Побудування евольвенти

Мал. 5.2

5.4. Визначення якісних показників зачеплення

До якісних показників зачеплення ставляться коефіцієнти перекриття , відносного ковзання і питомого опору .

У курсовому проекті студент визначає розмір коефіцієнта перекриття і будує графіки коефіцієнтів відносного ковзання.

Коефіцієнтом перекриття називають відношення довжини дуги зачеплення до кроку по початкових окружностях коліс. Він характеризує повільність зачеплення, а його розмір показує середню кількість пар зубів, що знаходяться одночасно в зачепленні. Тому для нормальної, ненаголошеної роботи зубцюватого зачеплення необхідно, щоб коефіцієнт перекриття був більше единицыю. Його розмір визначають по формулі

(5.16)

де і - роги профілю зуба відповідно шестерні і колеса у вершин, обумовлені залежностями:

(5.17)

Коефіцієнтом відносного /питомого/ ковзання називають відношення швидкості ковзання v_к точок контакту зубів до ксательным складових швидкостей точок контакту сполучених профілів

(5.18)

-для зуба шестерні

(5.19)

- для зуба колеса.

Тут

Для практичних розрахунків використовують залежності:

(5.20)

де і - передатне число зубцюватого зачеплення; l- довжина відрізка N₁ N₂ лінії зачеплення /мал. 5.1/; х- відстань торкання N₁ теоретичної лінії зачеплення з основною окружністю першого /меншого/ колеса до поточної точки контакту зубів, що звітується в напрямку до точки N₂ .

Користуючи формулами /5.20/, скласти табл. Значень ₁і ₂.

Таблиця

Коефіцієнти відносного ковзання

1і
2

Довжину теоретичної лінії зачеплення вимірюють на мал.5.1, розмір х змінюють у межах від о до l з інтервалами 15 - 30 мм. Користуючи даними табл., будують діаграми для значень коефіцієнтів ₁і ₂ в прямокутній системі координат (мал.5.4): вісь абсцис проводять паралельно прямой N₁ N₂ через або точку О₁, або О₂, віссю ординат буде або О₁N₁, або О₂N₂.

На діаграмах ₁і ₂ виділяють ділянку, що відповідає активної частини ab лінії зачеплення.

6. Проектування кінематичної схеми планетарного редуктора

/синтез планетарної передачі/

/Розрахунки студент виконує в пояснительной записці, а графічну частину - на п'ятому листі/

Як відомо, для зниження числа оборотів двигуна на його валі встановлюють редуктор, вихідний вал якого надає руху вхідна ланка підоймового механізму. Редуктора механізмів, аналізованих у завданнях на курсовий проект, складаються з двох послідовно сполучених передач - планетарної передачі - одне - або двохступінчатої/ і відкритої одноступінчатої зубцюватої передачі з зовнішнім зачепленням. Гідності планетарної передачі /соосность, малі габарити при достатньо великих передатних відношеннях/ дозволяють установлювати її безпосередньо на валі двигуна.

Задачею синтезу планетарної передачі /планетарного редуктора / є визначення числа зубів коліс і числа сателітів.

Вихідними даними для цього розрахунку є частота обертання двигуна n_дв, частота обертання вихідного вала редуктора n₁ вид і число їхніх щаблів редуктора, числа зубів коліс Z_к і Z_ш циліндричної передачі.