МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Гідробіологія"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

1. Вказати як поділяються риби за типом живлення:

а) рослиноїдні та зообентофаги;

б) фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги;

в) всеїдні та детрити;

г) твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.

2. Визначити скільки часу перетравлюється кормова грудка у хижих риб:

а) 1 добу;

б) 2 доби;

в) 3 доби;

г) менше 1 доби.

3. Який відсоток становить раціон риб від маси їхнього тіла:

а) 0,1–0,5;

б) 0,5–1,2;

в)1,0–1,5;

г)1,5–2,0.

4. Вказати рН шлункового соку у шлункових риб:

а) 1,0–1,2;

б) 1,0–1,5;

в) 1,0–3,0;

г) 1,5–5,0.

5. Вказати основу раціональної годівлі риб:

а) перелік кормових засобів;

б) комбікорми та премікси;

в) кормовий раціон;

г) хімічний склад кормів.

6. Вказати найважливішу частину будь-якої клітини організму риб:

а) метіонін + цистин;

б) жири та йодне число;

в) білки;

г) амінокислоти.

7. Як класифікують корми для риб:

а) рослини, тварини та культивовані;

б) рослини, тварини та штучні;

б) рослинні та штучні;

г) грубі, соковиті та концентровані.

8. Термін "зообентос" означає:

а) тваринні організми, що живуть на дні водойми;

б) різновидності водоростей;

в) тваринні організми, що живуть на поверхні водойми;

г) личинки комарів метеликів.

9. Термін "детрити" означає:

а) природний корм;

б) рештки відмерлих тварин і рослин;

в) комбікорм рослинний;

г) тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.

10. Перерахувати водорості, які культивують для риб:

а) зелені;

б) протококові;

в) евгленові;

г) жовті та синьо-зелені.

11. Вказати, що враховують під час визначення добової кількості корму:

а) температуру води та природну рослинність;

б) оптимальне співвідношення між природними і штучними кормами;

в) вміст кисню, розчиненого у воді та температуру води;

г) всі відповіді вірні.

12. Назвати комбікорми, які згодовують рибам:

а) сухі розсипні;

б) гранульовані;

в) стартові;

г) вологі (з грудочками).

13. Вказати періодичність годівлі личинок на добу:

а) 2 рази;

б) 2–3 рази;

в) 3–4 рази;

г) 4–5 раз.

14. Назвати процентний вміст протеїну у стартових комбікормах для годівлі личинок:

а) 10–15;

б) 15–20;

в) 20–30;

г) 30–32.

15. Назвати термін вирощування і годівлі мальків (діб):

а) 15-20;

б) 20-25;

в) 25-30;

г) 20-45.

16. Якою має бути температура води (⁰С) під час вирощування мальків:

а) 15–18;

б) 18–20;

в) 22–28;

г) 28–35.

17. Указати місяць, у якому найбільше використовують корми для риб:

а) травень;

б) червень;

в) липень;

г) серпень.

18. Назвати правильний термін, протягом якого риба звикає до кормів:

а) 1–2 доби;

б) 2–3 доби;

в) 3–5 діб;

г) 5–7 діб.

19. Указати час, коли потрібно розпочинати годівлю риб (год.):

а) 6–7;

б) 7–9;

в) 9–11;

г) 11–13.

20. Указати правильний відсоток підвищення норм годівлі за умови відставання у рості коропових риб:

а) 5–8;

б) 8–12;

в) 10–20;

г) 25–35.

21. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту коропа становить:

а) 1 : 2–3;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 4–6.

22. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту білого амура становить:

а) 1 : 2–3;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 4–6.

23. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту білого товстолоба становить:

а) 1 : 2–3;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 4–6.

24. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту строкатого товстолоба становить:

а) 1 : 2–3;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 4–6.

25. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту лососевих риб становить:

а) 1 : 2–3;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 1,1–1,4.

26. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту бестера становить:

а) 1 : 0,1–0,9;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 1,1–1,4.

27. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту осетрових риб становить:

а) 1 : 0,7–1,0;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 1,1–1,4.

28. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту європейського сома становить:

а) 1 : 0,7–0,9;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 1,1–1,4.

29. Відношення довжини тіла до довжини травного тракту американського канального сома становить:

а) 1 : 0,7–0,9;

б) 1 : 2,5–3,5;

в) 1 : 5–9;

г) 1 : 1,1–1,4.

30. Детритофаги – це:

а) риби, які споживають фітопланктон;

б) риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

г) риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

31. Оптимальна температура води для живлення струмкової форелі становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

32. Оптимальна температура води для живлення райдужної форелі становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

33. Оптимальна температура води для живлення американської палії (гольця) становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

34. Оптимальна температура води для живлення форелі Дональдсона становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

35. Оптимальна температура води для живлення форелі Камлоопс становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

36. Оптимальна температура води для живлення лососів становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

37. Оптимальна температура води для живлення сигових риб становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

38. Оптимальна температура води для живлення бестера становить:

а) 22–24 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

39. Оптимальна температура води для живлення білуги становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 20–25 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

40. Оптимальна температура води для живлення білуги становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 20–25 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С;

1241. Оптимальна температура води для живлення осетрових риб становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 20–25 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

42. Оптимальна температура води для живлення веслоноса становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 20–25 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 14–16 ⁰С.

43. Оптимальна температура води для живлення європейського сома становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 20–28 ⁰С.

