
- •Дендрофенологія – вчення про сезонний розвиток деревних рослин
- •1. Поняття про фенологію як науку
- •2. Об'єкти, завдання і методи досліджень у фенології. Терміни і поняття
- •3. Основні напрями розвитку сучасної теоретичної і прикладної дендрофенології
- •4. Організація та проведення фенологічних спостережень
- •5. Фенологічні програми досліджень
- •6. Діагностика фенологічних фаз у деревних рослин у віці двох і більше років
- •І. Ріст вегетативних материнських бруньок
- •II. Ріст репродуктивних бруньок
- •7. Діагностика фенофаз у проростків та однорічних сіянців деревних рослин
- •8. Реєстрація результатів фенологічних спостережень в польових умовах.
- •8.1. Польові записи спостережень за окремими модельними рослинами
- •2. Польові записи результатів спостережень за групою особин виду чи за популяцією
- •9. Оформлення звіту фенологічних спостережень
- •Додаткова література
4. Організація та проведення фенологічних спостережень
Щоб засвоїти діагностику фенологічних фаз сезонного розвитку рослин та методи реєстрації дат їх настання, спочатку встановлюємо видовий і формовий склад рослин для спостережень, розробляємо фенологічну програму, підбираємо модельні особини.
Крім того, необхідно подумати про матеріальне забезпечення спостержень.
Об'єктами спостережень можуть бути дерева та кущі, що ростуть у лісі, парку чи інших місцях — залежно від мети. Далі дерева позначають номерами і складають схему фенологічного маршруту. Оскільки деревам властива фенологічна гетерогенність, то обрані дерева використовують як модельні протягом всього періоду спостережень (тобто не можна міняти моделі під час спостережень). Причини фенологічної гетерогенності найрізноманітніші.
При підборі особин з характерними для них ранніми, середніми та пізніми Датами настання фенофаз, звичайно, треба не менше трьох років рекогносцирувальних спостережень. Тільки після цього можна встановити постійну модельну особину з типовим для даного виду і конкретних екологічних умов сезонним ритмом.
На бланках феноспостережень необхідно обов'язково вказувати календарний рік спостережень. Необхідно, по можливості, проводити спостереження над одними і тими ж особинами дерев і кущів.
Повторність спостережень у період вегетації рослин - не рідше 2 рази на тиждень. Під час прискореного проходження рослинами тих чи інших фенофаз спостереження проводять частіше, а в окремих випадках - щоденно. У період осінньо-зимового "спокою" рослин спостереження проводять два - три рази в місяць, але обов'язково - під час сильних і тривалих відлиг.
Оскільки в кроні деревної рослини всі фенофази починаються і завершується неодночасно, то для зіставлення результатів наукових спостережень реєстрацію строків настання фенофаз ведуть на основі спостережень за середнім ярусом крони з південного боку.
А щоб дати комплексну оцінку динаміки сезонного розвитку рослини в цілому, по кожній із фенофаз відмічають кількісні показники. Встановлюють їх шляхом окомірного обліку кількості органів, які вступили в дану фазу в межах всієї крони. Показники пишуться цифрою перед умовною позначкою фази.
1 - в дні, коли в фазу вступають 5-10% органів. Для зручності записів "одиничку" можна не писати;
2 - в фенофазу вступили близько 25 % органів;
3-50%;
4-72%
5 - 100 %.
У поєднанні з фенодатами ці цифрові показники означають:
1 - початковий період вступу органів у фенофазу;
2 - перехід до масового проходження фенофази;
3 - період масового проходження органами рослини даної фенофази;
4 - закінчення масового проходження фенофази;
5 - період завершення фенофази у рослин.
Під час спостережень можна застосовувати і перехідні показники, наприклад, "1-2".
При паралельних спостереженнях за кількома модельними особинами початок фенофази відмічають у день, коли в неї вступила рання по цій фазі особина, закінчення - при завершенні її у пізньої особини, масове настання фенофази - коли в неї вступлять близько 50 % органів не менше, ніж у 50 % спостережуваних особин.