11. Ідея самоаналізу

Труднощі шкільного навчання виникають зокрема від того, що це єдиний вид роботи, який людина сама не може оцінити — вона має потребу в оцінці вчителя. Тим часом лише того можна назвати самостійною, незалежною людиною, хто може сам винести точну оцінку своїй роботі, не завищену і не занижену, хто привчений науково аналізувати свою діяльність. Виявилося, що всі ми, хоч і по-різному, учимо дітей індивідуального і колективного

153

Підласий І.П.

с амоаналізу. Є.Н. Ільїн підводить своїх учнів до роздумів про власне життя: «А як вчиняю я? А який я є?» Досить розвинутий колективний анализ відповіді учнів біля дошки у методиці В.Ф. Шата-лова, тому що оцінка за роботу в цьому випадку не ставиться, і учні не бояться робити зауваження тому, хто відповідає, вільно обговорюють його роботу. Ш.А.Амонашвілі спеціально навчає маленьких дітей оцінним діям і судженням. Його учні перевіряють і оцінюють роботу товаришів (природно, не виставляючи оцінок), рецензують письмові роботи один одного. При цьому вони корис-таються еталонами, щоб їхні судження були змістовними. І, звичайно, чи не головним елементом виховання є колективний аналіз загальної роботи в методиці І.П.Іванова, творчо використаний В.А.Караковським, М.П.Щетиніним і багатьма іншими педагогами. За цією методикою кожна загальна справа — чи продуктивна праця, чи піонерський збір, чи комсомольські збори, чи вечір відпочинку, чи похід — словом, кожна справа обов'язково повинна бути проаналізована його учасниками, інакше робота вважається незакінченою. Навчання учнів колективному самоаналізу — справа довга і важка, вона вимагає великої майстерності від педагога, але саме так виникає і зміцнюється атмосфера співробітництва дітей і дорослих, учні почувають себе господарями в піонерській і комсомольській організації, привчаються стежити за ходом спільної праці, уболівати за загальну справу: швидко розвиваються їхні суспільні навички. Неможливо переоцінити дисциплінуюче значення такої роботи. Коли учні знають, що їхня праця буде оцінена не тільки вчителем, але й колективом, то вони і поводяться гідно, і працюють набагато старанніше.

12. Інтелектуальне тло класу

Відомо, що на кінцевий результат навчання і виховання учня більше за все впливає родина, а із шкільних факторів, як показують дослідження, найважливіше за все не освіта вчителя, не матеріальні витрати на навчання, і навіть не кількість учнів у класі, а життєві цілі, що ставлять перед собою однокласники учня. Якщо в класі розвинуте прагнення до знань, до досягнення великих цілей, то кожен учень буде краще учитися. На загальні цілі і цінності класу дуже впливає його «інтелектуальне тло» (термін В.О.Сухомлинского). Щоб створити обстановку співробітництва, учитель намагається підсилити прагнення до різноманітних знань, а не тільки шкільних. В.Ф.Шаталов проводить безліч екскурсій, у його класі завжди є набір папок з газетними вирізками

154

Практична педагогіка або три технології

н айважливіших статтей, які має прочитати кожний. С.М. Лисен-кова намагається давати якнайменше письмових завдань додому, щоб звільнити час дітей для читання. І.П.Волков ввів у реутов-ській школі №2 «Творчі книжки», куди записуються всі роботи, виконані школярем, чи то технічна модель, доповідь з біології, чи урок, проведений шестикласником-педагогом у другому класі. Така книжка разом з іншими засобами допомагає виявляти, розвивати і враховувати найрізноманітніші здібності і схильності дитини — це необхідно для майбутньої професійної її орієнтації. У цьому ж напрямку працюють «кафедри» М.П.Щетиніна, допомагаючи дітям досягти найвищих результатів хоча б в одній справі.

13. Колективне творче виховання

Ленінградський педагог І.П.Іванов, професор, доктор педагогічних наук, розробив ідею колективного творчого виховання, що була втілена в роботі «Фрунзенської комуни» 308-ї ленінградської школи, у піонерському таборі «Орля» та безлічі інших шкіл, піонерських таборів; використовують комунарську методику у своїй роботі В.А.Караковський, М.П.Щетинін. Сутність методики полягає в тому, що учнів — з першого класу до випускного — навчають колективній суспільній творчості. Основне правило — «Усе творчо, інакше навіщо». За довгі роки придумано безліч колективних творчих справ на користь людям, для школи, для свого класу.У них бере участь весь колектив — розподіл на виступаючих і слухаючих, на пасив і актив виключається. Методика колективного творчого виховання дає винятково високий педагогічний ефект, на ній виросли сотні тисяч школярів.