44. Оптимальна температура води для живлення американського канального сома становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 20–24 ⁰С.

45. Оптимальна температура води для живлення вугра становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 20–27 ⁰С.

46. Оптимальна температура води для живлення кефалі-лобана становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 20–26 ⁰С.

47. Оптимальна температура води для живлення кефалі-піленгасу становить:

а) 14–18 ⁰С;

б) 16–18 ⁰С;

в) 10–15 ⁰С;

г) 12–14 ⁰С;

д) 20–27 ⁰С.

48. У кормах тваринного походження міститься білків (%):

а) 15–28;

б) 57–84;

в) 29–50.

49. У рослинних кормах міститься білків (%):

а) 15–28;

б) 57–84;

в) 29–50.

50. У мікроорганізмах (дріжджах) міститься білків (%):

а) 15–28;

б) 57–84;

в) 29–50.

51. Укажіть, які мінеральні елементи відносяться до мікроелементів:

а) кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

б) залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен.

52. Укажіть, які мінеральні елементи відносяться до макроелементів:

а) кальцій, фосфор, натрій, калій, магній;

б) залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен.

53. Укажіть, які вітаміни відносяться до жиророзчинних:

а) А, D, E, K;

б) В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С.

54. Укажіть, які вітаміни відносяться до водорозчинних:

а) А, D, E, K;

б) В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С.

55. Поживність кормів – це:

а) показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування;

б) сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб;

в) кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.

56. Загальна поживність кормів – це:

а) показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування;

б) сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб;

в) кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.

57. Кормовий коефіцієнт – це:

а) показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування;

б) сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб;

в) кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси.

58. Перифітонофаги – це:

а) риби, які споживають фітопланктон;

б) риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок;

в) риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах;

г) риби, які споживають вищу водну і прибережно водну рослинність.

59. Питома вага природної їжі в харчовій грудці цьоголіток і дволіток коропа за Шаперкляусом повинна становити:

а) 50 %;

б) 33 %;

в) 25 %;

г) 16–17 %.

60. Питома вага природної їжі в харчовій грудці цьоголіток і дволіток коропа за Цунцоном повинна становити:

а) 50 %;

б) 33 %;

в) 25 %;

г) 16–17 %.

1261. Питома вага природної їжі в харчовій грудці цьоголіток і дволіток коропа за Харитоновою і Шпетом повинна становити:

а) 50 %;

б) 33 %;

в) 25 %;

г) 16–17 %.

62. Питома вага природної їжі в харчовій грудці цьоголіток і дволіток коропа за Суховерховим повинна становити:

а) 50 %;

б) 33 %;

в) 25 %;

г) 16–17 %.

63. Складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідного розміру різних кормових засобів, що забезпечують повноцінну годівлю риби для отримання високої рибопродуктивності під час вирощування у різних умовах, називається:

а) комбікорм;

б) кормосуміш.

64. Суміш подрібнених компонентів, яка готується перед годівлею риб безпосередньо у господарстві і згодовується в основному у пастоподібному вигляді або у вигляді вологих мішанок шляхом ручного або механічного перемішування, називається:

а) комбікорм;

б) кормосуміш.

65. Суміш дрібних кормових фракцій, призначених для годівлі личинок риб і вирощування молоді різних видів і вікових груп, називається:

а) стартові комбікорми;

б) продукційні комбікорми.

66. Суміш більших за розміром фракцій кормів, призначених для вирощування різних видів риб до товарної маси і плідників, що випускаються у гранульованому та екструдованому вигляді, називається:

а) стартові комбікорми;

б) продукційні комбікорми.

67. Будь-яка кількість однорідної за якістю продукції, призначеної для одночасного приймання або відвантаження, називається:

а) партія комбікормів;

б) однорідна продукція;

в) вибірка;

г) наважка.

68. Продукція, виготовлена за певним рецептом, перевірена під час виробництва за точністю дозування окремих компонентів і однорідна за якісними показниками органолептичного оцінювання, називається:

а) партія комбікормів;

б) однорідна продукція;

в) вибірка;

г) наважка.

69. Невелика кількість комбікорму, відібрана з партії для складання початкового зразка, називається:

а) вибірка;

б) однорідна продукція;

в) вибірка;

г) наважка.

70. Сукупність усіх вибірок, відібраних із партії комбікорму, називається:

а) вибірка;

б) однорідна продукція;

в) початковий зразок;

г) наважка.

71. Зразок комбікорму, який використовують для визначення якості початкового зразку, називається:

а) вибірка;

б) однорідна продукція;

в) середній зразок;

г) наважка.

72. Точно відважена частина середнього зразка, яка використовується для визначення окремих показників якості комбікорму, називається:

а) вибірка;

б) однорідна продукція;

в) середній зразок;

г) наважка.

73. Раціональне використання комбікормів для отримання високої рибопродуктивності з якнайменшими витратами кормів і забезпеченням нормального фізіологічного стану риби під час інтенсивного вирощування у ставах та індустріального ведення рибництва, називається:

а) технологія годівлі риб;

б) норма годівлі;

в) нормування годівлі.

74. Кількість корму з певним набором і співвідношенням поживних речовин і енергії, які задовольняють потреби вирощуваної риби в усіх елементах живлення та забезпечують нормальний фізіологічний стан, інтенсивний ріст та високу відтворювальну здатність, називається:

а) технологія годівлі риб;

б) норма годівлі;

в) нормування годівлі.

