- •151. Детритний трофічний ланцюг:
- •241. Кормосуміш – це:
- •242. Стартові комбікорми
- •243. Продукційні комбікорми – це:
- •244. Технологія годівлі риб – це:
- •245. Норма годівлі – це:
- •246. Нормування годівлі – це:
- •248. Добовий раціон – це:
- •249. Рівень годівлі (живлення) – це:
- •250. Рівень протеїнового живлення – це:
- •251. Рівень амінокислотного живлення – це:
- •252. Рівень вітамінного живлення – це:
- •253. Енергетична поживність корму – це:
- •254.Еенергетична поживність корму – це:
- •255. Валова енергія – це:
- •256. Перетравна енергія – це:
- •257. Обмінна фізіологічно доступна енергія – це:
- •258. Енергія генеративного обміну – це:
- •288. Всмоктувальний рот – це:
- •289. Подрібнювальний рот – це:
- •290. Планктоноїдний рот – це:
- •291. Перифітоноїдний рот – це:
255. Валова енергія – це:
а) загальна кількість енергії, яка спожита рибою з кормом;
б) різниця між вмістом валової енергії в кормі та енергією, що міститься в екскрементах;
в) чиста енергія, що бере участь у трансформації органічних речовин, які всмоктуються із травного тракту в компоненти тканин риб, і забезпеченні їхньої життєдіяльності;
г) енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб.
256. Перетравна енергія – це:
а) загальна кількість енергії, яка спожита рибою з кормом;
б) різниця між вмістом валової енергії в кормі та енергією, що міститься в екскрементах;
в) чиста енергія, що бере участь у трансформації органічних речовин, які всмоктуються із травного тракту в компоненти тканин риб, і забезпеченні їхньої життєдіяльності;
г) енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб.
257. Обмінна фізіологічно доступна енергія – це:
а) загальна кількість енергії, яка спожита рибою з кормом;
б) різниця між вмістом валової енергії в кормі та енергією, що міститься в екскрементах;
в) чиста енергія, що бере участь у трансформації органічних речовин, які всмоктуються із травного тракту в компоненти тканин риб, і забезпеченні їхньої життєдіяльності;
г) енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб.
258. Енергія генеративного обміну – це:
а) загальна кількість енергії, яка спожита рибою з кормом;
б) різниця між вмістом валової енергії в кормі та енергією, що міститься в екскрементах;
в) чиста енергія, що бере участь у трансформації органічних речовин, які всмоктуються із травного тракту в компоненти тканин риб, і забезпеченні їхньої життєдіяльності;
г) енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб.
259. Для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею до 30 га призначений кормороздавач марки:
а) КРЗ-1 і СКР-1,5;
б) АКУ-2;
в) ІРД.
260. Для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею до 100 га призначений кормороздавач марки:
а) КРЗ-1 і СКР-1,5;
б) АКУ-2;
в) ІРД.
261. Для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею більше 100 га призначений кормороздавач марки:
а) КРЗ-1 і СКР-1,5;
б) АКУ-2;
в) ІРД.
262. Верхній рот мають риби, в яких:
а) нижня і верхня щелепи однакові;
б) верхня щелепа більша за нижню;
в) нижня щелепа більша за верхню.
263. Кінцевий рот мають риби, в яких:
а) нижня і верхня щелепи однакові;
б) верхня щелепа більша за нижню;
в) нижня щелепа більша за верхню.
264. Нижній рот мають риби, в яких:
а) нижня і верхня щелепи однакові;
б) верхня щелепа більша за нижню;
в) нижня щелепа більша за верхню.
265. Кормова грудка – це:
а) відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;
б) можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення по травному каналу риби;
в) маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;
г) маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.
266. Ступінь перетравлюваності корму – це:
а) відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;
б) можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення по травному каналу риби;
в) маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;
г) маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.
267. Добовий раціон – це:
а) відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;
б) можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення по травному каналу риби;
в) маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;
г) маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.
268. Річний раціон – це:
а) відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби;
б) можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення по травному каналу риби;
в) маса корму, який споживає риба за добу, виражена у відсотках його маси;
г) маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках.
269. Кормовий коефіцієнт – це:
а) відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;
б) частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;
в) частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби.
270. Підтримувальний корм – це:
а) відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;
б) частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;
в) частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби.
271. Продукувальний корм – це:
а) відношення спожитого рибою корму до приросту її маси;
б) частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла;
в) частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби.
272. Водорості (продуценти), рослиноїдні тварини, які поїдають водорості (консументи 1-го порядку – зоопланктон, риби-фітофаги), риби-споживачі зоопланктону (консументи 2-го порядку), хижаки (консументи 3-го порядку) – це:
а) пасовищний трофічний ланцюг;
б) детритний трофічний ланцюг.
273. Більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами (консументи 1-го порядку) з утворенням детриту, риби-детритофаги (консументи 2-го порядку) та їх споживачі – хижі риби (консументи 3-го порядку) – це:
а) Пасовищний трофічний ланцюг;
б) Детритний трофічний ланцюг.
274. Верхній рот мають:
а) риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;
б) риби, які беруть поживу з товщі води;
в) риби-бентофаги.
275. Кінцевий рот мають:
а) риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;
б) риби, які беруть поживу з товщі води;
в) риби-бентофаги.
276. Нижній рот мають:
а) риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів;
б) риби, які беруть поживу з товщі води;
в) риби-бентофаги.
277. Перифітонофаги – це:
а) риби, які споживають фітопланктон;
б) риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;
в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;
г) риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
278. Макрофітофаги – це:
а) риби, які споживають фітопланктон;
б) риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;
в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;
г) риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
279. Фітопланктофаги – це:
а) риби, які споживають фітопланктон;
б) риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;
в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;
г) риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
280. Детритофаги – це:
а) риби, які споживають фітопланктон;
б) риби, які споживають детритні маси, що складаються з решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;
в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;
г) риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність.
281. Зоопланктофаги – це:
а) риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;
б) риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;
в) риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами.
282. Зообентофаги – це:
а) риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;
б) риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;
в) риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами.
283. Іхтіофаги – це:
а) риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою;
б) риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів;
в) риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами.
284. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають:
а) верхній рот;
б) кінцевий рот;
в) нижній рот.
285. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають:
а) верхній рот;
б) кінцевий рот;
в) нижній рот.
286. Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:
а) верхній рот;
б) кінцевий рот;
в) нижній рот.
287. Хапальний рот – це:
а) розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий ріжучий край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає;
б) нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними;
в) кінцевий рот, із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних;
г) кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито;
д) кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі.
