Діагностика магматичних порід

Назва мінералу	Ряд Клас	Колір	Мінеральний склад	Структура	Текстура	Походження	Поширення	Практичне значення

Лабораторне заняття № 5

Тема: Осадові гірські породи.

Мета: засвоїти загальні знання про осадові породи, їх класифікацію, діагностику осадових порід.

Обладнання: лотки з наборами осадових порід, лупи, склянка з 10% НСІ, піпетки, посудина з водою, фіолетове чорнило, рекомендована література (Визначник гірських порід).

Хід роботи

Теоретичні відомості

Осадові гірські породи

Осадові гірські породи – утворюються внаслідок дії різних екзогенних геологічних процесів на земну кору, а також органічних решток організмів (скелетів, панцирів, черепашок). Гірські породи (магматичні, метаморфічні раніше утворені осадові порід й власне осадові) руйнуються внаслідок фізичного (коливання температури, тріщини від замерзання води т. д ) та хімічного (дія розчинів різних солей, організмів) вивітрювання.

Осадові породи формуються на дні океанів, морів, озер, боліт, річок, рідше на поверхні суходолу. За місцем відкладання вони поділяються на морські й континентальні, причому найпоширеніші з них перші. За умовами утворення й складом осадові породи бувають уламкові, глинисті, хемогенні й органогенні. Інколи виділяють також породи змішаного походження: уламково-глинисті (суглинок, супісок, лесоподібний суглинок тощо), уламково-хемогенні (мергель), органогенно-хемогенні (вапняк, трепел). Класифікація осадових порід наведена в таблиці 8.

Уламкові породи утворюються внаслідок нагромадження продуктів механічного вивітрювання різноманітних гірських порід на поверхні Землі. Продукти вивітрювання при цьому або залишаються на місці утворення, або переносяться зовнішніми геологічними агентами (вітром, атмосферними текучими водами, річками, льодовиками) у понижені ділянки рельєфу й там перевідкладаються. Уламкові осадові породи класифікують не за хімічним чи мінеральним складом, а за розмірами й формою уламків, з яких вони складаються (табл.8) . Таким чином, уламкові породи з однією і тією самою назвою можуть мати різний хімічний і мінеральний склад. Крім цього, уламкові осадові породи поділяють на зцементовані (щільні, компактні) та незцементовані (сипучі). Перші — це уламковий матеріал, зцементований будь-якою речовиною (вапном, глиною, фосфатами, кремнеземом) у суцільну масу або ущільнений.

Так, кутасті уламки гірських порід різноманітні за складом, розміром понад 100 мм у поперечнику, називаються брилами. Зцементовані брили — це брилова брекчія. Обкатані уламки розміром понад 100 мм — це валуни і, відповідно, зцементовані валуни — це валунний конгломерат. Кутасті уламки розміром 100—10 мм називаються щебенем, зцементований щебінь — це брекчія. Обкатані уламки гірських порід розміром 100—10 мм характерні, наприклад, для скелястих морських узбереж, називаються галькою, а зцементована галька — конгломератом .

Таблиця 8

Класифікація осадових порід

Група порід	Розміри уламків, мм	Уламкові та глинисті породи				Породи
		незцементовані		зцементовані		хемогенні	органогенні
		кутасті уламки	обка - тані уламки	кутасті уламки	обкатані уламки	Карбонатні: доломіт, вапняковий туф	Карбонатні – вапняк, крейда, мергель
Грубоуламкові (псефіти)	понад 100	брила	валун	брилова брекчія	валунний конгломерат	Кременисті: кремінь, яшма,	Кременисті - трепел
	100 - 10	щебінь	галька	брекчія	конгломерат		Каустобіо – літи: торф, буре, кам’яне вугілля, антрацит, нафта, асфальт, горючі сланці, янтар
	10 - 1	жорства	гравій	жорствеліт	гравеліт (гравійний конгломерат)	Глиноземні: боксити
						Галоїдні: галіт, калійні солі, флюорит
Середньоулам - кові (піщані)	1 – 0,1	-	пісок	-	пісковик	Залізисті: червоний, бурий залізняк, сидерит
Дрібноуламкові (пилуваті)	0,1 – 0, 01	-	лес	-	алевроліт	Марганцеві:піролюзит
Пеліти	менше як 0, 01	-	глина	-	аргіліт	Фосфоритні: фосфорити
						Сульфатні: гіпс, ангі - дрид, мірабіліт

Структура (розміри, форма частинок) уламкових осадових порід різниться за розмірами уламків:

• грубоуламкові – розміри частинок більше 4 – 2мм (валун, щебінь, галька, брекчія, конгломерат);

• середньоуламкові – частинки від 2 до 0,05мм (пісок, пісковик);

• дрібноуламкові – частинки менше 0,05мм (лес).

