Викопні найпростіші Тип найпростіші
Розміри тіла найпростіших коливаються від кількох мікрон до 10 – 12 см у поперечнику. У викопному стані їх відомо близько 25 – 30 тис. видів. Серед найпростіших найбільше значення мають представники клacу саркодових - фораминіфери та радіолярії. Найпоширеніші види представлені на рис. 7.
Рис.7. Тип найпростіші
1. Fusuhnellu; 2. Schwagenna ; 3. Lagena; 4. Globіgеsіna; 5. Rotalіa; 6. Nummulіtes; 7. Holiodiscus; 8. Аnthocyrtiuт
Рис. 8. Форми збереження викопних організмів:
1 — черепашка двостулкової молюски; 2— відбитки черепашок брахіопода;
3 — риби, відбитки і псевдоморфози скелетів; 4 — череп динозавра гиганського;
5 — голова носорога з шкірою, шерстю та одним оком; 6 — зуб іхтіозавра;
7 — зуб палеозойської акули; 8, 9 — комахи в янтарю; 10—павук в янтарі;
11, 12 — квіти рослин в янтарі.
Викопні кишковопорожнинні Тип кишковопорожнинні (Coelenterata)
Кишковопорожнинні виключно водні, переважно морські мешканці. Відомі як одиничні, так і колоніальні форми. У деяких кишковопорожнинних спостерігається твердий скелет, що зберігається у викопному стані.
Тип поділяється на три класи: гідроїдні, сцифоїдні й коралові поліпи. Важливе геологічне значення мають представники останнього класу.
Клас коралові поліпи (Anthozoa). Коралові поліпи — морські одиничні й колоніальні високоорганізовані кишковопорожнинні. Більшість поліпів будують зовнішній вапнистий скелет, що називається коралітом. Сукупність коралітів утворює поліпняк. Кораліти найчастіше трубкоподібні, у поперечному перерізі можуть бути округлими, еліптичними, багатокутними. Можуть щільно прилягати один до одного, утворюючи масивні колонії, або рости у вигляді кущів, зростатись бічними сторонами (ланцюжкові колонії) тощо.
Усередині коралітів є центральні вапнисті стовпчики, вертикальні перегородки септи і горизонтальні днища — табули (рис.9).
Підклас табуляти (Tabulata). Вимерла група палеозойських тварин із найпримітивнішим, порівняно з іншими коралами, скелетом. Виключно колоніальні форми. Кораліти, як правило, тонкі (0,5...5 мм у поперечнику), довгі, округлої, овальної й багатокутної форми у перерізі. Септальний апарат виражений нечітко і репрезентований шипиками, пластинками. Добре розвинуті днища (звідки і назва підкласу — днищевики). Кораліти з'єднуються між собою за допомогою трубок або пор. За характером зчленування виділяються поліпняки масивні, кущисті, такі що стеляться. Табуляти — типові мешканці морів із нормальною солоністю; різкі коливання солоності призводили до їх загибелі.
Викопні молюски Тип молюски (Mollusca)
Тип молюски (Mollusca)охоплює досить велику групу (понад 150 тис. сучасних і викопних видів) морських, прісноводних і наземних організмів. Більшість молюсків має вапнисту черепашку, в середині якої знаходиться м'яке тіло з головою, тулубом і ногою чи щупальцями.
Черепашка найчастіше буває зовнішньою, однак є форми і з внутрішньою черепашкою або зовсім позбавлені її. Це голі слимаки. За формою черепашки й будовою м'якого тіла тип молюсків розподіляється на ряд класів, серед яких найбільше стратиграфічне значення мають лише три: черевоногі, головоногі й двостулкові.
Клас черевоногі молюски (Gastropoda). Черевоногі — найчисленніший клас серед молюсків (рис.10). Тіло молюска складається з голови й мускулистого органа ("ноги"), який служить для пересування, закопування тощо. Більшість черевоногих мають кальцитову чи арагонітову черепашку різної форми: ковпачкоподібну, спірально-закручену, спірально-конічну тощо (рис.10). Найчастіше зустрічаються конічно-спіральні (слимакоподібні) черепашки, подібні до трубки, закрученої по низхідній спіралі.
Рис. 9. Викопні корали (підклас Tabulata):
1. - p. Chaetetes; 2 - p. Syringopora; 3 - p. Halysitеs; 4 - p. Favosites;
5 - p. Lіthostrotion; 6 - p. Zaphrentis; 7 - p. Calceola
Рис. 10. Викопні черевоногі (Gastropoda):
1 — p.Murex; 2 — p.Conus; 3 — p.Helix; 4 — p.Patella (вигляд збоку);
5 —p.Planorbis; 6 — pXymnaea; 7 — p. Bellerophon (вигляд з боку устя);
8 — p.Ccrithium; 9 — p.Trochus; 10 — p.Turitella; 11 — p.Viviparus