49

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Кафедра документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності

Інформаційний менеджмент конспект лекцій

для спеціальності:

6.020105 "Документознавство

та інформаційна діяльність"

Київ - 2012

Розробник ______________ проф. Ю.І.Палеха

Рецензент ______________ проф. Н.М. Христова

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 6 від “28” січня 2010 р.

Завідувач кафедри документознавства

та інформаційно - аналітичної

діяльності _______проф. Ю.І.Палеха

Рекомендовано Методичною радою університету

Протокол №____ від « __» _______ 2012 р.

ЗМІСТ

Ст.

Вступ 3

Розділ І. Суть інформації 5

1. Поняття інформації 6

2. Ознаки інформації, її класифікація. 7

Розділ ІІ. Інформаційна система 14

2.1. Сутність інформаційної системи 14

2.2. Стан розвитку інформаційних систем 18

2.3. Функції інформаційної системи 23

2.4. Інформаційні ресурси 26

Розділ ІІІ. Електронний офіс

3.1. Що таке електронний офіс 28

3.2. Етапи розвитку офісів 29

3.3. Завдання, які вирішують електронні офіси 31

Розділ IV. Менеджмент проектів 34

4.1. Поняття проекту 34

4.2. Структуризація проектів 37

4.3. Розробка концепції проекту 39

4.4. Планування проекту як складова управління проектами 42

4.5. Розробка плану проекту 44

Висновки 46

Список використаної літератури 47

ВСТУП

Глобалізація світової економіки призвела до того, що вислів "Хто володіє інформацією, той управляє світом" стрімко втрачає своє пе­реносне значення і все більше стає критерієм перевірки рівня кваліфі­кації державних діячів, політиків, чиновників і бізнесменів. Інфор­маційні потоки не просто супроводжують відповідні товарно-гро­шові операції, суспільно-політичні події, а нерідко є провісниками мало очікуваних, а часом і дуже потужних соціально-економічних процесів. Світова фінансова криза 1997-1998 рр. наочно продемонст­рувала зростаючу роль інформації та її аналізу в передбаченні май­бутнього як в інтересах суспільства в цілому, так і окремих економіч­них, політичних груп та індивідуумів. Радикальні зрушення у світовій економіці та їх неоднозначні соціально-політичні наслідки привели до якісно нового значення інформаційно-аналітичної роботи розвідки — стратегічної, науко­во-технічної, комерційної тощо. У свою чергу, стрімке поширення новітніх засобів зв'язку визначило ще й новий етап у розвитку різноманітних інформаційно-психологічних операцій. Актуальні­шими для суспільства стають проблеми інформаційної безпеки. Адже прийняття ефективних рішень залежить насамперед від пра­вильного і глибокого розуміння змісту повідомлень, своєчасного виявлення та знешкодження впливу факторів, що можуть призводи­ти до викривлення інформації. Усе наведене обумовлює якісно нове значення кваліфікованої інформаційно-аналітичної роботи для підвищення ефективності в усіх ланках процесу управління різними сферами людської діяльності. Мета навчального курсу "Інформаційний менеджмент" полягає у формуванні у слухачів знань про зако­номірності функціонування інформації у процесі управління, ро­зумінні ними механізмів впливу змістовних, якісних характеристик інформації на процедуру прийняття управлінських рішень. Сьогодні в Україні на рівні юридичних осіб функції організації всіх внутрішніх і зовнішніх інформаційних потоків формально зара­ховують до посадових обов'язків перших осіб, їхніх помічників і ре­ферентів. На практиці ж ці функції часто децентралізовані й до того ж виконуються далеко не кращим чином. Але оскільки досконале во­лодіння інформацією все більше стає засобом цілеспрямованого впливу на інших суб'єктів або ж, навпаки, засобом ефективної про­тидії такому впливу, то можна припустити, що вже в недалекому майбутньому в переважній більшості організацій покладатимуть ці функції на інформаційних аналітиків та операторів або й на спе­ціальні підрозділи. Це вимагатиме підвищення кваліфікації відповід­них працівників у сфері організації інформаційної діяльності. Власне ця діяльність у сфері управління — це спосіб функціону­вання структурних елементів будь-якої інформаційної системи (підприємства, політичної партії, держави тощо). Як суто прикладна дисципліна, організація інформаційної діяльності у сфері управління має інтегрований характер і широкі між предметні зв'язки з кіберне­тикою, інформатикою, економікою, історією, соціологією, психоло­гією та філологією. Знання основ кібернетики дає розуміння загаль­них принципів управління динамічними системами, а інформати­ки — принципів пошуку, збирання, зберігання та опрацювання даних для отримання інформації. Володіння основами економіки, соціології та історії дає змогу кваліфіковано наповнювати зазначені принципи необхідним "будівельним матеріалом". Знайомство з пев­ними розділами психології та лінгвістики надзвичайно важливе для визначення впливу суб'єктивного (людського) фактора у процесі по­будови, передачі та сприйняття повідомлень і прийняття рішень. Тому не лише класичні, а й новітні досягнення саме цих наук склада­ють методологічну основу курсу. Інноваційна політика в широкому розумінні об’єднує науку, техніку, підприємництво, економіку і управління. Таке поєднання висуває жорсткі вимоги до рівня інформаційної взаємодії суб’єктів у зазначених сферах діяльності суспільства і держави на всіх етапах життєвого циклу інновацій — від виникнення наукової ідеї до її впровадження. Саме тому для забезпечення свого лідерства провідні світові держави неухильно збільшують свій науково-технічний потенціал, генеруючи, запозичуючи й освоюючи новітні інформаційні технології.