75. Годівля риби за нормами, залежно від виду, віку, маси, фізіологічного стану, рівня продуктивності, плодючості, називається:

а) технологія годівлі риб;

б) норма годівлі;

в) нормування годівлі.

76. Необхідна кількість і якість кормів, яка забезпечує потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах згідно з нормами називається:

а) раціон;

б) добовий раціон;

в) рівень годівлі (живлення).

77. Добова кількість корму, який згодовують рибі протягом доби, котра виражається або у вагових одиницях, або у відсотках від маси риби, залежно від температури води і вмісту розчиненого у воді кисню, називається:

а) раціон;

б) добовий раціон;

в) рівень годівлі (живлення).

78. Фактична кількість поживних речовин і енергії корму, спожитих рибою за добу, виражена у відсотках, називається:

а) рівень годівлі (живлення);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення;

д) енергетична поживність корму.

79. Кількість сирого протеїну, спожитого рибою відносно сухої речовини корму, вираженого у відсотках, називається:

а) рівень годівлі (живлення);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення;

д) енергетична поживність корму.

80. Відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до сирого протеїну або сухої речовини корму, називається:

а) рівень годівлі (живлення);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення;

д) енергетична поживність корму.

81. Відносний вміст вітамінів в одиниці корму, називається:

а) рівень годівлі (живлення);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення;

д) енергетична поживність корму.

82. Загальна кількість енергії в кормі, яка міститься в протеїні, жирі та вуглеводах, називається:

а) рівень годівлі (живлення);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення;

д) енергетична поживність корму.

83. Загальна кількість енергії, спожита рибою з кормом, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

84. Різниця між вмістом валової енергії в кормі і енергією, що міститься в екскрементах, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) перетравна енергія;

в) обмінна фізіологічно доступна енергія;

г) енергія генеративного обміну.

85. Чиста енергія, що бере участь у трансформації органічних речовин, які всмоктуються із травного тракту в компоненти тканин риб, і забезпеченні їхньої життєдіяльності, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) перетравна енергія;

в) обмінна фізіологічно доступна енергія;

г) енергія генеративного обміну.

86. Енергія, яка йде на формування статевої системи і статевих продуктів риб, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) перетравна енергія;

в) обмінна фізіологічно доступна енергія;

г) енергія генеративного обміну.

87. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за нормальних погодних умов у травні становить:

а) 7 %;

б) 22 %;

в) 32 %;

г) 35 %;

д) 4 %.

88. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за нормальних погодних умов у червні становить:

а) 7 %;

б) 22 %;

в) 32 %;

г) 35 %;

д) 4 %.

89. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за нормальних погодних умов у липні становить:

а) 7 %;

б) 22 %;

в) 32 %;

г) 35 %;

д) 4 %.

90. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за нормальних погодних умов у серпні становить:

а) 7 %;

б) 22 %;

в) 32 %;

г) 35 %;

д) 4 %.

91. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за нормальних погодних умов у вересні становить:

а) 7 %;

б) 22 %;

в) 32 %;

г) 35 %;

д) 4 %.

92. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за холодних погодних умов у травні становить:

а) 0 %;

б) 26,5 %;

в) 53 %;

г) 20,5 %.

93. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за холодних погодних умов у червні становить:

а) 0 %;

б) 26,5 %;

в) 53 %;

г) 20,5 %.

94. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за холодних погодних умов у липні становить:

а) 0 %;

б) 26,5 %;

в) 53 %;

г) 20,5 %.

95. Запланована кількість згодовування комбікорму за вегетаційний період для вирощування товарного коропа за холодних погодних умов у серпні становить:

а) 0 %;

б) 26,5 %;

в) 53 %;

г) 20,5 %.

96. Найбільш ефективно короп використовує корми за температури:

а) 10–14 ⁰С;

б) 15–29 ⁰С;

в) 22–27 ⁰С.

97. За якої температури води необхідна регулярна годівля коропа:

а) 10–14 ⁰С;

б) 15–29 ⁰С;

в) 22–27 ⁰С.

98. За якої температури води короп привчається до споживання корму:

а) 10–14 ⁰С;

б) 15–29 ⁰С;

в) 22–27 ⁰С.

99. Яка необхідна добова кількість корму (%) для товарного коропа у період його вирощування за температури води 10–13 ⁰С:

а) 2,0–3,0;

б) 3,0–4,0;

в) 4,0–6,0;

г) 7,0–9,0;

д) 9,0–10,0.

100. Яка необхідна добова кількість корму (%) для товарного коропа у період його вирощування за температури води 14–18 ⁰С:

а) 2,0–3,0;

б) 3,0–4,0;

в) 4,0–6,0;

г) 7,0–9,0;

д) 9,0–10,0.

101. Яка необхідна добова кількість корму (%) для товарного коропа у період його вирощування за температури води 19–20 ⁰С:

а) 2,0–3,0;

б) 3,0–4,0;

в) 4,0–6,0;

г) 7,0–9,0;

д) 9,0–10,0.

102. Яка необхідна добова кількість корму (%) для товарного коропа у період його вирощування за температури води 21–23 ⁰С:

а) 2,0–3,0;

б) 3,0–4,0;

в) 4,0–6,0;

г) 7,0–9,0;

д) 9,0–10,0.

103. Яка необхідна добова кількість корму (%) для товарного коропа у період його вирощування за температури води 24–31 ⁰С:

а) 2,0–3,0;

б) 3,0–4,0;

в) 4,0–6,0;

г) 7,0–9,0;

д) 9,0–10,0.

