Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KKZ_ECO(IXF).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.08 Mб
Скачать

6.050503 – Машинобудування,

6.050502 – Інженерна механіка,

6.050202 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані системи

(код) (назва)

Завдання № 4

  1. Дати характеристику біосфери та її ролі на Землі.

  2. Дати визначення поняття про ноосферу.

Національний політехнічний університет України “Київський політехнічний інститут”

ЕТАЛОН ВІДПОВІДІ

НА КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ № 4

з дисципліни Екологія

(назва)

для студентів спеціальності (напряму)

6.050503 – Машинобудування, 6.050502 – Інженерна механіка, 6.050202 – Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані системи

(код) (назва)

  1. Біосфера та її роль на землі. Поняття про ноосферу.

Біосферою називається область існування живих організмів на Землі. Вперше цей термін вжив австрійський біолог Зюсс в 1875 р. Але поширився він особливо після видання в 1926 р. праці нашого видатного вченого Володимира Івановича Вернадського “Біосфера”. Вернадський використовує визначення біосфери як загальнопланетної оболонки, до складу якої належать нижні шари атмосфери, гідросфера та верхні шари літосфери. Її склад і будова зумовлені сучасною і минулою

життєдіяльністю всієї сукупності живих організмів. Вона є наслідок живих і неживих компонентів, акумуляції і перерозділу в ній величезної кількості енергії. Це саморганізована, саморегульована, динамічно зрівноважена, стійка, глобальна система.

“біосфера” походить від грец. Bios – життя + sphairo – сфера, куля.

Живі істоти (рослини, тварини, мікроорганізми)існують на поверхні Землі, в її атмосфері, гідросфері та верхній частині літосфери, в цілому складають плівку життя (сферу) на нашій планеті. Верхня межа біосфери сягає 85 км над поверхнею Землі. На таких висотах (стратосфері) під час запусків геофізичних ракет у пробах повітря виявлено спори мікроорганізмів. Нижня межа біосфери сягає глибин літосфери, де температура становить 100 0С (у молодих складчастих ділянках – це приблизно 1.5-2 км і на кристалічних щитах – 7-8 км).

Цікаві узагальнення з приводу параметрів біосфери наводить Шипунов (1980). За його даними, найбільшу товщину біосфера має на тропічних широтах (22 км), найменшу – на полярних – 12 км. Приблизна маса біосфери становить 31024г, а об’єм - 101024см3.

Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад атмосфери та гідросфери зумовлений життєдіяльністю організмів. Велике значення мають організми також для формування літосфери (осадові породи). Мінеральна інертна речовина переробляється живими організмами, перетворюється в якісно нову. Живі організми не лише пристосовуються до умов зовнішнього середовища, а й активно його змінюють. Таким чином, жива та нежива речовини на Землі становлять гармонійне ціле.

Один з виявів біологічної активності організмів є швидкість їх розмноження. Одноклітинна водорість – діатомея – теоретично здатна за 8 днів утворити масу живої матерії, що дорівнює земній, а протягом наступного дня подвоїти її.

Жива речовина відрізняється від неживої надзвичайно високою активністю, зокрема, дуже швидким кругообігом речовин. Підраховано, що оновлення живої речовини в біосфері відбувається всього за 8 років. Це середня цифра; на суші цей процес іде повільніше; уся фітомаса оновлюється за 14 років. Але в океані вся біомаса проходить кругообіг усього за 33 дні, а фітомаса – навіть за 1 добу! Швидкими темпами проходить і залучання в біологічний кругообіг неорганічних речовин: вся вода гідросфери повністю оновлюється за 2800 років, весь кисень атмосфери – за кілька тисяч років, а атмосферний оксид вуглецю – за 300 років.

Живі організми відіграють величезну роль в акумуляції сонячної енергії та трансформації її. Неживі речовини не здатні до таких перетворень енергії, вони переважно розсіюють її. Наприклад, камінь, кусок металу може лише нагріватися на Сонці, але ні рухатись, ні міняти свою масу не може.

Поверхні Землі досягає лише 52 % усього сонячного випромінювання, з яких (52 %) лише 1 % вловлюється живими організмами біосфери, а решта енергії витрачається на випаровування, нагрівання та інші фізичні процеси.

2. Поняття про ноосферу.

