Зразки оформлення посилань у списку літератури (бібліографії): Законодавчо-нормативні акти:

1. Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України / Постанова ВР України №3858-12 від 21.01.1994р.

2. “Про порядок впровадження діяльності страховими посередниками” / Постанова КМУ № 1523 від 18.12.1996 р.

3. Про впорядкування діяльності страхових брокерів” / Постанова КМУ № 747 від 29.04.1999р.

4. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. № 1775-III.

5. “Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки / Постанова КМУ № 98 від 02.02.2001р.

6. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” від 04.10.2001р. №2745-III.

7. ДСТУ 4268:2003 “Туристично-екскурсійне обслуговування. Туристичні послуги. Загальні вимоги”.

8. Інструкція Державного комітету України по туризму “Про порядок видачі суб’єктам підприємства спеціальних дозволів (ліцензій на діяльність, пов’язану з наданням туристичних послуг” від 27 липня 1994р. №79.

9. “Методика формування резервів зі страхування життя”, затверджена наказом Комітету з питань у справах нагляду за страховою діяльністю від 23.06.1997 р. №46.

Монографії:

1. Кифяка В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні.- Чернівці: Зелена Буковина, 2003.-312с.

2. Сальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу. Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.-360с.

3. Рекреационное использование територий и охрана лесов /В.Б.Нефедова, Е.Д. Смирнова, В.П. Чижова, Л.Г. Швидченко. – М.: Лесная промышленость,1980. – 184 с.

4. Рожко І.М. Рекреаційна оцінка гірських природно-територіальних комплексів для потреб туризму (на прикладі Українських Карпат): Автореферат дис. канд.геогр. наук. - Львів,2000. – 17с.

Статті:

1. Нижник М.С. основні аспекти еколого-економічної оцінки рекреаційної системи Львівщини для потреб моніторингу // Вісник Львів. держ. ун-ту. – серія географічна. – Львів, 1994. – Вип. 19. – С.78-82.

2. Олійник О. Туризм в Україні має перспективи // Урядовий кур’єр - № 35. – 26.02.1997 р.

3. Подгородецький П.Д. Багрова Л.А., Панин А.Г. Опыт определения рекреационной ценности природных комплексов (на примере Крымского предгорья) // Физическая география и геоморфология. – К.: Вища школа, 1978. – Вип. 19. – С. 120-127.

4. Яковенко І.М. Про зміст і методичну розробку комплексної картографічної моделі регіонального рекреаційного природокористування // Український географічний журнал.- 2003.-№2. – С.38-43.

Словники, довідники:

1. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Відповід. Ред. О.М.Маринич. – К.: “Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1990. – Т.2. – 480с.

2. Реклама. Словник термінів / Уклад. Р.Г. Іванченко. – К., 1998. –207с.

3. Статистичний щорічник України за 2002 рік. - К.: Вид-во “Консультант”, 2003.- 663 с.

Матеріали з Інтернету:

1. www.word-tourism.org

2. www.turizm.ru

3. www.tour.lviv.ua

4. www.tour.kiev.ua

Структурні елементи роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (БІБЛІОГРАФІЯ)”, “ДОДАТКИ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ” не нумеруються, а їх назви є заголовками структурних елементів. Кожен з цих структурних елементів і розділи роботи починаються з нової сторінки.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів і розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами (жирним шрифтом) без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати малими відступами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж всього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути: 1) за машинописного способу – не менше як три інтервали; 2) за машинного способу – не менше як два рядки.

Не можна розміщувати назву в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію і позначатися цифрами без крапки, наприклад: 1,2,3 тощо.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу, пункти – в межах підрозділу, а підпункти – в межах пункту.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Наприклад: 1.2 (другий підрозділ першого розділу). Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номеру підрозділу і порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Наприклад 1.2.1 (перший пункт другого підрозділу першого розділу). Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою. Наприклад: 1.2.1.4 (четвертий підпункт першого пункту другого підрозділу першого розділу).

Номери підрозділів, пунктів і підпунктів розміщуються в одному рядку з заголовком. При цьому вони починаються з абзацного відступу. Номери пунктів і підпунктів, які не мають заголовків, розміщуються в першому рядку тексту, яким вони починаються з абзацного відступу. Текст розділу також можна поділяти тільки на пункти або пункти і підпункти (без підрозділів).

Нумерація текстів, ілюстрацій, таблиць, формул і рівнянь здійснюється арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком тих, що наведені у додатках. Номер складається з номера розділу і порядкового номера тексту, ілюстрації, таблиці, формули чи рівняння, відокремлених крапкою. Після номерів крапку не ставлять. Наприклад: Рис. 1.3 – третій малюнок першого розділу. Табл.. 2.3 – третя таблиця другого розділу. Якщо в роботі вміщено тільки одну таблицю, то її також нумерують.