104. Який розмір гранул корму (мм) згодовують канальному сому масою 5–10 г:

а) 2–3;

б) 3–4,5;

в) 4,5–6;

г) 7–9.

105. Який розмір гранул корму (мм) згодовують канальному сому масою 15–30 г:

а) 2–3;

б) 3–4,5;

в) 4,5–6;

г) 7–9.

106. Який розмір гранул корму (мм) згодовують канальному сому масою 50-200 г:

а) 2–3;

б) 3–4,5;

в) 4,5–6;

г) 7–9.

107. Який розмір гранул корму (мм) згодовують канальному сому масою більше 200 г:

а) 2–3;

б) 3–4,5;

в) 4,5–6;

г) 7–9.

108. Яка норма годівлі (% від маси) канального сома масою 5–15 г (за Є.О. Гамигіним і В.Я. Скляровим):

а) 20–15;

б) 15–10;

в) 10–5;

г) 5–2.

109. Яка норма годівлі (% від маси) канального сома масою 15–50 г (за Є.О. Гамигіним і В.Я. Скляровим):

а) 20–15;

б) 15–10;

в) 10–5;

г) 5–2.

110. Яка норма годівлі (% від маси) канального сома масою 50–200 г (за Є.О. Гамигіним і В.Я. Скляровим):

а) 20–15;

б) 15–10;

в) 10–5;

г) 5–2.

111. Яка норма годівлі (% від маси) канального сома масою 200–50 і більше г (за Є.О. Гамигіним і В.Я. Скляровим):

а) 20–15;

б) 15–10;

в) 10–5;

г) 5–2.

112. Який розмір крупки сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою до 0,2 г:

а) 0,4–0,6 мм;

б) 0,6–1,0 мм;

в) 1,0–1,5 мм;

г) 1,5–2,5 мм.

113. Який розмір крупки сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 0,2–2,0 г:

а) 0,4–0,6 мм;

б) 0,6–1,0 мм;

в) 1,0–1,5 мм;

г) 1,5–2,5 мм.

114. Який розмір крупки сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 1,0–2,0 г:

а) 0,4–0,6 мм;

б) 0,6–1,0 мм;

в) 1,0–1,5 мм;

г) 1,5–2,5 мм.

115. Який розмір крупки сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 2,0–5,0 г:

а) 0,4–0,6 мм;

б) 0,6–1,0 мм;

в) 1,0–1,5 мм;

г) 1,5–2,5 мм.

116. Який розмір гранул сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 5,0–15,0 г:

а) 3,2 мм;

б) 4,5 мм;

в) 6,0 мм;

г) 8,0 мм.

117. Який розмір гранул сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 15,0–50,0 г?:

а) 3,2 мм;

б) 4,5 мм;

в) 6,0 мм;

г) 8,0 мм.

118. Який розмір гранул сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою 50,0–200,0 г:

а) 3,2 мм;

б) 4,5 мм;

в) 6,0 мм;

г) 8,0 мм.

119. Який розмір гранул сухих гранульованих комбікормів згодовують лососевим рибам масою більше 200,0 г:

а) 3,2 мм;

б) 4,5 мм;

в) 6,0 мм;

г) 8,0 мм.

120. За даними Л.М. Князєвої, з травня до жовтня із застосуванням комбікормів і кормових сумішей у лотках, садках і басейнах можна виростити пелядь масою:

а) 13–15 г;

б) 16–18 г;

в) 18–19 г.

121. За даними Л.М. Князєвої, з травня до жовтня із застосуванням комбікормів і кормових сумішей у лотках, садках і басейнах можна виростити муксуна масою:

а) 13–15 г;

б) 16–18 г;

в) 18–19 г.

122. За даними Л.М. Князєвої, з травня до жовтня із застосуванням комбікормів і кормових сумішей у лотках, садках і басейнах можна виростити чира масою:

а) 13–15 г;

б) 16–18 г;

в) 18–19 г.

123. Яка добова норма згодовування комбікормів під час вирощування вугра (% від його маси) масою 5–8 г:

а) 10;

б) 8–6;

в) 4–3;

г) 3–2,5.

124. Яка добова норма згодовування комбікормів під час вирощування вугра (% від його маси) масою 8–25 г:

а) 10;

б) 8–6;

в) 4–3;

г) 3–2,5.

125. Яка добова норма згодовування комбікормів під час вирощування вугра (% від його маси) масою 25–50 г:

а) 10;

б) 8–6;

в) 4–3;

г) 3–2,5.

126. Яка добова норма згодовування комбікормів під час вирощування вугра (% від його маси) масою 50–100 г:

а) 10;

б) 8–6;

в) 4–3;

г) 3–2,5.

127. Яка добова норма згодовування комбікормів під час вирощування вугра (% від його маси) масою 100 і більше г:

а) 10;

б) 8–6;

в) 4–3;

г) 3–2,5.

128. Яка кількість годувань вугра масою 5–8 г:

а) 4–8;

б) 3–6;

в) 3–4.

129. Яка кількість годувань вугра масою 8–25 г:

а) 4–8;

б) 3–6;

в) 3–4.

130. Яка кількість годувань вугра масою 25–50 г:

а) 4–8;

б) 3–6;

в) 3–4.

131. Яка кількість годувань вугра масою 50–100 г:

а) 4–8;

б) 3–6;

в) 3–4.

