Характеристика метаморфічних порід

Слюдяний сланець (мусковітовий, біотитовий, графітовий)	Мусковіт, біотит, кварц; другорядні: польовий шпат, гранат, графіт, епідот	Кристалічна, лускато-зерниста	Світлий, сіруватий, зеленуватий. Шовковистий блиск на площинах сланцюватості. Легко розколюється на тонкі плитки	Аргіліти, граніти, кислі вивержені породи
Тальковий сланець	Тальк; другорядні: хлорит, магнезит, рогова обманка	Кристалічна, луската	Світлий, білий, блідо-зелений, сірувато-білий. Дряпається нігтем. Жирний на дотик	Перидотит, основні магматичні породи

Таблиця 11

Діагностика метаморфічних порід

Назва мінералу	Структура	Текстура	Мінеральний склад	Колір	Поширення	Практичне значення

Розділ ІІІ. ОСНОВИ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ

Лабораторне заняття №7

Тема: Основи палеонтології. Викопні кишковопорожнинні, черевоногі, головоногі, двостулкові молюски.

Мета: засвоїти основні поняття з палеонтології, познайомитись та навчитись визначати викопні рештки організмів.

Обладнання: колекція викопних організмів (кишковапорожнинні, черевоногі, головоногі, двостулкові молюски).

Хід роботи

Теоретичні відомості

Основи палеонтології

Палеонтологія — наука, що вивчає органічний світ минулих геологічних епох, закономірності його еволюції, відтворює складний і тривалий шлях життя на нашій планеті з моменту його зародження і до наших днів. За об'єктами дослідження палеонтологія розподіляється на палеозоологію і палеоботаніку. У свою чергу перша поділяється на палеозоологію безхребетних і палеозоологію хребетних. Палеонтологія має справу лише з рештками організмів, що збереглися у викопному стані, тобто у пластах осадових гірських порід. Це так звані скам'янілості або фосілії. Найбільше практичне значення мають захороненні рештки морських безхребетних з огляду на те, що у свій час вони набули значного поширення і відносно добре зберігаються у викопному стані завдяки твердим частинам своїх панцирів, скелетів або черепашок.

Тваринний світ поділяється на такі типи: найпростіші, губки, археоціати, кишковопорожнинні, черви, моховатки, членистоногі, молюски, плечоногі, голкошкірі, напівхордові й хордові.

Рослини поділяються на такі типи: бактерії, водорості, псилофіти, плауноподібні, членистостеблові, папоротеподібні. Бактерії й водорості об'єднані у групу нижчих рослин, а всі решта належать до вищих рослин.

Форми збереження організмів у викопному стані

Для збереження організми у викопному стані необхідний сприятливий збіг обставин — наявність у них твердих частин скелету, швидке захоронення в осадках тощо. Більшість організмів після своєї загибелі розкладаються і щезають безслідно. Лише незначна кількість організмів, у яких процеси розкладу замінюються іншими, такими як обвуглення, скам'яніння, заморожування зберігаються в осадових товщах і служать матеріалом для розшифрування геологічного минулого планети.

Обвуглення або вуглефікація — процес зміни рослинних і тваринних тканин, що супроводжується втратою кисню та водню і збагаченням вуглецем. Найчастіше вуглефікації піддаються рослинні рештки, рідше скелети тварин.

Скам'яніння — це процес заміщення органічних речовин відмерлих організмів чи насичення їх тіл розчиненими у воді карбонатами, кремнеземом, фосфатами, сульфідами тощо.

Заморожуванню піддавались організми, які жили в льодовикові епохи поблизу льодовиків, у полярних чи приполярних районах і з певних причин потрапляли в замерзаючі озера, тонули у трясовинах тощо. У цьому разі спостерігається повне збереження організмів, тобто тварини "доходять" до наших днів у незміненому стані. Прикладами такого збереження можуть служити знахідки у багаторічній мерзлоті Сибіру трупів мамонтів, шерстистих носорогів, коней і ін. (рис. 8).

Повне збереження організмів можливе також у таких біологічно інертних речовинах, як асфальт, бурштин, озокерит (гірський віск). Відомі, наприклад, знахідки добре збережених ссавців у асфальтових озерах Каліфорнії, включення комах, квітів, плодів у бурштині, носорога і мамонта в озокериті (Прикарпаття) тощо (рис.8).

Однак набагато частіше палеонтологи мають справу із частковим збереженням, коли в осадових товщах зустрічаються лише фрагменти організмів, як правило, їх тверді частини — панцирі, черепашки, скелети (чи їх частини), зуби тощо. При заміні органічної речовини відмерлих решток кремнеземом, кальцитом, піритом утворюються так звані псевдоморфози. Наприклад, псевдоморфози кремнезему по дереву, коли стовбури повалених дерев насичуються кремнеземом. Псевдоморфози у деталях передають анатомічну будову відмерлих організмів.

Вельми поширені у викопному стані зліпки організмів чи окремих їх органів.

Інколи у породах зберігаються відбитки скелетів організмів чи їх фрагментів, черепашок, панцирів, листя, кори дерев (рис.8).