1. За метою здійснення:

• комерційна (підприємницька) – досягнення економічних і соціальних результатів для одержання прибутку;

• некомерційна – не має на меті отримання прибутку;

2. За періодичністю та умовою здійснення:

• звичайна – постійна діяльність, зазначена у статутних документах підприємства;

• надзвичайна – діяльність в екстрених ситуаціях;

3. За роллю і функціонально-господарським призначенням:

• операційна – основна та інші види діяльності, крім інвестиційної і фінансової;

• основна – виробництво, реалізація продукції, що дає основний дохід;

• спільна – діяльність, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін;

• інвестиційна – діяльність з реалізації інвестицій;

• фінансова – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу капіталу

1.5. Об’єкти, предмет та суб’єкти аналізу.

Сукупним об’єктом економічного аналізу є процеси і явища господарської діяльності підприємства, відображені в показниках планів і звітності та спрямовані на ефективне використання всіх ресурсів з метою поліпшення кінцевих результатів діяльності підприємства. При цьому економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність (як технологічний, організаційний процес), а економічні результати господарювання (як наслідок економічних процесів).

Таким чином, об'єктами економічного аналізу є: обсяг виробництва і продажу, забезпеченість трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами, характер їх використання, собівартість продукції, фінансовий стан підприємства, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва, інвестиційна діяльність та інші. Всі об'єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу.

Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв’язки між різними економічними явищами і процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства.

Предмет економічного аналізу розкривається через його об'єкти: ресурси, виробництво, фінансові результати.

Користувачі аналізу:

1) Внутрішні:

- управлінський персонал;

- власники контрольних пакетів акцій;

- члени трудового колективу;

- бухгалтери, економісти, фінансисти;

- внутрішні аудитори;

- профспілки.

2) Зовнішні:

- представники вищих органів управління;

- кредитори;

- контрагенти;

- представники державних контролюючих і регулюючих органів;

- потенційні інвестори;

- незалежні аналітики;

- зовнішні аудитори;

- конкуренти

1.6. Зміст, мета та завдання аналізу в умовах ринкової економіки.

Змістом економічного аналізу є комплексне дослідження процесів господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування управлінських рішень та оцінки їх ефективності.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Завдання економічного аналізу визначаються його змістом та предметом. Основними з них є:

1. підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів та нормативів (в процесі їх розробки). Досягається реалізацією ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності;

2. об’єктивне і всестороннє дослідження виконання бізнес-планів та дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);

3. визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів (окремо і в сукупності );

4. контроль за реалізацією вимог комерційного розрахунку і оцінка кінцевих фінансових результатів. Принцип матеріальної зацікавленості, що є основною рисою комерційного розрахунку, забезпечує необхідне поєднання інтересів підприємства та колективу, особистого і суспільного;

5. виявлення та вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стадіях виробничого процесу). Виявлення резервів відбувається шляхом порівняльного вивчення виконання плану внутрішніми підрозділами підприємства, однорідними підприємствами, а також вивчення найбільш повного використання вітчизняного та зарубіжного досвіду;

6. обґрунтування оптимальності управлінських рішень (на всіх щаблях ієрархічної структури). Прийняти вірне управлінське рішення, виявити його раціональність та ефективність можна лише на основі попереднього економічного аналізу.