132. Яка кількість годувань вугра масою 100 і більше г:

а) 4–8;

б) 3–6;

в) 3–4.

133. Який розмір гранул (мм) використовують під час годівлі вугра масою 5–8 г:

а) 1,5–3,0;

б) 3,2–4,5;

в) 4,5–6,0;

г) 6,8–8,6.

134. Який розмір гранул (мм) використовують під час годівлі вугра масою 8–25 г:

а) 1,5–3,0;

б) 3,2–4,5;

в) 4,5–6,0;

г) 6,8–8,6.

135. Який розмір гранул (мм) використовують під час годівлі вугра масою 25–50 г:

а) 1,5–3,0;

б) 3,2–4,5;

в) 4,5–6,0;

г) 6,8–8,6.

136. Який розмір гранул (мм) використовують під час годівлі вугра масою 50–100 г:

а) 1,5–3,0;

б) 3,2–4,5;

в) 4,5–6,0;

г) 6,8–8,6.

137. Який розмір гранул (мм) використовують під час годівлі вугра масою 100 і більше г:

а) 1,5–3,0;

б) 3,2–4,5;

в) 4,5–6,0;

г) 6,8–8,6.

138. Кормороздавач КРЗ-1 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

а) до 30 га;

б) до 100 га;

в) більше 100 га.

139. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

а) до 30 га;

б) до 100 га;

в) більше 100 га.

140. Кормороздавач СКР-1,5 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

а) до 30 га;

б) до 100 га;

в) більше 100 га.

141. Кормороздавач АКУ-2 призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

а) до 30 га;

б) до 100 га;

в) більше 100 га.

142. Кормороздавач ІРД призначений для роздавання сухих гранульованих комбікормів у ставах площею:

а) до 30 га;

б) до 100 га;

в) більше 100 га.

143. Відношення маси кормової грудки або окремих його компонентів до маси тіла риби називається:

а) кормовою грудкою;

б) ступенем перетравлюваності корму;

в) добовим раціоном;

г) річним раціоном.

144. Можливий обсяг засвоєння кормових компонентів, які всмоктуються у процесі переміщення по травному каналу риби називається:

а) кормовою грудкою;

б) ступенем перетравлюваності корму;

в) добовим раціоном;

г) річним раціоном.

145. Маса корму, спожита рибою протягом доби, виражена у відсотках його маси, називається:

а) кормовою грудкою;

б) ступенем перетравлюваності корму;

в) добовим раціоном;

г) річним раціоном.

146. Маса корму, спожита рибою протягом року, виражена відношенням маси тіла риби або у відсотках називається:

а) кормовою грудкою;

б) ступенем перетравлюваності корму;

в) добовим раціоном;

г) річним раціоном.

147. Відношення спожитого рибою корму до приросту її маси називається:

а) кормовий коефіцієнт;

б) підтримувальний корм;

в) продукувальний корм.

148. Частка раціону, за рахунок якої забезпечується обмін речовин у риб, але не відбувається приріст маси тіла, називається:

а) кормовий коефіцієнт;

б) підтримувальний корм;

в) продукувальний корм.

149. Частка раціону, яка витрачається на збільшення маси тіла риби називається:

а) кормовий коефіцієнт;

б) підтримувальний корм;

в) продукувальний корм.

150. Пасовищний трофічний ланцюг:

а) водорості (продуценти), рослиноїдні тварини, які поїдають водорості (консументи 1-го порядку – зоопланктон, риби-фітофаги), риби-споживачі зоопланктону (консументи 2-го порядку), хижаки (консументи 3-го порядку);

б) більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами (консументи 1-го порядку) з утворенням детриту, риби-детритофаги (консументи 2-го порядку) та їх споживачі – хижі риби (консументи 3-го порядку).

151. Детритний трофічний ланцюг:

а) водорості (продуценти), рослиноїдні тварини, які поїдають водорості (консументи 1-го порядку – зоопланктон, риби-фітофаги), риби-споживачі зоопланктону (консументи 2-го порядку), хижаки (консументи 3-го порядку);

б) більшість продукції водоростей у ньому не споживається, а відмирає, піддається розкладанню сапротрофними організмами (консументи 1-го порядку) з утворенням детриту, риби-детритофаги (консументи 2-го порядку) та їх споживачі – хижі риби (консументи 3-го порядку).

152. Риби, які споживають фітопланктон, називаються:

а) перифітонофаги;

б) макрофітофаги;

в) фітопланктофаги;

г) детритофаги.

153. Риби, які споживають вищу водну і прибережноводну рослинність, називаються:

а) перифітонофаги;

б) макрофітофаги;

в) фітопланктофаги;

г) детритофаги.

154. Риби, які споживають рослинні обростання на підводних предметах, називаються:

а) перифітонофаги;

б) макрофітофаги;

в) фітопланктофаги;

г) детритофаги.

152. Риби, які споживають детритні маси, що складаються із решток відмерлих гідробіонтів рослинного і тваринного походження, сапротрофних мікроорганізмів та мінеральних часточок, називаються:

а) перифітонофаги;

б) макрофітофаги;

в) фітопланктофаги;

г) детритофаги.

153. Риби, які живляться безхребетними планктонними тваринами, називаються:

а) зоопланктофаги;

б) зообентофаги;

в) іхтіофаги.

154. Риби, які живляться безхребетними тваринами бентосу (інфауною та епіфауною) і заростями макрофітів, називаються:

а) зоопланктофаги;

б) зообентофаги;

в) іхтіофаги.