Ноосфера (гречок. νόος — «розум» і σφαῖρα - «куля») - сфера взаємодії суспільства й природи, у границях якої розумна людська діяльність стає визначальним фактором розвитку (ця сфера позначається також термінами «антропосфера», «соціосфера», «біотехносфера»). Ноосфера — нова, вища стадія еволюції біосфери, становлення якої пов'язане з розвитком людського суспільства, що робить глибокий вплив на природні процеси. Відповідно до Вернадського, «у біосфері існує велика геологічна, бути може, космічна сила, планетна дія якої звичайно не приймається в увагу в поданнях про космос…Ця сила є розум людини, спрямована й організована воля його як істоти суспільного». Ноосфера як наука вивчає закономірності виникнення, існування й розвитку людини, людського суспільства, закономірності взаємини людини з біосферою. Суть ноосфери полягає в тім, що людина, людське суспільство є об'єктивна, закономірна частина миру й необхідно осягати й знати ці закономірності. У навколишньому нас світі ноосфера є тією частиною біосфери, що займає людина. У навчанні ноосфери Людина з'являється вкоріненим у Природу, а «штучне» розглядається як органічна частина й один з факторів ( що підсилюється в часі) еволюції «природного». Узагальнюючи з позиції натураліста людську історію, Вернадський робить висновок про те, що людство в ході свого розвитку перетворюється в нову потужну геологічну силу, своєю думкою й працею перетворюючий лик планети. Відповідно, воно з метою свого збереження повинне буде взяти на себе відповідальність за розвиток біосфери, що перетворюється в ноосферу, а це зажадає від його певної соціальної організації й нової, екологічної й одночасно гуманістичної етики. Ноосферу можна охарактеризувати як єдність «природи» і «культури». Сам Вернадський говорив про неї те, як про реальність майбутнього, те, як про дійсність наших днів, що не дивно, оскільки він мислив масштабами геологічного часу. «Біосфера не раз переходила в новий еволюційний стан…—відзначає В. И. Вернадський. —  Це переживаємо ми й зараз, за останні 10—20 тисяч років, коли людина, виробивши в соціальному середовищі наукову думку, створює в біосфері нову геологічну силу, у ній не колишню. Біосфера перейшла або, вірніше, переходить у новий еволюційний стан — у ноосферу — переробляється науковою думкою соціальної людини». Таким чином, поняття «ноосфера» з'являється у двох аспектах: - ноосфера в стадії становлення, що розвивається стихійно з моменту появи людини; - ноосфера розвинена, свідомо формована спільними зусиллями людей в інтересах всебічного розвитку всього людства й кожної окремої людини. Поняття «Ноосфера» було запропоновано професором математики Сорбони Едуардом Леруа (1870-1954), що трактував її як «мислячу» оболонку, що формується людською свідомістю. Е. Леруа підкреслював, що прийшов до цієї ідеї спільно зі своїм другом - найбільшим геологом і палеонтологом-еволюціоністом і католицьким філософом Пьером Тейяром де Шарденом. При цьому Леруа й Шарден ґрунтувалися на лекціях по геохімії, які в 1922 - 1923 роках читав у Сорбони Володимир Іванович Вернадський. 1.Методологічний зміст поняття «ноосфера». Ноосфера характеризує важливий аспект спрямованості цільового розвитку. Важливо також визначити прогнози розвитку ноосфери. В.И. Вернадський думав, що формування ноосфери - це тривалий процес, що забере час життя не одного покоління людей. Навчання В.І. Вернадського з'явилося тим завершальною ланкою, що: - об'єднало еволюцію живої речовини з миром неживої природи; - перекинуло міст до сучасних проблем розвитку суспільства; - підвело нас до нового бачення процесів, що відбуваються в суспільстві. Взаємини  природи  й   суспільства   не можна   розглядати   поза протиріччями, що неминуче  виникають  і  існують  між  ними.  Історія спільного існування людини й  природи  являє  собою  єдність двох тенденцій. По-перше, з розвитком суспільства і його продуктивних сил  постійно й стрімко розширюється панування людини  над  природою. По-друге,  постійно  заглиблюються протиріччя, дисгармонія між людиною й природою. Пробіли в загальному  рівні  культури,  ігнорування  поколіннями  людей закономірностей  і  особливостей  живого  миру,   на   жаль,   сумна реальність і сьогоднішній  день.  Гірким  свідченням  тому,  як  завзяте людство  не  бажає  вчитися  на  власних  помилках,  можуть  служити обмілілі після вирубки лісів ріки, засолені  в  результаті  неписьменного зрошення  й  поля, що  стали  непридатними  для  землеробства, що   висохнули   моря. Отже, що ж ноосфера: утопія або реальна стратегія виживання? Праці В.І.Вернадського  дозволяють  більш  обґрунтовано  відповістити   на   поставлене запитання, оскільки в них  зазначений  ряд  конкретних  умов,  необхідних  для становлення й існування ноосфери. Перелічимо ці  умови,  розкидані по сторінках книги "Наукова думка як планетне явище" і почасти в  інших публікаціях В.І.Вернадського: 1. Заселення людиною всієї планети. 2. Різке перетворення засобів  зв'язку й обміну між країнами. 3. Посилення зв'язків, у тому числі політичних, між всіма країнами Землі. 4.  Початок  переваги   геологічної   ролі   людини   над   іншими геологічними процесами, що протікають у біосфері. 5. Розширення границь біосфери й вихід у космос. 6. Відкриття нових джерел енергії. 7. Рівність людей всіх рас і релігій. 8. Збільшення ролі народних мас у рішенні питань зовнішньої  й  внутрішньої політики. 9. Воля наукової думки  й  наукового  шукання  від  тиску  релігійних, філософських і політичних  побудов  і  створення  в  державному ладі умов, сприятливих для вільної наукової думки. 10. Продумана  система  народного  утворення  й  підйом  добробуту  трудящих. Створення реальної можливості  не  допустити  недоїдання  й голоду, убогості й надзвичайно послабити хвороби. 11. Розумне перетворення первинної природи  Землі  з  метою  зробити  її здатної  задовольнити  всі  матеріальні,  естетичні  й  духовні потреби чисельно зростаючого населення. 12. Виключення воєн з життя суспільства.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Київський політехнічний інститут”

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни Екологія

(назва)

для студентів спеціальності (напряму)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]