
- •Суть мензульної зйомки
- •Прилади, що застосовуються при мензульній зйомці
- •2.1. Мензула
- •Перевірки мензули
- •2.3. Кіпрегелі
- •2.4. Перевірки кіпрегеля
- •2.5. Перевірки бусолі
- •3. Встановлення (приведення) мензули в робоче положення
- •4. Підготовчі роботи при мензульній зйомці
- •5. Створення мережі зйомочного обґрунтування
- •6. Перехідні точки
- •7. Зйомка ситуації та рельєфу
- •1. Сутність тахеометричної зйомки
- •2. Прилади для тахеометричної зйомки
- •3. Знімальна основа тахеометричної зйомки
- •4. Виконання тахеометричної зйомки
- •5. Камеральні роботи
- •1. Види геодезичних мереж і методи їх побудови
- •2. Класифікація геодезичних мереж
- •У сейсмоактивних районах фундаментальні репери закладаються не рідше ніж через 40 км.
- •Технічна характеристика полігонометрії 4-го класу, 1-го і 2-го розрядів
- •3. Геодезичні знаки і центри
- •4. Розшук геодезичних пунктів
- •4.1. Розшук місцеположення центра за одним орп, що зберігся
- •4.2. Розшук центра геодезичного пункту за одним пунктом, який видно з землі
- •4.3. Розшук центра пункту за двома орп, що збереглися
- •4.4. Розшук центра пункту за двома пунктами р1 і р2, які видно з землі
- •4.5. Розшук центра геодезичного пункту за трьома пунктами, які видно з землі
- •4.6. Розшук центра втраченого пункту від точки теодолітного ходу або від пункту gps-спостережень
- •1. Суть мензульної зйомки……………………………………………3
4.5. Розшук центра геодезичного пункту за трьома пунктами, які видно з землі
Перший спосіб (рис. 30). Якщо з місця втраченого геодезичного пункту Ро видно три геодезичних пункти Р1, Р2 і Р3, то поблизу місця втраченого пункту Ро вибирається допоміжна точка Р′, на який вимірюються кути α і β. Координати точки Р′ обчислюються з оберненої засічки. За одержаними координатами точки Р′ і координатами одного з геодезичних пунктів (наприклад пункту Р1) і пункту Ро обчислюються дирекційні кути αР′Р1 і αР′Ро, а за їх різницею кут Р1Р′Ро.
Далі, із розв’язання оберненої задачі знаходимо відстань від точки Р′ до пункту Ро. Після цього в точці Р′ за допомогою теодоліта будуємо кут Р1Р′Ро і, відклавши по напрямку Р′Ро його відстань, знаходимо положення центру пункту Ро, що розшукується.
Другий спосіб (рис. 31). У цьому способі розшук пункту здійснюється методом редукування з застосуванням оберненої засічки. Як і в першому способі, поблизу втраченого пункту Ро вибираємо допоміжну точку Р′ і оберненою засічкою визначаємо її координати.
Метод
редукування ґрунтується на визначенні
зміщення точки Р′
відносно пункту Ро
за різницями горизонтальних кутів
,
які виміряні відповідно у точці Р′
під час розшуку пункту і на пункті Ро
в минулі роки (значення кутів
виписуються із каталога).
Величини редукцій визначаються в системі прямокутних координат за початок якої приймається точка Р′, а за вісь абсцис – сторона Р′Р2.
,
;
,
;
,
,
,
,
,
,
,
.
У цих формулах:
S1, S2, S3 – довжини сторін між втраченим пунктом Ро і суміжними пунктами мережі (Р1, Р2 і Р3);
α1, α2, α3 – дирекційні кути цих сторін;
А1, В1, А3, В3 - коефіцієнти, які обчислюються завчасно за даними, що виписуються з каталога;
αR - дирекційний кут зміщення точки Р′;
R, Rх, Rу – зміщення точки Р′ і його проекції на осі координат.
Положення центра пункту Ро знаходимо за полярними координатами αR і R, відкладаючи їхні значення від сторони Р′Р2 в сторону втраченого пункту. Його положення можна також знайти відкладанням у напрямках відповідних осей відрізків Rх і Rу.
4.6. Розшук центра втраченого пункту від точки теодолітного ходу або від пункту gps-спостережень
На місцевості поблизу втраченого пункту Ро вибирається допоміжна точка Р′, координати якої визначаються з теодолітного ходу або із GPS-спостережень. За одержаними координатами точки Р′ і координатами одного з сусідніх пунктів (наприклад пункту Р1 або точки теодолітного ходу Т1) і координатами пункту Ро обчислюються дирекційні кути αР′Р1 і αР′Ро, а за їхніми різницями кут γ = Р1Р′Ро та довжину відрізка Р′Ро (рис.32).
Після цього у точці Р′ за допомогою теодоліта будують кут Р1Р′Ро і, відкладаючи довжину відрізка Р′Ро уздовж його напрямку, знаходять положення центра пункту Ро.
Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте види геодезичних мереж?
2. Поясніть основні методи побудови геодезичних мереж.
3. Як класифікуються геодезичні мережі?
4. Для чого закладаються геодезичні центри і будуються знаки?
5. Поясніть порядок розшуку геодезичних пунктів.
Список літератури
1. Білокриницький С.М. Геодезія: Навчальний посібник: У 5 ч. – Чернівці: Рута, 2008. – Ч. 1. – 88 с.
Білокриницький С.М. Топографія і геодезія: Методичний посібник: У 2 ч. – Чернівці: Рута, 2001. – Ч. 1. – 64 с.
Білокриницький С.М. Топографія і геодезія: Методичний посібник: У 2 ч. – Чернівці: Рута, 2005. – Ч. 2. – 48 с.
Буланов А.И. Геодезия. – М.: Изд-во геодез. лит., 1962. – 316 с.
Господинов Г.В. Топография. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 360 с.
Литвиненко В.П. Фототопография. – М.: ВИ МО, 1980. – 464 с.
Маслов А.В. Геодезия. – М.: Недра, 1980. – 616 с.
Поклад Г.Г. Геодезия: Учебник для вузов. – М.: Недра, 1988. – 304 с.
Руководство по фототопографическим работам: У 2 ч. – М.: РИО ВТС, 1981. – Ч. 1. – 276 с.
Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000, 1 : 500. Наземные съемки. – М.: Недра, 1977. – 135 с.
Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 408 с.
Соловьев А.Ф. Геодезия: У 2 ч. – М.: ВИ МО, 1966. − Ч. 1. – 502 с.
Соловьев А.Ф. Геодезия: У 2 ч. – М.: ВИ МО, 1962. − Ч. 2. – 422 с.
Топографія з основами геодезії / Божок А.П., Барановський В.Д., Дрич К.І. та ін. – К.: Вища шк., 1995. – 275 с.
Шилов П.И. Геодезия. – М.: Недра, 1963. – 382 с.
ЗМІСТ
Розділ 1. Мензульна зйомка………………………………………… 3