4.5. Розшук центра геодезичного пункту за трьома пунктами, які видно з землі

Перший спосіб (рис. 30). Якщо з місця втраченого геодезичного пункту Р_о видно три геодезичних пункти Р₁, Р₂ і Р₃, то поблизу місця втраченого пункту Р_о вибирається допоміжна точка Р^′, на який вимірюються кути α і β. Координати точки Р^′ обчислюються з оберненої засічки. За одержаними координатами точки Р^′ і координатами одного з геодезичних пунктів (наприклад пункту Р₁) і пункту Р_о обчислюються дирекційні кути α_Р′Р1 і α_Р′Ро, а за їх різницею кут Р₁Р^′Р_о.

Далі, із розв’язання оберненої задачі знаходимо відстань від точки Р^′ до пункту Р_о. Після цього в точці Р^′ за допомогою теодоліта будуємо кут Р₁Р^′Р_о і, відклавши по напрямку Р^′Р_о його відстань, знаходимо положення центру пункту Р_о, що розшукується.

Другий спосіб (рис. 31). У цьому способі розшук пункту здійснюється методом редукування з застосуванням оберненої засічки. Як і в першому способі, поблизу втраченого пункту Р_о вибираємо допоміжну точку Р^′ і оберненою засічкою визначаємо її координати.

Метод редукування ґрунтується на визначенні зміщення точки Р^′ відносно пункту Р_о за різницями горизонтальних кутів , які виміряні відповідно у точці Р^′ під час розшуку пункту і на пункті Р_о в минулі роки (значення кутів виписуються із каталога).

Величини редукцій визначаються в системі прямокутних координат за початок якої приймається точка Р^′, а за вісь абсцис – сторона Р^′Р₂.

, ;

, ;

, ,

, ,

, ,

, .

У цих формулах:

S₁, S₂, S₃ – довжини сторін між втраченим пунктом Р_о і суміжними пунктами мережі (Р₁, Р₂ і Р₃);

α₁, α₂, α₃ – дирекційні кути цих сторін;

А_1, В_1, А_3, В₃ - коефіцієнти, які обчислюються завчасно за даними, що виписуються з каталога;

α_R - дирекційний кут зміщення точки Р^′;

R, R_х, R_у – зміщення точки Р^′ і його проекції на осі координат.

Положення центра пункту Р_о знаходимо за полярними координатами α_R і R, відкладаючи їхні значення від сторони Р^′Р₂ в сторону втраченого пункту. Його положення можна також знайти відкладанням у напрямках відповідних осей відрізків R_х і R_у.

4.6. Розшук центра втраченого пункту від точки теодолітного ходу або від пункту gps-спостережень

На місцевості поблизу втраченого пункту Р_о вибирається допоміжна точка Р^′, координати якої визначаються з теодолітного ходу або із GPS-спостережень. За одержаними координатами точки Р^′ і координатами одного з сусідніх пунктів (наприклад пункту Р₁ або точки теодолітного ходу Т₁) і координатами пункту Р_о обчислюються дирекційні кути α_Р′Р1 і α_Р′Ро, а за їхніми різницями кут γ = Р₁Р^′Р_о та довжину відрізка Р^′Р_о (рис.32).

Після цього у точці Р^′ за допомогою теодоліта будують кут Р₁Р^′Р_о і, відкладаючи довжину відрізка Р^′Р_о уздовж його напрямку, знаходять положення центра пункту Р_о.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте види геодезичних мереж?

2. Поясніть основні методи побудови геодезичних мереж.

3. Як класифікуються геодезичні мережі?

4. Для чого закладаються геодезичні центри і будуються знаки?

5. Поясніть порядок розшуку геодезичних пунктів.

Список літератури

1. Білокриницький С.М. Геодезія: Навчальний посібник: У 5 ч. – Чернівці: Рута, 2008. – Ч. 1. – 88 с.

2. Білокриницький С.М. Топографія і геодезія: Методичний посібник: У 2 ч. – Чернівці: Рута, 2001. – Ч. 1. – 64 с.

3. Білокриницький С.М. Топографія і геодезія: Методичний посібник: У 2 ч. – Чернівці: Рута, 2005. – Ч. 2. – 48 с.

4. Буланов А.И. Геодезия. – М.: Изд-во геодез. лит., 1962. – 316 с.

5. Господинов Г.В. Топография. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 360 с.

6. Литвиненко В.П. Фототопография. – М.: ВИ МО, 1980. – 464 с.

7. Маслов А.В. Геодезия. – М.: Недра, 1980. – 616 с.

8. Поклад Г.Г. Геодезия: Учебник для вузов. – М.: Недра, 1988. – 304 с.

9. Руководство по фототопографическим работам: У 2 ч. – М.: РИО ВТС, 1981. – Ч. 1. – 276 с.

10. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000, 1 : 500. Наземные съемки. – М.: Недра, 1977. – 135 с.

11. Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 408 с.

12. Соловьев А.Ф. Геодезия: У 2 ч. – М.: ВИ МО, 1966. − Ч. 1. – 502 с.

13. Соловьев А.Ф. Геодезия: У 2 ч. – М.: ВИ МО, 1962. − Ч. 2. – 422 с.

14. Топографія з основами геодезії / Божок А.П., Барановський В.Д., Дрич К.І. та ін. – К.: Вища шк., 1995. – 275 с.

15. Шилов П.И. Геодезия. – М.: Недра, 1963. – 382 с.

ЗМІСТ

Розділ 1. Мензульна зйомка………………………………………… 3