4) За предметом дослідження:

- основна – без неї неможливо зробити економічний аналіз тих чи інших аспектів господарської діяльності (наприклад, для вивчення рівня використання кадрів необхідні дані про обсяги виробленої продукції, затрати часу, прибуток, витрати на оплату праці і соціальні потреби, норми виробітку, професійно-кваліфікаційний рівень працівників тощо);

- допоміжна – потрібна для детальнішої, повнішої характеристики предмета, що вивчається (наприклад, аналізуючи продуктивність праці, доцільно також вивчити її організацію, санітарно-гігієнічні умови, стан техніки безпеки на підприємстві тощо).

5) За періодичністю надходження:

- регулярна – надходить постійно, через визначені проміжки часу (дані виробничо-фінансових планів, бухгалтерського обліку, звітності);

- епізодична (нерегулярна) – має непостійний, можливо, й одноразовий характер або збирається і подається від випадку до випадку (результати окремих соціологічних досліджень, вибіркових обстежень, дані хронометражу робочого часу тощо).

6) За ступенем обробки:

- первинна – отримана в результаті безпосередніх спостережень, досліджень (монографічних, соціологічних, експериментальних), вивчення передового досвіду роботи і не піддавались суттєвій обробці (наприклад, кількість працівників, вартість виробленої продукції та основних засобів);

- проміжна – зазнала відповідної обробки (зведення, групування тощо). Є продуктом статистично-аналітичної переробки первинної інформації. (наприклад, продуктивність праці, «озброєність» праці основними засобами, віддача та ємність, рентабельність основних засобів тощо). Вторинна інформація здебільшого міститься у звітних, планових документах, аналітичних записках та ін.;

- результативна – отримана на завершальній стадії обробки, аналізу, дослідження (наприклад, інформація про виявлені в результаті проведеного економічного аналізу резерви підвищення рівня рентабельності підприємства).

7) За об’єктом вивчення:

- загальна – характеризує темпи і пропорції розвитку економіки в цілому;

- часткова – тільки за окремими її складовими (наприклад, за видами економічної діяльності).

8) З врахуванням стадії використання:

- кінцева – інформація, яка виходить за межі інформаційної системи;

- проміжна – інформація, що обертається всередині інформаційної системи, тобто там, де виникає.

9) Залежно від способу зображення:

- текстова – текстовий матеріал (цифровий, буквений – розрахунковий, описовий);

- цифрова – відображена в числах за допомогою арабських або римських цифр (розрахунок продуктивності праці);

- алфавітна – подана в порядку букв, прийнятих в азбуці (перелік прізвищ працівників за алфавітом);

- алфавітно-цифрова – поєднує водночас алфавітну і цифрову (перелік прізвищ працівників за алфавітом із зазначенням персонального ідентифікаційного коду);

- графічна – виражена у формі графіків (діаграми, графіки, схеми, картограми, креслення та ін.);

- таблична – дані містяться в таблицях, які можуть бути простими, груповими і комбінованими;

- за допомогою мультимедіа – з використанням сучасних інформаційних комп’ютерних технологій.

10) за формою подання:

- письмова – дані звітності, планів, нормативів;

- усна інформація – донесена в усній формі, тобто озвучена (виступи, вказівки, доручення).

11) за ознакою носіїв інформації:

- немашинна – подається в усній і документальній формах (телефонні повідомлення, документи), представлених у такому вигляді, який не потребує застосування засобів обчислювальної техніки;

- машинна – зберігається на машинних носіях (перфокартах, дисках, картах та ін.).

12) виходячи з якісних характеристик носіїв інформації та способу документування:

- паперові (на папері);

- фотографічні (у вигляді фотоматеріалів, представлених гнучкими плівками, пластинками, папером);

- носії механічного звукозапису;

- магнітні (магнітні стрічки, диски, карти та ін..);

- оптичні лазерні диски та інші перспективні носії інформації.

13) за важливістю інформації:

- суттєва – інформація, відсутність якої може вплинути на рішення її користувачів;

- несуттєва – не впливає на прийняття рішень.

14) за ознакою насиченості:

- недостатня – невелика за обсягом, неповна інформація, яка не задовольняє потребу в ній;

- достатня інформація – задовольняє потребам, необхідним умовам, що висуваються до неї і подана за потрібними параметрами: обсяг, повнота, глибина, якість тощо, а також у встановлений строк;

- надлишкова – представлена в більшому обсязі, ніж це потрібно.

15) залежно від корисності:

- корисна – придатна для дослідження, економічного аналізу, завдяки якій можуть прийматися обґрунтовані управлінські рішення;

- безкорисна – не сприяє проведенню економічного аналізу, навіть утруднює його та не відіграє помітної ролі у прийнятті управлінських рішень. Вона здебільшого другорядна, надлишкова, непринципова для досягнення поставленої мети аналізу.

16) за обсягом відомостей, необхідних для управління економікою підприємства:

- комплексна – всебічно характеризує господарську діяльність підприємства (відомості по фінансовий стан);

- тематична – стосується певного аспекту діяльності (дані про чисельність працівників).

17) за режимом доступу:

- відкрита – доступна для всіх;

- інформація з обмеженим доступом – (комерційна, державна)

Економічний аналіз ґрунтується на комплексному використанні багатьох джерел інформації, в яких віддзеркалюється уся багатогранна виробничо-господарська діяльність підприємства та його структурних підрозділів.

Сукупністю джерел техніко-економічної інформації є - системи планових, нормативних і звітних показників, а також облікових і позаоблікових даних.

До облікових джерел аналізу відносяться:

а) документи бухгалтерського обліку: первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарська звітність, фінансова звітність.

У бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й узагальнення господарські засоби і господарські операції з метою контролю за виконанням установлених бізнес-планів. Методами суцільного і безупинного спостереження, методами строгого документування, систематизації на рахунках, угруповання в балансі й інших звітних таблицях досягається об'єктивна кількісна характеристика різноманітних господарських операцій, узагальнена характеристика всієї сукупності засобів господарства по складу і розміщенню, по джерелах утворення і цільовому призначенню. Своєчасний і повний аналіз бухгалтерської звітності дозволяє вжити необхідних заходів по поліпшенню виконання місячних, квартальних і річних планів. До того ж при оцінці виконання планів використовуються і дані статистики.

б) статистичний облік і звітність;

Статистичний облік і звітність, що відбивають сукупність масових явищ і процесів, що характеризують з кількісної сторони (погоджуючи з якісною стороною), що виявляють визначені економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу. Це особливо відноситься до галузевих, міжгалузевих і територіальних об'єднань (концернів, акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю й ін.). Застосовуючи специфічні для неї методи спостереження, статистика багато в чому спирається на дані бухгалтерського обліку.

в) оперативний облік і звітність;

Оперативний облік і звітність, застосовувані на окремих ділянках господарської діяльності підприємств, забезпечують більш швидке в порівнянні зі статистикою і бухгалтерією одержання відповідної інформації. Для поточного аналізу така інформація неоціненна. Так, неможливо обійтися, наприклад, при поточному аналізі товарообігу без оперативних даних про щоденну (а в деяких випадках і щозмінну) виторгу за продані товари. Директора підприємств, керівники внутрішніх підрозділів досить часто у своїх записних книжках ведуть оперативну реєстрацію найважливіших господарських процесів і операцій, роблять зразкові розрахунки і прикидки, намічають невідкладні заходи. Така "кишенькова бухгалтерія" також використовується, якщо оперативний аналіз роблять самі керівники.

г) вибіркові облікові дані.

Вибіркові облікові дані допоможуть поглибити і деталізувати показники звітності. За останні роки звітність, як відомо, значно скорочена; її розширення не завжди виправдане. У цих умовах одержують поширення епізодичні вибірки, спостереження, заглиблені перевірки. Вибіркові дані варто розглядати як джерело облікового характеру, оскільки вони черпаються з поточного бухгалтерського обліку і первинної документації.

ПЛАНОВО-НОРМАТИВНІ ДЖЕРЕЛА – документи з планування.

а) всі види планів, які складаються на підприємстві, у тому числі матеріали бізнес-планів, нормативні матеріали, кошториси, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, конструкторсько-технологічна документація, за даними якої проводиться функціонально-вартісний аналіз.

Своєрідним вектором діяльності будь-якого підприємства є річний виробничо-економічний план. Він розробляється на основі показників перспективного плану економічного та соціального розвитку і являє собою комплексну програму виробничо-господарської діяльності, яка спрямована на досягнення високих кінцевих результатів роботи і підвищення ефективності діяльності підприємства. Цей план охоплює діяльність усіх виробничих підрозділів підприємства і може включати такі розділи: виробничу програму, показники підвищення ефективності виробництва; розвиток та використання виробничої потужності; технічний розвиток; механізацію; план власних капітальних вкладень; працю і кадри; матеріально-технічне забезпечення і комплектацію; план підсобних виробництв; собівартість і прибуток; формування і використання фондів економічного стимулювання; фінансовий план; соціальний розвиток колективу.

На основі річного виробничо-економічного плану, укрупнених планово-виробничих нормативів і розрахункових цін розробляють місячні оперативно-виробничі плани. У них визначають потребу в матеріальних ресурсах, людях, техніці. За даними місячних оперативно-виробничих планів розробляють оперативні тижнево-добові (або декадно-добові) графіки виконання робіт та їх матеріально-технічного забезпечення.

б) техніко-економічні норми і нормативи, що використовуються для аналізу виробничо-господарської діяльності, дозволяють встановити оптимальність, напруженість планових завдань, виявити резерви діяльності підприємства і визначити шляхи їх використання.

в) системи норм і нормативів включають кошторисні, виробничі і планові нормативи витрат трудових, технічних, матеріальних і фінансових ресурсів; нормативи амортизаційних відрахувань; нормативи накладних видатків і планових нагромаджень; нормативи платежів у бюджет; різноманітні економічні нормативи; норми і нормативи охорони навколишнього середовища. Планово-нормативні дані містяться насамперед у виробничо-фінансовому плані промислового підприємства, в торгово-фінансовому плані торгового підприємства і т. д.

У процесі аналізу залучається, крім даних затвердженого плану, досить великий нормативний матеріал, що міститься у виробничих паспортах, цінниках, прейскурантах, довідниках і ін.

г) проектно-кошторисна документація використовується при плануванні і економічному аналізі для визначення обсягів капітальних вкладень і обсягів виробництва, вартісного виробітку, планової собівартості, основних фондів, обігових коштів та інших показників.

Позаоблікові джерела – це такі дані, які не передбачаються встановленими формами звітності, але використовуються в аналізі виробничо-господарської діяльності організації і регулюють господарську діяльність.

а) регламентовані – законодавчо-регулюючі документи (нормативно-правові акти, стандарти) та розпорядчі документи (розпорядження, накази, вказівки, рекомендації, пропозиції);

б) нерегламентовані – матеріали засобів масової інформації; внутрішньовідомчої і позавідомчої ревізії; зовнішнього і внутрішнього аудита; матеріали лабораторного і лікарсько-санітарного контролю; матеріали перевірок податковою службою; матеріали постійно діючих виробничих нарад; зборів трудових колективів; пояснювальні і доповідні записки, переписування з вищестоящою організацією, з фінансовими і кредитними органами; матеріали, одержувані в результаті особистих контактів з виконавцями.