6. Діагностика фенологічних фаз у деревних рослин у віці двох і більше років

ПҐ^о - осінньо-зимовий "спокій". Бруньки перебувають у такому стані, коли немає ніяких зовнішніх проявів їх росту.

Ц° - осінньо-зимовий "спокій" генеративних бруньок. Ця фаза відмічається, коли вегетативні і генеративні бруньки відрізняються між собою за морфологічними ознаками. В цей час немає жодних зовнішніх проявів росту генеративних бруньок.

І. Ріст вегетативних материнських бруньок

ПҐ - набухання бруньок

Фаза характеризує початок переходу пагонів від етапу внутрібрунькового формування до позабрунькового, а рослини в цілому від стану "спокою" до вегетації. В цей час спостерігаються такі зміни.

У хвойних з бруньками:

• покритими смолою - руйнування смоляного покриття у верхній частині бруньки, вивільнення брунькових лусок і їх посвітління (сосни - звичайна, гірська, кримська, чорна, Банкса, румелійська, кедрові, корейська і сланка);

• не покритими смолою або слабо і не повністю засмолених - посвітління верхівки бруньки (модрина і псевдотсуга); розходження зовнішніх лусок і поява між ними більш світлих смужок і облямівок (тис, тсуга, ялиця біла, секвоя, сосна веймутова, сосни кедрові сибірська і європейська); розрихлення лусок у верхній частині бруньки і відгин кінців (ялини - європейська, сибірська, Шренка, канадська, колюча, східна);

• голими, без лусок — розходження кінчиків лускоподібних і голчасних листків, що виконують роль покривних лусок (секвойядендрон, туя східна, кипарисовик, туя західна, ялівець).

У листяних деревних рослин з бруньками:

• що мають одну покривну луску (ковпачок) - відділення луски від основи бруньки, зміщення ковпачка, дуже швидке опадання його (види верби, чозенія);

• покритими 2 і більше лусками - поява світлих смужок, куточків, або облямівок між краями зовнішніх лусок, від чого луски стають строкатими;

• голими, покритими не корковіючими густоопушеними лусковидними листками -розходження кінців лусковидних листків, ослаблення щільності волосяного вкриття, просвітлення або слабе позеленіння бруньок (види магнолії, горіхів, лапини, карії, кизильника, свидини, крушини і горобини);

• покритими або зануреними - поява радіальних звивистих тріщин на відкритій поверхні бруньки (садовий жасмин, робінія, птелея); випучування і розтріскування бокової поверхні розрослої листової подушки, що ховає бруньку (актинідії); розтріскування по швах зрослих у виді ковпачка покривних лусок і їх опадання (платан), послаблення щільності волосяного вкриття і слабе позеленіння лускоподібних листків, що ховають верхівку бруньки (бархат).

Починати спостереження необхідно вже при переході середньодобової t° через +5°С, або й раніше (маємо на увазі сибірські види).

ПҐ² розкривання бруньок. Фаза характеризує початок поза брунькового росту листків.

У більшості покритонасінних, а також модрини і кедра, настання цієї фази встановлюють за появою з-під внутрішніх брунькових лусок зеленого конуса, які розводяться або розриваються зачатковим пагоном. Інші ознаки фази:

• у видів ялин, ялиць, тсуги, псевдотсуги - не розрив тонкого лускатого ковпачка, що покриває пучок молодих хвоїнок (потім ці ковпачки опадають);

• у видів ялівцю з голчастою хвоєю (звичайний, сибірський) - розходження старої хвої, що виконує роль лусок і поява з-під них більш світлих лусок;

• у видів клена (явір, клени татарський та прирічковий), черемхи звичайної, фісташки - поява з-під брунькових лусок кінців зелених передлистків - листоподібних утворень, перехідних від лусок до справжніх листків середньої формації;

• у калини-гордовини - початок розгортання листків, що зимують скрученими у виді спіралі.

У багатьох листяних зелений конус утворюють внутрішні незкорковілі лужи або зачаткові предлистки (види липи). Це перехідна фаза від набухання до оозкривання ПҐ^1-2, а справжнє розкривання - тоді коли з'являться кінчики справжніх листків.

У сосни фаза ділиться на дві підфази - спочатку підфаза "Впх" - відособлення пучків хвої, що сидять на вкорочених пагонах під плівчастим ковпачком. Друга, власне фаза ПҐ² - настає в той день, коли розкриваються чохлики і з-під шх з'являється зелена хвоя. Ця фаза у сосни настає в період завершення росту пагона.

У хвойних з лусковидною хвоєю цієї фази немає.

ПҐ³ і ПҐ⁴ - початок і закінчення росту пагонів.

Настання цих фаз встановлюють на спеціально підібраних і пронумеровали модельних пагонах. Можна обмежитися 5 основними пагонами порядку. У молодих деревець ( в культурах) спостереження ведуть і за головним осьовим пагоном. Ще до початку росту кожного модельного пагона біля основи материнської бруньки фарбою наносять мітку. Всі спостереження над модельними пагонами ведуть індивідуально.