155. Риби, які живляться хребетними водними тваринами, здебільшого рибою, називаються:

а) зоопланктофаги;

б) зообентофаги;

в) іхтіофаги.

156. Риби, в яких нижня щелепа більша за верхню, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

157. Риби, в яких верхня щелепа більша за нижню, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

158. Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

159. Риби, які беруть поживу з верхніх горизонтів, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

160. Риби, які беруть поживу з товщі води, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

1361. Риби-бентофаги мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

162. Риби, в яких ротовий отвір спрямований догори мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

163. Риби, в яких ротовий отвір спрямований донизу мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

164. Риби, в яких нижня і верхня щелепи однакові, мають:

а) верхній рот;

б) кінцевий рот;

в) нижній рот.

165. Кінцевий або верхній рот, великий із гострими зубами як на щелепах, так часто і на лемеші та піднебінних кістках, зяброві тичинки короткі, рідкі і гострі називається:

а) хапальний;

б) всмоктувальний;

в) подрібнювальний;

г) планктоноїдний;

д) перифітоноїдний.

166. Нижній рот, у вигляді трубочки, часто висувний, як правило, без зубів, слугує для живлення донними безхребетними, називається:

а) хапальний;

б) всмоктувальний;

в) подрібнювальний;

г) планктоноїдний;

д) перифітоноїдний.

167. Кінцевий рот із міцними зубами у вигляді пластин або шипів, слугує для подрібнення твердих панцирів безхребетних, називається:

а) хапальний;

б) всмоктувальний;

в) подрібнювальний;

г) планктоноїдний;

д) перифітоноїдний.

168. Кінцевий або верхній рот, зазвичай великий і, як правило, не висувний, зуби дрібні або частіше їх зовсім немає, зяброві тичинки довгі, діють як сито, називається:

а) хапальний;

б) всмоктувальний;

в) подрібнювальний;

г) планктоноїдний;

д) перифітоноїдний.

169. Розміщений у нижній частині голови рот, у вигляді поперечної щілини, нижня губа має гострий ріжучий край, іноді вкритий роговим чохликом, зубів, як правило, немає називається:

а) хапальний;

б) всмоктувальний;

в) подрібнювальний;

г) планктоноїдний;

д) перифітоноїдний.

170. Риби, які споживають велику здобич через відносно довгі інтервали часу, мають великий мішко- або сифоноподібний шлунок, називаються:

а) макрофаги;

б) мікрофаги.

171. Риби, які живляться дрібними кормовими організмами через короткі інтервали часу, називаються:

а) макрофаги;

б) мікрофаги.

172. Прості білки називаються:

а) протеїни;

б) протеїди.

173. Складні білки називаються:

а) протеїни;

б) протеїди.

174. Амінокислоти, здатні синтезуватись в організмі, називаються:

а) замінними;

б) незамінними.

175. Амінокислоти, не здатні синтезуватись в організмі, називаються:

а) замінними;

б) незамінними.

176. Спеціально вирощені або виготовлені фізіологічно допустимі продукти рослинного, тваринного чи мікробіологічного походження, які у доступній формі містять необхідні поживні та біологічно-активні речовини, енергію, шкідливо не впливають на тварин і риб, на якість отриманої від них продукції, називаються:

а) корми;

б) кормові засоби.

177. Натуральні та синтетичні продукти, які за своїм хімічним складом мають потенційну харчову цінність і можуть бути використані для виготовлення кормів, називаються:

а) корми;

б) кормові засоби.

178. Короп відноситься до:

а) всеїдних;

б) хижаків;

в) планктоїдних;

г) бентосоїдних.

179. Укажіть оптимальну температуру для інтенсивного харчування коропа, °С:

а) 12–14;

б) 15–17;

в) 18–20;

г) 22–25.

180. За характером живлення риби поділяються на:

а) хижі;

б) м’ясоїдні;

в) травоїдні;

г) мирні.

181. Мирні риби не мають:

а) луски;

б) шлунку;

в) плавального міхура;

г) бічної лінії.

182. Укажіть, які живі організми відносяться до бентосу:

а) життя яких проходить на дні водоймища або у мулі;

б) життя яких проходить у товщі води.

183. Укажіть, які живі організми відносяться до планктону:

а) життя яких проходить на дні водоймища або у мулі;

б) життя яких проходить у товщі води.

184. Нейстон – це:

а) амфібії, риби, жуки, блошниці;

б) населення різних водних споруд (обростання);

в) водомірки, муха ефідра, бактерії, ракоподібні.

185. Перифітон – це:

а) амфібії, риби, жуки, блошниці;

б) населення різних водних споруд (обростання);

в) водомірки, муха ефідра, бактерії, ракоподібні.

186. Нектон – це:

а) амфібії, риби, жуки, блошниці;

б) населення різних водних споруд (обростання);

в) водомірки, муха ефідра, бактерії, ракоподібні.

187. Сукупність організмів, які живуть між гідросферою та атмосферою, називається:

а) бентос;

б) водорості;

в) планктон;

г) нейстон.

188. Сукупність рослинних та тваринних організмів, що заселяють товщу води називається:

а) бентос;

б) водорості;

в) планктон;

г) нейстон.

189. Вкажіть, під час досягнення молоддю коропа якої маси приступають до нормованої годівлі, г:

а) 0,5;

б) 1,0;

в) 1,5;

г) 2,0.