Глинисті породи, утворюються внаслідок хімічного вивітрювання. Складаються з дрібних зерен, тому для них характерна структури:

• дрібнокристалічна (пелітова) (глинисті сланці);

• аморфна (каолін, глини).

Розмір зерен глинистих мінералів менший як 0,01 мм, тому мінеральний склад глин неможливо встановити візуально (діагностика можлива лише за допомогою барвників). Найпоширенішими мінералами глинистих порід є каолініт, монтморилоніт і гідрослюди. Найчастіше глинисті породи складаються із суміші багатьох глинистих мінералів. Для визначення мінерального складу глини методом забарвлення у водну суспензію досліджуваної глини піпеткою додають кілька крапель фіолетового чорнила, розведеного 5 %-м розчином соляної кислоти. При цьому каолінітові глини стають брудно-фіолетовими, гідрослюдисті — брудно-зеленими, монтморилонітові — трав'янисто-зеленими. Окрім цього, каолінітові глини добре діагностуються за білим, сірувато-білим кольором, жирністю на дотик, слабким набуханням у воді. Монтморилонітові глини переважно сірі чи рожевуваті, навпаки, сильно набухають у воді, збільшуючись в об'ємі кілька разів.

Хемогенні породи утворюються внаслідок випадання в осадок із перенасичених розчинів. Класифікація порід проводиться за хімічним складом мінералів, що входять до їх складу наведена в таблиці 7.

Хемогенні породи мають переважно такі структури:

• кристалічні - крупно-, дрібнозернисті (галіту, сильвіну, ангідриду, гіпсу);

• аморфні - приховано-кристалічні - окремі зерна непомітні неозброєним оком (боксити, червоний, бурий залізняк., сидерит, мірабіліт, піролюзит, родохрозит та ін).

Органічні – це результат життєдіяльності організмів, або скупчення відмерлих органічних решток. Каустобіолітні – торф, буре, кам’яне вугілля, горючі сланці, найчастіше в умовах засушливого клімату, а органогенні — це результат життєдіяльності організмів або скупчення решток відмерлих організмів. Породи цих груп пов'язані між собою взаємними переходами й часто є змішаними органогенно-хемогенними утвореннями (крейда, мергель тощо), їх звичайно класифікують за хімічним складом (таблиця 8).

Для органогенних порід типові такі структури:

• біоморфна - порода складається з добре збережених черепашок відмерлих організмів (горючі сланці, вапняки);

• детритова - порода складається з уламків органічних решток різної величини ( торф, буре, кам’яне вугілля).

Типовими для осадових порід є такі текстури:

• безладна – при швидкому перенесенні матеріалу, чи випадінні у розчин (пісковик, конгломерат);

• мікрошарувата – порода легко розпадається на листочки (буре вугілля, торф, горючі сланці, гіпс пластинчастий, гіпс селеніт);

• шарувата – складається з листків (червоний залізняк)

• флюїдна – мінерали витягнуті в одному напрямку;

• порувата – внаслідок розчинення окремих компонентів (каолін);

• масивна – зерна мінералів щільно прилягають одне до одного без певної орієнтації (гіпс алебастра);

• щільна - зерна мінералів щільно прилягають одне до одного та непомітні неозброєним оком (боксити, яшма).

Практична частина

1. Розподілити зразки гірських порід за генетичними ознаками:

а) уламкові:_______________________________________________________

_________________________________________________________________

б) глинисті:_______________________________________________________

_________________________________________________________________

в) хімічні:_________________________________________________________

_________________________________________________________________

г) органічні:_______________________________________________________

_________________________________________________________________

2. Виділити в рамках кожної групи підгрупи мінералів:

Уламкові:

а) грубоуламкові: __________________________________________________

б) середньоуламкові: _______________________________________________

в) дрібноуламкові: _________________________________________________

Глинисті:

а) остаточні: ______________________________________________________

б) пере відкладні: _________________________________________________

Хемогенні:

Карбонатні: ______________________________________________________

Кременисті: ______________________________________________________

Глиноземні: ______________________________________________________

Залізисті: _________________________________________________________

Фосфоритні: ______________________________________________________

Галоїдні: ________________________________________________________

Марганцеві:_______________________________________________________

Сульфатні :_______________________________________________________

Органогенні:

Карбонатні: ______________________________________________________

Кременисті: ______________________________________________________

Каустобіолітні:____________________________________________________

3. Діагностика осадових порід, заповнити таблицю 9.

Контрольні питання

1. Як класифікують уламкові гірські породи?

2. Які структури й текстури характерні для них?

3. Як класифікують хемогенні та органогенні породи?

4. Які структури й текстури характерні для глинистих порід?

Орієнтовні теми рефератів: „Практичне застосування осадових порід”, „Екзогенні процеси та осадові гірські породи”, „Життєдіяльність організмів та осадові гірські породи”.

Висновки:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Відмітка про зарахування_____________________Викладач_______________

Таблиця 9