Початок росту встановлюють наступним чином: у видів сосни, а також у Гойних з лускоподібною хвоєю ПҐ³ виявляють шляхом систематичних (через 3-5 днів) вимірів лінійкою ростучих бруньок. У сосен початок фази відмічають тоді, коли брунька збільшиться в два рази порівняно з брунькою в стані спокою хвойних з лускоподібною хвоєю початок росту пагона відмічають тоді, коли його довжина збільшиться не менше, ніж на 5 мм.

Закінчення росту пагонів встановлюють шляхом їх вимірювання що 3-5 днів від нульової відмітки. Пагін вважають таким, що закінчив ріст, коли за результатами трьох вимірів довжина його не збільшилась. Точність заміру - 5 мм.

По фазах ПГ³ і ПГ⁴ кількісні показники не визначаються, але для фенологічного звіту підраховують середні фенодати ( як середнє арифметичне із фенодат окремих пагонів).

Л¹ — початок облиснення (охвоєння) пагона.

Фазу відмічають після розкривання бруньок, в той день, коли починають відокремлюватися листки на пагонах:

• у хвойних з голчастою хвоєю - ростучі і зібрані до цього в щільні пучки хвоїнки;

• у листяних деревних рослин - складені або скручені в бруньці листочки;

• У рослин зі складними листочками фазу відмічають в день відокремлення листків в цілому, а не окремих пластинок, тобто в період, коли на черешку складного лис­тка відокремляться і розгорнуться всі листочки.

У ряду деяких видів (клени татарський і прирічковий, жимолості та ін.) першими відділяються досить крупні зелені передлистки, що опадають до середини літа це перехідна фаза ПГ² – Л¹.

У хвойних з лусковидними листками про фазу Л¹ взагалі судять по появі світло-зелених лусок на кінцях пагонів.

У час розпускання обов'язково необхідно відмічати колір листків.

Ця фаза триває разом з ростом пагона, вона така ж довготривала (лише закінчується трошки раніше).

Кількісні показники 1-4 встановлюють за оцінкою поверхні крони (в %), вкритої розвинутими молодими листками, а закінчення її (5Л¹) - коли розгорнуться і відокремляться листки на кінцях видовжених, найдовше ростучих пагонів.

Л² - завершення росту і визрівання листків.

Фазу відмічають за появою в кроні листків нормальної величини, з розпрямленими пластинками і кольором, що відповідає дозрілим листкам даного виду чи форми. Для точності визначення кожний п'ятий день заміряють розміри 10 -15 пластинок, або 20-30 хвоїнок на модельних гілках.

Час закінчення фази встановлюється спостереженнями над листками, утвореними на кінцях видовжених пагонів.

Л³ - осіннє забарвлення листя. Ця фаза є фенологічним індикатором завершення деревними рослинами вегетації, переходу їх у стан осінньо-зимового "спокою". Початок визначають за появою в кроні листків, повністю забарвлених в осінні тони.

Л⁴ - опадання листків. Початок характеризує поява під кронами перших опалих листків (або пагонів з відмерлою хвоєю). Універсальним методом вивчення динаміки листопаду є облік опадаючих листків на облікових ділянках розміром 1 х 1 м. Облік проводять через 5-10 діб, збираючи з ділянок опалі листки. Після закінчення листопаду підсумовують дані за всі дні обліку по кожному виду рослин і за процентним співвідношенням облікованих листків встановлюють динаміку їх опадання за весь період фази (Л⁴ - 5Л⁴).

Серед деревних рослин є види, у котрих листки можуть систематично опадати зеленими (вільхи сіра і чорна, жостір, хеномелес), або в початковій стадії осіннього забарвлення (ясен звичайний, бузок, бирючина, вишні звичайна і магалебська).

Бр¹ - поява на пагонах бруньок відновлення у вигляді зелених сферичних утворень.

Фазу відмічають за появою в пазухах листків або на кінцях пагонів поточного року бруньок, що формуються і мають вигляд дрібних зелених сферичних структур.

У деревних рослин із "зануреними бруньками" бруньки, що формуються, сховані в піхвах черешків листків. Тому для спостережень за розвитком бруньок у рослин цієї біологічної групи необхідно попередньо обривати листки з черешками. При цьому фази Бр і Бр відмічають окремо для пазушних (аксилярних –Бр¹а, Бр² а) і термінальних (Бр¹т, Бр² т) бруньок. Початок фаз Бр¹ а, Бр² а беруть по базальній (нижній) частині пагона, а закінчення 5Бр¹ а, 5Бр² а - по верхній частині.

Бр² - зкорковіння зовнішніх брунькових лусок.

Початок відмічається появою перших бруньок, що мають цілком зкорковілі зовнішні луски (хоч би з зовнішньої сторони) і форму, колір та розміри, що відповідають даному виду рослин.