190. Укажіть, скільки не повинна перевищувати добова норма комбікорму для цьоголіток, кг/га:

а) 200–230;

б) 150–170;

в) 100–110;

г) 80–85.

191. Укажіть, за якої температури рибі дають повну норму добового раціону, °С:

а) 18;

б) 20;

в) 22;

г) 26.

192. Укажіть, у яких випадках добову норму годівлі риб необхідно зменшити:

а) підвищенні температури води;

б) зниженні температури води;

в) підвищенні вмісту вуглекислого газу;

г) зниженні вмісту кисню;

д) зміні структури раціону;

е) підвищенні кольоровості води;

є) зниженні прозорості води;

ж) хворобі риб.

193. Укажіть, від чого залежать строки початку підгодівлі риби комбікормами у нагульних ставах:

а) кормового коефіцієнту комбікорму;

б) щільності посадки;

в) природної кормової бази;

г) вікової групи риб;

д) температури води;

е) вмісту розчинного у воді кисню;

є) прозорості води;

ж) кількості кормових місць.

194. Укажіть, як регулюють добову норму годівлі залежно від вмісту розчинного у воді кисню:

а) вміст кисню збільшується і добова норма годівлі збільшується;

б) вміст кисню збільшується, а добова норма годівлі зменшується;

в) вміст кисню збільшується, а добова норма годівлі не змінюється;

г) вміст кисню зменшується і добова норма годівлі зменшується;

д) вміст кисню зменшується, а добова норма годівлі збільшується.

195. Укажіть, що є кормом для культивуючих живих кормів:

а) вода;

б) бактерії;

в) кормові дріжджі;

г) мінеральні та органічні добрива;

д) мікроводорослі;

е) земля;

є) м’ясо-пептонний бульйон.

196. Укажіть, що є середовищем для культивуючих живих кормів:

а) вода;

б) бактерії;

в) кормові дріжджі;

г) мінеральні та органічні добрива;

д) мікроводорослі;

е) земля;

є) м’ясо-пептонний бульйон.

197. Укажіть оптимальний рівень протеїну у кормах для молоді риб:

а) 20–25 %;

б) 25–35 %;

в) 35–45 %;

г) 45–50 %;

д) 50–55 %;

е) 55–60 %.

1398. Вкажіть, який оптимальний рівень протеїну у кормах для дорослих особин риб:

а) 20–25 %;

б) 25–35 %;

в) 35–45 %;

г) 45–50 %;

д) 50–55 %;

е) 55–60 %.

199. Укажіть основні показники, які характеризують поживну цінність корму для риб:

а) хімічний склад;

б) кормовий коефіцієнт;

в) енергетична цінність;

г) енерго-протеїнове співвідношення;

д) білкове співвідношення;

е) вміст кормових одиниць і сухої речовини.

200. У яку пору року, в основному, використовують корми для риб із вузьким протеїновим співвідношенням:

а) взимку;

б) весною;

в) влітку;

г) восени.

201. У яку пору року, в основному, використовують корми для риб із широким протеїновим співвідношенням:

а) взимку;

б) весною;

в) влітку;

г) восени.

202. Скільки необхідно обладнати кормових майданчиків для годівлі на 1 га ложа ставу за щільності посадки річняків 5 тис. шт./га:

а) 7;

б) 3;

в) 15;

г) 8;

д) 10;

е) 12.

203. Скільки потрібно молоді на 1 кормовий майданчик, тис. шт.:

а) 1–3;

б) 3–5;

в) 5–6;

г) 6–8;

д) 8–10;

е) 10–12.

204. Через скільки годин після роздачі корму перевіряють його поїданість:

а) 0,5;

б) 1;

в) 1,5;

г) 2,0;

д) 2,5;

е) 3,5.

205. Добова норма годівлі (% від маси) риби масою 4 г:

а) 15;

б) 6;

в) 100;

г) 9;

д) 13.

206. Добова норма годівлі (% від маси) риби масою 10 г:

а) 15;

б) 6;

в) 100;

г) 9;

д) 13.

207. Добова норма годівлі (% від маси) риби масою 20 г:

а) 15;

б) 6;

в) 100;

г) 9;

д) 13.

208. Добова норма годівлі (% від маси) риби масою 100 г:

а) 15;

б) 6;

в) 100;

г) 9;

д) 13.

209. Організми завдовжки менше 0,05 мм (бактерії, джгутикові), називаються:

а) нанопланктон або бактеріопланктон;

б) мікропланктон;

в) мезопланктон;

г) макропланктон.

210. Організми завдовжки від 0,05 до 1 мм (коловертки, найпростіші), називаються:

а) нанопланктон або бактеріопланктон;

б) мікропланктон;

в) мезопланктон;

г) макропланктон.

211. Організми завдовжки від 1 до 5 мм (нижчі ракоподібні, личинки донних безхребетних), називаються:

а) нанопланктон або бактеріопланктон;

б) мікропланктон;

в) мезопланктон;

г) макропланктон.

212. Організми завдовжки понад 5 мм (деякі нижчі і вищі ракоподібні), називаються:

а) нанопланктон або бактеріопланктон;

б) мікропланктон;

в) мезопланктон;

г) макропланктон.

213. Тварини, що живуть у товщі ґрунту (черви, деякі молюски і ракоподібні, личинки комах), називаються:

а) інфауна;

б) епіфауна;

в) онфауна;

г) нектобентос.

