II. Ріст репродуктивних бруньок

Спостереження над генеративними бруньками на цьому етапі ведуться лише в тому випадку, коли в стані спокою вони чітко відрізняються від бруньок вегетативних.

Ц^о (♀,♂) -репродуктивні бруньки в стані "спокою" - ознаки росту відсутні.

Ц¹ (♀,♂) - набухання репродуктивних бруньок. У видів, бруньки яких вкриті лусками, або лускоподібними листочками (свидина, гордовина), терміни набухання встановлюють, керуючись ознаками, вказаними для вегетативних бруньок.

Настання фази у верб відмічають по скиданню брунькової луски (ковпачка), в результаті чого на пагонах формуються позбавлені лусок суцвіття, що мають вид пухнастих "котиків".

Початок росту голих бруньок, що мають вид сережок, визначають за розходженням приквіткових лусок і появі між їх краями світлих смужок. У голобрунькових хвойних відмічають тільки ріст чоловічих квіткових бруньок - за їх інтенсивним пожовтінням.

Квіткові бруньки частіше від вегетативних бувають спровокованими до росту різними метеорологічними умовами. Тому спостереження за ними починаються вже в другій половині вегетативного сезону.

Ц²(♀,♂) - розкривання репродуктивних бруньок. Фазу встановлюють за появою з-під внутрішніх брунькових лусок верхівок зачаткових суцвіть, поодиноких квіток, а в голонасінних - мікро- і мегастробілів. Фазу не відмічають у "голих" генеративних пагонів, а також у верб, у яких Ц¹ і Ц² співпадають.

Фенофази Ц² нема і у тих деревних рослин, в котрих бутони квіток виявляються лише в період позабрунькового формування пагонів. Іншими словами, Фазу Ц² не фіксують у деревних рослин, що цвітуть в середині - другій половині Вегетативного періоду (тобто у мезантів і метантів).

Ц³(♀,♂) - бутонізація (для голонасінних - відособлення на пагонах мікро- і мегастробілів).

У голонасінних відмічають початок, коли стробіли цілком звільнилися від ' брунькових лусок і за формою та розмірами вже близькі до "квітучих".

У деревних покритонасінних початок фази реєструють в той день, коли в суцвіттях або на пагонах спостерігають відособлення бутонів, тобто квіток із закритою оцвітиною; пиляки ще не пилять.

Для іматочкових квіток представників родин багрянникових, березових та вербових фазу Ц³♀ не відмічають.

Ц⁴ і Ц⁵ — початок і закінчення цвітіння.

Діагностичні ознаки фенофази у голонасінних.

Ц⁴♂- - початок запилення: при струшуванні гілок з чоловічими колосками або при легких ударах по пиляках з них вилітає пилкова хмарка.

Ц⁴♀ - встановлюється за сукупністю ознак:

• мегастробіли досягли характерних їм форми, розмірів та забарвлення.

• насіннєві луски широко розставлені, краї їх соковиті, блискучі. Покритонасінні з квітками, що не мають оцвітини, або мають недорозвинену, малопомітну оцвітину (здебільшого анемофільні рослини):

Ц⁴♂ - встановлюємо за початком розсівання пилку. У вітрозапильних рослин при струшуванні вилітає хмарка пилку, а в комахозапильних при дотику до пиляків з них випадає пилок.

Ц⁴♀ - маточки набули характерних розмірів, форми, забарвлення; на приймочці є секреторна рідина.

Ц⁵♂ - закінчується запилення, пиляки темніють і всихають.

Ц⁵♀ - з приймочки зникла волога, стовпчик починає підсихати.

Покритонасінні, що мають квітки з розвинутою оцвітиною.

Ц⁴ (Ц⁴♀,♂) - віночок повністю розкрився.

Ц⁵, (Ц⁵♀,♂)- пелюстки зів'яли, почали підсихати або віночок опав; чашолистики опали або залишилися, але підсохли.

Взагалі перед спостереженням цвітіння необхідно добре вивчити біологію виду, особливості цвітіння, проявити спостережливість та запастися терпінням. В крайніх випадках відмічають лише терміни цвітіння тичинкових квіток та розсівання пилку з мікростробілів.

Пл¹ - закладання плодів. У голонасінних змикаються краї насінних (у модрин - покривних) лусок мегастробілів. У покритонасінних відмічають фазу в день явного збільшення розмірів зав'язі. У деяких родів (береза, в'яз, клен) ця фаза, звичайно, починається ще до в'янення та всихання приймочки, тобто до закінчення цвітіння.

Пл² - нестиглі плоди досягли розмірів стиглих. Проводиться візуальне порівняння розмірів плодів (шишок), які формуються, з розмірами зрілих. При більш точних спостереженнях роблять заміри штангенциркулем. Один раз у 5 днів обмірюють 10 позначених шишок або плодів. Якщо розміри за результатами 3-х замірів не змінилися - значить Пл² закінчився.

При цьому відмічають забарвлення плодів і шишок, що достигають; воно, як правило, різко відрізняється від забарвлення спілих.

Пл³ - дозрівання плодів або шишок. Початок фази відмічають у період ви в кроні перших, але не поодиноких, а 5-10 % плодів (шишок), що мають яки спілих. Такі ознаки є характерними для плодів чи шишок певного виду деревних рослин.

Пл⁴ — опадання спілих плодів та насіння, шишок з насінням або розсіювання насіння чи поїдання їх тваринами в кронах.

Фазу відмічають за появою під кронами спілого насіння або плодів, шишок з насінням.

Початок їх масового опадання визначають за масовою появою на поверхні ґрунту на листках, або в повітрі.

Для більш детального вивчення динаміки опадання плодів і насіння застосовують так звані насіннєміри (металеві лійки з площею поверхні 0,25 м ) або облікові площадки 1x1 м, 2x2 м чи 5x5 м. Можна застосовувати й облікові рамки 0,5х0,5м.

На облікових площадках під кронами дерев чи кущів через 3-5 чи 10-15 днів (залежно від динаміки фенофази) обліковують поштучно або по вазі опалі плоди, шишки чи насіння.

Матеріали обліку плодів обробляються розрахунково-графічним методом.

Пл⁵ — опадання плодів (шишок) без насіння.

Встановлюється період масового ЗПл5 опадання плодів чи шишок, здатних зберігатися після висипання з них насіння. Одночасно необхідно відмітити кіль­кість років, протягом яких плоди чи шишки не опадають.