
- •До курсового проекту по дисципліні
- •Структурний аналіз плоского важільного механізму
- •Кінематичний аналіз плоского важільного механізму
- •2.1.Побудова плану положень механізму
- •Визначення швидкостей точок ланок механізму
- •Кутові швидкості ланок
- •Визначення прискорень точок ланок механізму
- •2.3.1 Побудова планів прискорень
- •Абсолютні прискорення точок ланок
- •Відносні прискорення точок ланок
- •Кутові прискорення ланок
- •2.3.2 Кінематичні діаграми
- •Динамічний аналіз і синтез плоского підоймового механізму
- •3.2 Визначення реакцій у кінематичних парах
- •Розрахункові схеми структурної групи першого виду (ввв)
- •План сил структурної групи 1-го виду (ввв)
- •Розрахункові схеми структурної групи другого виду (ввп)
- •План сил для структурної групи 2-го виду (ввп)
- •Розрахункові схеми для сг третього виду (впв)
- •Плани сил для сг третього виду (впв)
- •Розрахункова схема механізму 1-го класу
- •План сил для вхідної ланки
- •3.4. Обчислення приведеного до вхідної ланки моменту сил опору.
- •3.5.Обчислення приведеного до вхідної ланки моменту інерції.
- •Значення приведеного моменту інерції
- •3.6. Визначення розмірів маховика
- •Значення робіт
- •4. Синтез кулачкового механізму
- •Схеми кулачкових механізмів
- •Графічне інтегрування функції
- •Динамічний аналіз кулачкового механізму з возвратно-поступальною що рухається штовхальником
- •Динамічний аналіз кулачкового механізму з хитним коромислом
- •Кінематичний синтез кулачкового механізму з возвратно-поступально що рухається штовхальником.
- •5. Геометричний синтез прямозубого зовнішнього зачеплення
- •5.1 Задача синтезу
- •5.2. Визначення розмірів зубцюватого зачеплення
- •Кінематичний синтез кулачкового механізму з возвратно-поступально рухомим штовхачем
- •Синтез прямозубого внешнего зубчастого зачеплення
- •Побудування евольвенти
- •5.4. Визначення якісних показників зачеплення
- •6. Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора
- •6.1. Визначення передатного числа зубцюватого механізму
Динамічний аналіз і синтез плоского підоймового механізму
(Всі розрахунки студент виконує в пояснювальній записці. Побудови, пов'язані з динамічним аналізом, виконуються на другому листі, а із синтезом - на третьому листі)
Основними задачами динамічного аналізу механізму в проекті є визначені методом кінетостатики (без урахування сил тертя в кінематичних парах) реакцій у кінематичних парах і моменту, що врівноважує, на вхідній ланки для трьох положень механізму.
Задача синтезу - визначення методом Вітенбауера моменту інерції махового колеса, установлюваного на валі двигуна.
Графічне диференціювання діаграми швидкості (метод хорд)
а - діаграма швидкості;
б - діаграма прискорень
Мал. 2.7
3.1 Визначення головних векторів сил і моментів сил інерції, що діють на ланки
Вихідними даними для виконання динамічного (силового) аналізу служать: - план положень механізму;
- плани прискорень точок ланок механізму;
розміри мас mi і координати центрів мас S i-тих ланок механізму;
розміри головних векторів сил інерції Fui, що діють на i-ті ланки механізму
; (3.1)
- розміри і напрямки головних векторів моментів Mui сил інерції, що діють на ланки механізму:
, (3.2)
де
-
кутове прискорення ланки, обумовлене
по формулі (2.1);
-
момент інерції i-тої ланки щодо осі, що
проходить через центр його мас Si,
розмір котрого або задається в завданні,
або обчислюється (для однорідної ланки
з центром мас на його середині) по
залежності
, (3.3)
знак “-2” у залежностях (3.1) і (3.2) указує на протилежність напрямків векторів відповідно
розміру сил ваги ланок
(3.4)
де g = 9,8 м/с2 - прискорення вільного падіння (питома масова сила),
- розміри і напрямки зовнішніх навантажень: сил Fi і моментів сил Mi.