214. Тварини, які прикріплені до субстракту (двостулкові молюски, кишковопорожнинні, деякі ракоподібні і черви), називаються:

а) інфауна;

б) епіфауна;

в) онфауна;

г) нектобентос.

215. Тварини, які пересуваються на поверхні ґрунту (ракоподібні, черевоногі молюски, п’явки), називаються:

а) інфауна;

б) епіфауна;

в) онфауна;

г) нектобентос.

216. Придонні тварини, які плавають поблизу дна і періодично опускаються на нього (мізіди, амфіподи, ізоподи, кумацеї), називаються:

а) інфауна;

б) епіфауна;

в) онфауна;

г) нектобентос.

217. Кількість корму з відповідними набором і співвідношенням поживних речовин та енергії, що здатна задовольнити потреби вирощуваної риби і забезпечити нормальний її фізіологічний стан для отримання високої продуктивності та нормального розвитку системи відтворення, називається:

а) норма годівлі;

б) нормування годівлі;

в) раціон;

г)добовий раціон.

218. Годівля риби за нормами, які передбачають комплексне оцінювання харчових раціонів, називається:

а) норма годівлі;

б) нормування годівлі;

в) раціон;

г)добовий раціон.

219. Необхідна кількість якісних кормів, яка б відповідала визначеним нормам потреби риби у поживних речовинах, енергії, вітамінах, макро- і мікроелементах для отримання певного рівня продуктивності на фоні нормального фізіологічного стану риби, називається:

а) норма годівлі;

б) нормування годівлі;

в) раціон;

г)добовий раціон.

220. Кількість повноцінного корму, потрібного для годівлі риби упродовж доби, називається:

а) норма годівлі;

б) нормування годівлі;

в) раціон;

г)добовий раціон.

221. Фактичні кількості поживних речовин та енергії корму, які були спожиті рибою протягом доби, виражені у відсотках, називаються:

а) рівень загального живлення (годівлі);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення.

222. Кількість, спожитого рибою, відносно сухої речовини корму, виражена у відсотках, називається:

а) рівень загального живлення (годівлі);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення.

223. Відношення кількості амінокислот, спожитих рибою, до кількості сирого протеїну або до сухої речовини корму, виражене у відсотках, називається:

а) рівень загального живлення (годівлі);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення.

224. Відносний вміст вітамінів у одиниці корму, що дає змогу виділити корми з різними концентраціями вітамінів, називається:

а) рівень загального живлення (годівлі);

б) рівень протеїнового живлення;

в) рівень амінокислотного живлення;

г) рівень вітамінного живлення.

225. Загальна кількість енергії, яка утримується у кормовому протеїні, жирах і вуглеводах, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравлювальна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

226. Сумарна енергія, що надходить із спожитим кормом до організму риби, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравлювальна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

227. Частка валової енергії, яка надійшла з кормом, за винятком енергії, що залишилась в екскрементах, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравлювальна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

228. Чиста енергія, що бере участь у перетравленні органічних сполук у процесі їх всмоктування із травної системи, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравлювальна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

229. Енергія, яка йде на забезпечення формування статевих функцій риби, називається:

а) енергетична поживність корму;

б) валова енергія;

в) перетравлювальна енергія;

г) обмінна фізіологічно доступна енергія;

д) енергія генеративного обміну.

230. За типом живлення риби поділяються на:

а) рослиноїдні та зообентофаги;

б) фітофаги та зоофаги, та зоофітофаги;

в) всеїдні та детрити;

г) твариноїдні, рослиноїдні, всеїдні.

231. Зообентос – це:

а) тваринні організми, що живуть на дні водойми;

б) різновидності водоростей;

в) тваринні, організми, що живуть на поверхні водойми;

г) личинки комарів метеликів.

232. Детрит – це:

а) природний корм;

б) рештки відмерлих тварин і рослин;

в) комбікорм рослинний;

г) тварини, що живуть на поверхні і в ґрунті водойм.

233. Кальцій, фосфор, натрій, калій, магній відносяться до:

а) мікроелементів;

б) макроелементів.

234. Залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець, йод, молібден, селен відносяться до:

а) мікроелементів;

б) макроелементів.

235. Вітаміни А, D, E, K відносяться до:

а) жиророзчинних;

б) водорозчинних.

236. Вітаміни В₁, В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₉, В₁₂, Н, С відносяться до:

а) жиророзчинних;

б) водорозчинних.

237. Показник, який характеризує кількість окремих поживних речовин у кормах, що забезпечують ріст риб у відповідних умовах вирощування, називається:

а) поживність кормів;

б) загальна поживність кормів;

в) кормовий коефіцієнт.

238. Сума всіх органічних і мінеральних речовин, що беруть участь в обміні речовин в організмі риб, називається:

а) поживність кормів;

б) загальна поживність кормів;

в) кормовий коефіцієнт.

239. Кількість кормів, спожитих рибою, що забезпечують 1 кг приросту її маси, називається:

а) поживність кормів;

б) загальна поживність кормів;

в) кормовий коефіцієнт.

240. Комбікорм – це:

а) складна однорідна суміш очищених і подрібнених до необхідного розміру різних кормових засобів, що забезпечують повноцінну годівлю риби для отримання високої рибопродуктивності під час вирощування у різних умовах;

б) суміш подрібнених компонентів, яка готується перед годівлею риб безпосередньо у господарстві і згодовується в основному у пастоподібному вигляді або у вигляді вологих мішанок шляхом ручного або механічного перемішування.