5. Камеральні роботи

Виконання польових робіт при тахеометричному зніманні слід поєднувати з негайною повною камеральною обробкою матеріалів знімання. При цьому здійснюють:

• перевірку польових журналів і складання детальної схеми знімальної основи;

• обчислення координат і висот точок (з точністю до 0,01 м) тахеометричних (теодолітних) ходів;

• обчислення висот усіх пікетів на станціях;

• накладання точок знімальної основи, тахеометричних (теодолітних) ходів, пікетних точок; проведення горизонталей і накладання ситуації.

Для автоматизації даних робіт пропонується використовувати різноманітні програмні комплекси, які дають змогу виконувати всі обчислення та формувати топографічні плани в цифровому і графічному вигляді.

Перевірка журналу необхідна в тому разі, коли роботи виконуються за допомогою теодолітів. Контролюють обчислення МО, вертикальних кутів тощо. Одночасно зазначають горизонтальні прокладення та перевищення.

Обчислення планових координат точок тахеометричних ходів виконують так само, як і точок теодолітного ходу. Дирекційні кути виписують у відомість із точністю до 0.1^′, а приростки координат та відмітки висот – до 0.01 м. Допустимі кутові, лінійні та кутові нев’язки обчислюють за формулами, вказаними в попередньому параграфі.

По закінченні обчислень будують топографічний план місцевості. Послідовність побудови плану така:

• побудова на аркуші паперу координатної сітки та її цифрування;

• нанесення точок геодезичної основи та, при необхідності, інших знімальних точок, а потім контурних та орографічних пікетів;

• нанесення ситуації на план;

• побудова рельєфу місцевості;

• остаточне оформлення плану.

Виконання цих процесів ми розглядали в розділі «Теодолітна зйомка». Слід тільки зазначити, що при тахеометричній зйомці для нанесення на планшет пікетних точок і ситуації використовується круглий транспортир і масштабна лінійка або тахеограф. Тахеограф (рис. 18) являє собою круговий транспортир з лінійкою із прозорого матеріалу, по колу якого нанесені поділки через 30^′. Цифрування поділок виконано проти руху годинникової стрілки. Вдовж нульового радіуса розташована міліметрова шкала лінійки з початковим штрихом у центрі кола, в якому закріплена голка.

Рис. 18. Тахеограф

Для нанесення рейкової точки центр кола тахеографа суміщають із точкою станції на плані. Потім поворотом диска суміщають початковий напрямок на плані з відліком, що дорівнює полярному куту на знімальну точку. По лінійці відкладають у масштабі плану відповідну полярну відстань і наколюють точку. Біля нанесених на план рейкових точок підписують їх номери і висоти. Згідно з абрисом і примітками в польових журналах креслять контури і предмети місцевості. За відмітками рейкових точок, користуючись методом графічної інтерполяції, проводять горизонталі. При цьому інтерполяцію виконують тільки за напрямками, відміченими на абрисі стрілками. Для поліпшення сприйняття рельєфу і зручності його читання на плані кожна п’ята горизонталь проводиться потовщеною.

План масштабу 1 : 500, як правило, викреслюють олівцем (у зв’язку з тим, що такий великомасштабний план доводиться доволі часто корегувати через зміни, які відбуваються на місцевості). Плани інших масштабів креслять тушшю відповідно до прийнятих умовних знаків.

Контрольні питання

1. У чому полягає сутність тахеометричної зйомки?

2. Яка спільність та відмінність тахеометричної зйомки від інших видів топографічних зйомок?

3. Які прилади застосовуються для проведення тахеометричної зйомки?

4. Дайте порядок виконання тахеометричної зйомки.

5. Як виконується згущення геодезичної основи при тахеометричній зйомці?

6. Як вимірюються віддалі, кути і перевищення при тахеометричній зйомці?

Розділ 3

Геодезичні мережі