3.2 Визначення реакцій у кінематичних парах
Як
відомо [2, 3] статично визначеними є
структурні групи (СГ) - групи Асура, тому
для них застосовні рівняння кінетостатики.
Для визначення реакцій у кінематичних
парах використовують два види рівнянь:
векторне - для сил (
=0)
і скалярне - для моментів (
= 0), що можуть бути записані як для -тієї
ланки (
=
0,
=0),
так і для структурної групи (
=
0,
=
0).
Для знаходження реакцій у кінематичних парах механізм розчленовують на окремі структурні групи й у місці роз'єднання дія відкинутих СГ або ланок на аналізовану заміняють реакціями. Знайдені реакції є зовнішніми навантаженнями для спочатку відкинутої (тих) групи (груп) або ланки. Визначення реакцій у КП починають із СГ, яка містить вихідну ланку.
Механізми, аналізовані в проекті, мають у своєму складі СГ другого класу таких видів (модифікацій): ВВВ - тільки обертальними кінематичними парами; ВВП і ВПВ - із двома обертальними “В” і однією поступальною “П” кінематичними парами.
Для визначення реакцій у всіх кінематичних парах СГ (реакція рахується визначеною, якщо відомі її розмір, напрямок і точка додатка) необхідно вирішити чотири рівняння .Роздивимося ці рівняння для кожній із трьох названих СГ. Причому, варто врахувати, що для обертальної КП відома точка додатка реакції, а для поступальної КП - напрямок ( перпендикулярно лінії руху повзуна (каменю).
а. Структурна група першого виду (ВВВ)
Розрахункова схема СГ подана на мал.3.1, де 2 і 3 - ланки, В, С и D - кінематичні пари.
Вихідні дані:
план положення СГ,
маси ланок (в аналізованому прикладі умовно прийнято, що m2 = 0,
m3 0),
- моменти інерції ланок ( JS2 = 0, JS3 0),
положення центру мас S3 третьої ланки,
прискорення aS3 центру мас S3 третьої ланки (визначається з плану прискорень (див.мал.2. 3б), побудованого для аналізованого плану положень механізму),
кутове прискорення
третьої ланки (2.25),
зовнішні навантаження (
i
), прикладені до ланок (в аналізованому прикладі умовно прийнято, що
0,
0,
= 0,
= 0.
сили ваги ланок:
сили інерції ланок:
моменти сил інерції:
(для
аналізованого випадку
= 0,
=
0,
= 0).
Рішення:
Для
вихідної точки розрахункової схеми
(мал.2.3а) на план положення СГ завдають
(без масштабу) усі вектори з вихідних
даних:
і напрямки моментів M2
і M3.
На ньому ж для кінематичних пар В i D
вичерчують складові реакцій
(нормальні спрямовані по ланки, а
тангенціальні перпендикулярно ланки).
а).
Обчисляють тангенціальну складову
реакції в кінематичній парі. Для цього
складають рівняння моментів
= 0 для ланки 2 щодо КП С.
(3.5
)
де
- довжина другої ланки,
плече
сили F2 ,
- зображення плеча сили F2
, узяте з плану положення даної структурної
групи.
З рівняння (3.5) визначаємо
(3.6)
Якщо розмір виявився негативним, то необхідно на розрахунковій схемі змінити напрямок вектора . У аналізованому прикладі будемо вважати, що 0.
б)
Визначаємо тангенціальну складову
реакції в кінематичній парі Д. Для цього
складаємо рівняння моментів
= 0 для ланки 3 щодо точки С
, (3.7)
де
- довжина ланки 3,
і
- плечі сил
і
.
З рівняння (3.4) визначаємо
. (3.8)
У аналізованому прикладі 0. Тому напрямок вектора на розрахунковій схемі не змінюємо.