними природними ресурсами має свої суттєві особливості, що знаходять відображення в праві.

У суб'єктивному розумінні, право природокористування являє собою право конкретного суб'єкта використовувати природні ресурси, природні об'єкти чи природні умови для задоволення певних потреб. Таке право належить власникові або є похідним від права власності (тобто надання природного об'єкта в користування завжди відбувається за ініціативою чи участю власника чи уповноважених ним осіб (органів) іншій особі.

Отже, право природокористування - це система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення і охорони природних ресурсів, з метою забезпечення багатогранних матеріальних, економічних, соціальних інтересів та законних прав суб’єктів права природокористування.

Принципи права природокористування – це правові ідеї, закладені в основу правового регулювання відносин по раціональному використанню, відновленню і охороні природних ресурсів:

1. комплексність використання і охорони природних ресурсів;

2. нормативність і лімітування природокористування;

3. екологічна безпека природокористування;

4. стабільність права природокористування;

5. безоплатність загального і платність спеціального природокористування;

6. стимулювання ефективності природокористування;

7. відповідальність за порушення порядку та умов природокористування.