6.Податкова реформа і шляхи удосконалення податкової системи в Українi.

Концепцію реформування податкової системи України обговорили 12 липня у Міністерстві фінансів - 12 липня у Міністерстві фінансів України за ініціативи Державної податкової служби України відбувся круглий стіл присвячений презентації та обговоренню Концепції реформування податкової системи України.

 В обговоренні взяли участь представники Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Парламентських комітетів з питань бюджету та з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, Національного банку України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства соціальної політики України, державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Національного інститут стратегічних досліджень при Президентові України, Інституту економічного прогнозування НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птахи НАН України, ДННУ «Академія фінансового управління», Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Асоціації платників податків, Незалежної асоціації банків України, Українського союзу промисловців і підприємців, Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів, Європейської бізнес асоціації, ГО «Всеукраїнське об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця», Спілки орендарів і підприємців України, Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств легкої промисловості. Асоціацію міст України представляв експерт Аналітичного центру АМУ з питань бюджетної політики О.Слобожан. 

Метою Концепції є підвищення стимулюючої функції податків та ліквідація умов існування «тіньового сектору» економіки. Цього пропонується досягнути в основному за рахунок зміни діючих ставок основних податків (ПДВ - з 20% до 7-12% ЕСВ - з 37-49% до 15%, ПДФО - з 15 (17)% до 20%, 15%, 10%). Одночасно, для недопущення зниження поточних надходжень до бюджету, передбачені компенсаторні механізми. Вони полягають у скасуванні пільг і розширенні бази оподаткування в деяких податках (ПДВ - додаткове обкладення продажів за ставкою 2,5-2,0%; ЄСВ - повернення до обкладання покупки безготівкової іноземної валюти за ставкою 3%).

Крім того, з метою виведення зарплати з тіні та усунення схем ухилення від сплати податків пропонується:

• збільшити мінімальну зарплату до 2000 грн.;

• змінити тарифну сітку в частині коефіцієнтів міжкваліфікаційних розрядів і зробити її обов’язковою не тільки для бюджетної сфери, але і для всіх інших платників податків;

• встановити максимально допустимий ліміт у розмірі 10% для кількості працівників на підприємстві які працюють не на повну ставку.

АМУ підтримує пропозиції Мінфіну та ДПС щодо впровадження змін в існуючу податкову систему, оскільки як слушно зазначено в самій Концепції вона «не дає можливості розвиватися виробництву». Запропоновані зміни не несуть прямих загроз місцевому самоврядуванню, але опосередковано впливають на фінансову основу місцевого самоврядування, а в перспективі можуть відобразитися на стані бюджетного забезпечення територіальних громад та якості місцевих бюджетів.

По-перше, запропоновані зміни негативно вплинуть на дохідну частину Державного бюджету. Навіть із запровадженням відповідних компенсаторів, зниження ставок та скасування певних видів платежів дає - 41,5 млрд. грн. проміжного балансу надходжень до бюджету.

По-друге, джерело компенсації дефіциту виглядає дуже сумнівним: «надходження за рахунок легалізації фонду оплати праці за рахунок зниження ставки ЄСВ, детінізації операцій за рахунок зниження ставки ПДВ, та внутрішніх операцій», оскільки не можливо розраховувати на те, що бізнес який 20 років перебував в «тіні» одномоментно вийде з неї. Особливо якщо врахувати, що Концепцією не передбачено «амністію капіталів» і дієвих механізмів перетворення ДПС із фіскального органу в сервісну службу (на наш погляд, без радикального кадрового оновлення це неможливо). Отже, втрати Держбюджет понесе одразу від запровадження змін, а компенсація відбудеться через декілька років при умові успішної детінізації. В той же час, існує загроза, що в разі підвищення ставки ПДФО для найбільш заможних громадян, це автоматично призведе до «тінізації» великих зарплат. Досвід країн Прибалтики це підтверджує.

По-третє, запровадження одночасно з ПДВ податку з обороту з великою долею ймовірності спричинить збільшення податкового навантаження на суб’єктів господарювання, а не навпаки, як прогнозують автори Концепції. Крім того, ПДВ разом з податком з обороту буде дуже складно адмініструвати.

По-четверте, у разі відмови від спрощеної системи оподаткування можна очікувати негативних впливів на соціально-економічний розвиток територій в найближчій перспективі, а позитиви від її відміни на далеку перспективу важко спрогнозувати. В той же час, це може напряму негативно вплинути на надходження від єдиного податку до місцевих бюджетів. Можна з великою долею ймовірності прогнозувати зменшення відповідних надходжень. Слід зазначити, що в самій Концепції питання щодо спрощеної системи не розглядається і перебуває під питанням.

По-п’яте, зниження ставок ЄСВ не має бути предметом податкового регулювання і негативно позначиться на функціонуванні пенсійної системи. Таким чином, це потребуватиме у вигляді компенсації значного фінансування з Державного бюджету   Пенсійного фонду.

По-шосте, запровадження ЄСВ з операцій купівлі іноземної валюти за ставкою 3% автоматично призведе до девальвації національної грошової одиниці. Крім того, таке рішення викличе заперечення з боку відповідних міжнародних організацій з якими Україна веде сьогодні перемовини щодо кредитування.

По-сьоме, в Концепції вказано, що «єдиний спосіб збільшення надходжень до бюджету – це збільшення легальної оподатковуваної бази (не розширення наявної, вона вже максимально «розширена», а саме збільшення)». Категорично не погоджуємося з таким твердженням, оскільки значний резерв надходжень міститься у скасуванні величезної кількості податкових пільг, в першу чергу, що стосуються плати за землю, а також підвищенні ефективності окремих податків та зборів, в першу чергу, плати за землю та місцевих податків та зборів. Однак, на жаль, Концепція зовсім не містить відповідних пропозицій.

Таким чином, запропонований варіант реформування податкової системи є некомлексним і не призведе до інтенсифікації розвитку територій, підвищенню якості життя в населених пунктах.

Виходячи з вищенаведеного, АМУ буде пропонувати включити до Концепції реформування податкової системи розділ, що стосується підвищення ефективності місцевих податків та зборів як напряму стимулювання розвитку територій. 

5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні” (надалі – “Закон”). Закон набрав чинності 12 серпня 2012 року (деякі положення наберуть чинності з 1 січня 2013 року). Законом було включено до Податкового кодексу України норми, які містилися у Законі України “Про державну податкову службу в Україні”. Однак, окрім значної кількості норм, що інкорпорували попереднє законодавство про Державну податкову службу, Закон запровадив ряд важливих змін, що впливають на оподаткування фізичних та юридичних осіб.