92

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

С. М. Білокриницький

Г е о д е з і я

Навчальний посібник

Частина 4

Чернівці

ЧНУ

2009

ББК 26.12 я 73

Б-614

УДК 528 (075.8)

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Рецензенти:

Я.І. Жупанський, доктор географічних наук, професор;

С.Т. Сахонько, заступник директора ДНВП “Чернівецький геоінфоцентр”

Білокриницький С. М.

Б-614 Геодезія: навчальний посібник: у 5 ч. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – Частина 4. – 88 с.

В четвертій частині посібника розглянуто суть мензульної зйомки; прилади застосовувані при мензульній зйомці; як здійснюється приведення мензули у робоче положення; способи створення геодезичної основи мензульної зйомки; проведення зйомки ситуації та рельєфу. У другому розділі значна увага приділена тахеометричній зйомці, її сутності, приладам, які застосовуються при її виконанні, самому процесу виконання зйомки. У третьому розділі подано види і методи побудови геодезичних мереж, їх класифікацію.

Для студентів базового напряму “Геодезія, картографія та землеустрій”, а також інших напрямів навчання, які вивчають дисципліни топографо-геодезичного і картографічного спрямування.

ББК 26.12я73

УДК 528 (075.8)

© ЧНУ , 2009

© С. М. Білокриницький, 2009

Навчальне видання

Білокриницький Сергій Миколайович

Геодезія

Навчальний посібник

Літературний редактор Колодій О.В.

Комп’ютерний набір Білокриницький С.М

Розділ 1

Мензульна зйомка

1. Суть мензульної зйомки

Мензульною називається топографічна зйомка місцевості. яка виконується за допомогою мензули і кіпрегеля.

Зйомочні роботи мають за мету отримання картографічного зображення місцевості, тобто зображення на площині умовними знаками в заданому масштабі місцевих предметів і рельєфу ділянки земної поверхні. Картографічне зображення при мензульній топографічній зйомці створюється на основі визначення планового і висотного положення характерних точок місцевості. При цьому планове положення точок на зйомочному планшеті та їх висоти отримують шляхом вимірювань, виконуваних безпосередньо на місцевості.

Сутність вимірювань, виконуваних при мензульній зйомці, полягає у визначенні точок полярним і біполярним способами.

Рис. 1. Визначення положення точки С полярним і біполярним способами

На рис. 1 показана горизонтальна площина Т_о, яка проходить через точки А_о, В_о, С_о, Е_о і перетинає місцевість по лінії FGH.

При полярному способі планове положення шуканої точки С відносно відомої точки А_о і відомого напрямку А_оВ_о визначається горизонтальним кутом β і відстанню D_о.

При біполярному способі планове положення точки С визначається відносно двох відомих точок А_о і Е_о двома горизонтальними кутами β₁ і β₂. У цьому випадку точка С буде отримана засічкою на перетині двох прокреслених напрямків (точка С_о).

При проведенні мензульної зйомки для визначення планового положення і висот точок місцевості вимірюються відстані й вертикальні кути. Горизонтальні кути при мензульній зйомці не вимірюються, а будуються на планшеті графічним способом, тому мензульну зйомку називають кутонарисною. Всі вимірювання і графічні побудови виконуються за допомогою комплекту топографічних приладів (рис. 2), до якого належить мензула 4, кіпрегель 3, одна або кілька топографічних рейок 1, польова парасолька 2. Крім того, до комплекту входять землемірна стрічка або рулетка, центрувальна вилка й орієнтир-бусоль.

Мензула забезпечує встановлення планшета, на якому створюється зйомочний оригінал карти, над обраною точкою місцевості на зручній для роботи висоті. Вона дозволяє орієнтувати планшет і приводити його в горизонтальне і стійке положення.

Кіпрегель має зорову трубу і лінійку, які забезпечують точне візування на шукані точки і прокреслення на планшеті ліній візування. Крім того, в кіпрегелі є спеціальні пристрої: вертикальний круг для вимірювання вертикальних кутів, номограмні криві для визначення перевищень і оптичний нитковий віддалемір для визначення відстаней за допомогою спеціальної топографічної рейки з поділками.

Рис. 2. Основні прилади мензульної зйомки:

1 – топографічна рейка; 2 – польова парасолька; 3 – кіпрегель; 4 – мензула

Польова парасолька служить для захисту зйомочного планшета і приладів від впливу сонячних променів, опадів і вітру.

Відстань між точками, планове положення яких отримано на планшеті, може бути безпосередньо виміряна циркулем-вимірником і визначена за поперечним масштабом. У деяких випадках при проведенні зйомочних робіт для точного вимірювання відстаней використовується землемірна стрічка або рулетка.

Для виконання зйомки мензулу встановлюють на точці, планове і висотне положення якої визначено. За допомогою кіпрегеля і мензули планшет орієнтують, тобто приводять у положення, при якому лінії на планшеті встановлюються паралельно горизонтальним прокладенням відповідних ліній на місцевості.

Для визначення на планшеті планового положення точок місцевості, необхідних для її картографічного зображення, зорову трубу кіпрегеля послідовно наводять на рейку, встановлену на цих точках, при цьому необхідно суміщати край лінійки кіпрегеля з відомою точкою, що позначає на планшеті положення точки встановлення приладу. Виміряні віддалеміром відстані до шуканих точок відкладають по краю лінійки циркулем у масштабі зйомки. Планове положення точок, віддалених від точки розташування на значні відстані, звичайно отримують шляхом графічних засічок.

Для визначення висот характерних точок місцевості за допомогою кіпрегеля вимірюють вертикальні кути і тим чи іншим способом відстані, за якими потім обчислюються перевищення і висоти точок, або визначають перевищення за номограмними кривими.

Таким чином, мензула і кіпрегель дозволяють виконувати всі графічні побудови і вимірювання, необхідні для створення оригіналу топографічної карти безпосередньо в процесі польових робіт.

Орієнтир-бусоль при топографічній зйомці використовується для визначення величини схилення магнітної стрілки, а також для орієнтування зйомочного планшета. Вона має магнітну стрілку, яка в незакріпленому стані встановлюється у напрямку магнітного меридіана, що збігається з напрямком силових ліній магнітного поля Землі в даній точці.

Горизонтальний кут, складений однойменними напрямками астрономічного (істинного) і магнітного меридіанів у даній точці, називається схиленням магнітної стрілки. Якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється на схід від астрономічного меридіана, схилення магнітної стрілки вважається східним (додатним), якщо на захід – західним (від’ємним).

Схилення магнітної стрілки вимірюють по точках, рівномірно розташованих на площі кожної зйомочної трапеції.

Мензульна зйомка, як правило, виконується для отримання топографічних планів невеликих ділянок місцевості в масштабах 1 : 5000 – 1 : 500, коли відсутні матеріали аерофотозйомки або використання їх економічно недоцільне.

Недоліками мензульної зйомки є те, що вона значною мірою залежить від погоди; план місцевості можна складати тільки в одному, заздалегідь обраному масштабі; утруднений поділ праці, оскільки всі вимірювання і креслення плану виконується однім виконавцем. Усе це знижує продуктивність зйомочних робіт і підвищує їх собівартість.

Основна перевага мензульної зйомки в порівнянні з тахеометричною зумовлена тим, що план місцевості створюється в полі. Це дозволяє звести до мінімуму об’єм камеральних робіт, дає можливість порівнювати отримане на плані зображення з натурою і в такий спосіб досягати більш повної відповідності між планом і місцевістю.