
- •2. Аксиологический подход в изучении педагогических явлений
- •3. Идеи гуманизма как основа современной педагогики
- •4. Гуманизация образования как социально-педагогический принцип развития системы образования
- •I. Сучасні парадигми освіти
- •I.1 Сучасні парадигми освіти: особистісно-відчужена і особистісно-орієнтована. Гуманізація освіти
- •II.1 Концептуальні основи особистісно-орієнтованої освіти
- •II.2 Психолого-дидактична концепція і.С. Якиманской
- •II.3 Проективна модель особистісно-орієнтованогонавчання (н. І. Алексєєв)
- •II.4 Культурологічна концепція особистісно-орієнтованої освіти (Бондаревська є.В.)
- •II.5 Концепція особистісно-орієнтованої освіти Слободчикова в.І.
- •II.6 Концепція особистісно-орієнтованої освіти Фрідмана л.М.
- •II.7 Концепція особистісно-орієнтованої освіти Цукермана г.А.
I. Сучасні парадигми освіти
I.1 Сучасні парадигми освіти: особистісно-відчужена і особистісно-орієнтована. Гуманізація освіти
Табл. 1. Сучасні парадигми освіти
Система освіти |
|
Парадигма - вихідна концептуальна ідея, панівна протягом історичного періоду |
|
Соціальний підхід (базується на принципі культуросообразности) |
Антропологічний підхід (базується на принципі природосообразности) |
Логіка освітнього процесу |
|
Передача соціального досвіду дитині (від програм - до дитини) |
Від дитини до програм |
Особистісно-відчужена парадигма |
Особистісно-орієнтована парадигма |
Потреби, здібностідитини не враховуються |
Врахування потреб,здібностей дитини |
Соціально-орієнтована парадигма |
|
Врахування вимог всіх замовників, у тому числі і дитини |
Гуманізація освіти займає важливе місце в багатогранному процесі сучасного суспільства. Гуманістичний потенціал ідей, закладених в теоріях: розвивального навчання (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Л. В. Занков); виховує навчання (З. І. Васильєва, К. І. Дулов і ін); цілісності навчально-виховного процесу (В. І. Ільїн); індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності (А. А. Бударний, В. В. Іванов, О. М. Іващенко, Л. М. Захарова, А. А. Кірсанова, Є. С. Рабунский, Р. С. Семенова, І. Е. Унт); залучення учнів до самоосвіти і самовиховання (Б. Ф. Райський, Л. І. Рувінський, В. М. Котляр); формування мотивації навчання (Ю. Д. Алфьоров, В. С. Ільїн, Ю. В. Шаров, Г. І. Щукіна); саморозвитку та індивідуальності вчителя (Є. П. Белозерцев, В. І. Загвязінскій, Н. В. Кузьміна, В. А. Кан-Калик, Л. Ф. Спірін); діалогізація навчання (С. Ю. Курганов, Ю. В. Сенько). Розробка цілісної теорії гуманізації освіти: М.Н.Берулава, Г.Б. Корнетів, Н.І. Осухова, В.П.Лежнікова, Є.М. Шиянова та ін Сенсом педагогічного процесу стає розвиток учня, спрямованість до її внутрішнього світу, його індивідуальності. Гуманістично-орієнтована дидактична системавключає: нові цілі освіти, спрямовані на самореалізацію учня і вчителя через засвоєння системи загальнолюдських цінностей; новий зміст освіти, співвіднесені з особистими потребами суб'єктів навчального процесу; систему особистісно-орієнтованих методів і формнавчання, їх вибір учнями та вчителями; демократичний стиль педагогічного та професійного спілкування; включення діяльності вчення в структуру процесівсаморозвитку та життєвого самовизначення особистості учнів. Принципи гуманізації процесу навчання: пізнання і засвоєння учнями в педагогічному процесі істинно людського; пізнання учнями себе як людини; збігу інтересів учнів із загальнолюдськими інтересами; надання навчаються в педагогічному процесі необхідного суспільного простору для найкращого прояву своєї індивідуальності; олюднення обставин у педагогічному процесі; визначення якостей особистості, що формуєтьсястудента, його освіченості і розвитку в залежності від якості самого педагогічного процесу. Гуманістична орієнтація передбачає не відмова від універсальних педагогічних технологій, а їх варіативність залежно від індивідуальних особливостей дитини. Гуманізація навчально-виховного процесу можлива при реалізації цілого комплексу вимог: беззастережне прийняття дитини, стійко позитивне ставлення до нього; прояв поваги до особистості і підтримку почуття власної гідності у кожному; усвідомлення права особистості бути не схожою на інших; надання права на свободу вибору; оцінка не особистості дитини, а його діяльності, вчинків; здатність відчувати (емпатія) кожної дитини, дивитися на проблему очима конкретної дитини з його позицій; облік індивідуально-психологічних та особистіснихособливостей дитини.
ІІ. Особистісно-орієнтований підхід в освіті
Особистісно-орієнтована освіта - педагогічний процес, створює умови для прояву особистісних функцій учня: мотивації, вибору, смислопобудови, самореалізації, рефлексії і т.д. Функції особистісного підходу охорона (життя, здоров'я, свобода прав людини); опора (допомога в самоствердженні); допомогу в становленні позитивної Я - концепції. Ідея особистісного підходу обгрунтовувалася і розвивалася: Ананьєва Б.Г., Виготським Б.Г., Леонтьєвим О.М., Бодалева А.А., Давидовим В.В., Божович Л.І., Занкова Л.В., Зінченко В.П. та ін Види особистісного підходу: гуманно-особистісний; особистісно-діяльнісний; особистісно-розвиваючий.