Питання до написання творчих завдань.

1) Проаналізуйте дискусію між прибічниками та критиками ПР-діяльності (на прикладі В. Пєлєвіна і В. Стоякіна). Прочитайте також статтю Полторака В. А. «Пиар-демократия как форма социальной коммуникации в обществах с ограниченным контролем над СМИ» та її виокремте основні її ідеї. Підготуйте своє обґрунтування на тему «Чи сумісний ПР з демократією?». Які аргументи сторін Ви підтримуєте, а які – ні? Наведіть свої аргументи на підтримку чи спростування позицій полемістів і зробіть власні висновки.

2) Порівняйте кодекси професійної етики ПР-спеціаліста та соціолога, підготуйте власне обґрунтування: що є схожим між цими кодексами, а що – ні?

Література

1. Гранова И. Приёмы манипуляции сознанием, используемые современными корпорациями / И. Гранова // ПР-менеджер. – 2011. – № 4. – С. 43 – 55.

2. Кара-Мурза С. Доктрина манипуляции сознанием / С. Кара-Мурза // ПР-менеджер. – 2007. – № 1. – С. 3 – 11.

3. Кара-Мурза С. Тоталитарные методы манипуляции сознанием / С. Кара-Мурза // ПР-менеджер. – 2008. – № 8. – С. 14 – 19.

4. Кодексы профессиональной этики по ПР. – Практикум по паблик рилейшнз. Тексты : Хрестоматия / под ред. Н. О. Гордеевой. – Харьков : Изд-во Харьк. нац. ун-та внутр. дел, 2007. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб. : Изд. дом «Бизнес-пресса», 2002. – С. 327 – 334.

5. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз. – М. : «Рефл-бук», К. : «Ваклер». – 2001. – С. 511 – 526.

6. Лукашев А. В., Пониделко А. В. Чёрный ПР как способ овладения властью или бомба для имиджмейкера / А. В. Лукашев, А. В. Пониделко. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб.: Изд. дом «Бизнес-пресса», 2002. – 176 с.

7. Мойсеєв В. А. Паблік рілейшнз : Навч. посіб. / В. А. Мойсеєв. – К. : Академвидав, 2007. – С. 195 – 208.

8. Пелевин В. Виктор Пелевин спрашивает ПР-ов / В. Пелевин // Практикум по паблик рилейшнз. Тексты : Хрестоматия ; под ред. Н. О. Гордеевой. – Харьков: Изд-во Харьк. нац. ун-та внутр. дел, 2007. – С. 93 – 97.

9. Полторак В. А. Пиар-демократия как форма социальной коммуникации в обществах с ограниченным контролем над СМИ [Електронний ресурс] – Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vonu_sip/2011_10/pdf/str_094-100.pdf

10. Стоякин В. Не надо нас пугать, писатель / В. Стоякин // Практикум по паблик рилейшнз. Тексты : Хрестоматия ; под ред. Н. О. Гордеевой. – Харьков: Изд-во Харьк. нац. ун-та внутр. дел, 2007. – С. 93 – 106.

11. Титова Л. Техника активной и пассивной защиты от манипуляции / Л. Титова // ПР-менеджер. – 2012. – № 2. – С. 37 – 39.

Практичне заняття № 8. Пр як засіб впливу на процеси в економічній, соціально-гуманітарній, управлінській сферах

1. Пр як засіб впливу на процеси в економічній сфері

1.1. Пр як чинник стимулювання інноваційних процесів

Багаторічна економічна практика свідчить, що ПР забезпечують узгодження інтересів організацій з органами влади, з місцевою громадськістю, допомагають у зміцненні ринкових позицій, які є фактором її конкурентоспроможності. Не менш ефективна така діяльність при вирішенні економічних питань на галузевому, регіональному, національному та транснаціональному рівнях.

У наш час в економічному житті особливу роль мають інновації – нові підходи до конструювання, виробництва, збуту товарів з метою отримання переваг над конкурентами. Інновації істотно поліпшують структуру, якість виробництва завдяки комерційному використанню результатів наукових досліджень і розробок. Як наслідок – випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів (послуг). Відбувається це завдяки використанню нових джерел економічного зростання – наукових знань і високих технологій.

Неуважність до інноваційного розвитку знижує конкурентоспроможність національної економіки на світовому ринку, істотно загрожує національній безпеці. Це веде до наступних наслідків:

- Зниження конкурентоспроможності продукції;

- Науково-технологічне відставання від розвинених країн;

- Незахищеність власного ринку від іноземної технологічної експансії;

- Міграція вчених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за кордон.

Переорієнтація на інноваційний розвиток повинна перш за все відбутися у свідомості політиків, керівників органів державної влади, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання. У цій справі неабияку роль може зіграти цілеспрямована ПР-діяльність, засобами якого доводять до суспільства інформацію про необхідність кардинальних змін у державній політиці щодо інноваційного розвитку.

Основою інноваційного розвитку є наукова і технічна сфери. У ринкових умовах бізнес, якому властива готовність до ризику, може успішно взаємодіяти з науковими колективами, які володіють новими ідеями і технологіями.

ПР-структури співпрацюють з науковими установами в поширенні відомостей про новини науки і техніки, використовуючи з цією метою систему інформаційних акцій. Тематика їх може стосуватися фундаментальних досліджень з важливих проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; ресурсозберігаючих технологій в енергетиці та промисловості; новітніх матеріалів і технологій; збереження навколишнього середовища та сталого розвитку; діагностики і методів лікування найпоширеніших хвороб і т.д.

Значними можливостями володіє ПР в налагодженні відносин наукових установ з органами державної влади. Оскільки наука в цілому фінансується з бюджету, науковці повинні подбати про розкриття перед громадськістю, представниками органів влади значення науки в розвитку суспільства, ініціювати законодавче забезпечення наукової діяльності. Це буде стимулювати увагу суб’єктів економіки до впровадження інноваційних моделей фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських розробок. В результаті такого підходу розширюється пошук джерел фінансування наукових досліджень, впроваджуються наукові відкриття.

Використання рекомендацій науки в соціальній практиці відчутно стимулює розвиток суспільства, впровадження науково обґрунтованих управлінських рішень, сприяє уникненню при їх прийнятті випадковості, волюнтаризму. Тому сприяння реалізації досягнень науки в усіх сферах суспільного життя є важливим завданням ПР.

Інноваційний розвиток передбачає формування інноваційної культури, яка характеризує рівень освітньої і загальнокультурної підготовки суспільства до сприйняття і творчого втілення планів розвитку країни на інноваційних засадах, забезпечує розуміння нових ідей, готовність підтримувати їх в усіх сферах життя. Своїм змістом вона відображає ціннісну орієнтацію людини, закріплену в знаннях, уміннях і навичках, мотивах і нормах поведінки, тісно пов’язана з інноваційним свідомістю населення. Виявляється вона в конструктивному відношенні людей до інновацій.

Формування сучасної інноваційної культури відбувається в результаті вдосконалення системи освіти і підготовки кадрів, зорієнтованої на інноваційний розвиток; пожвавлення підприємницької діяльності громадян, підвищення управлінської культури.

Сприяти формуванню інноваційної культури ПР можна через підвищення суспільного престижу наукової діяльності. Тут структурам ПР потрібно витрачати чимало зусиль, щоб привернути увагу влади, громадськості до всіх цих проблем, переконати в необхідності створення атмосфери розуміння суспільної значущості творчої праці.