Ознаки:

• є більш широкою категорією ніж механізм правового регулювання;

• є стадійною категорією;

• є сукупністю спеціальних правових засобів, що мають об’єктивний та суб’єктивний характер;

• активізується шляхом впливу на свідомість і поведінку суб’єктів;

• метою є усвідомлене формування у суб’єктів ціннісних орієнтацій та позитивних мотивів юридично значимої поведінки;

• має упорядкований характер, оскільки забезпечується за допомогою узгоджених засобів;

• здійснюється на рівнях інформаційно-психологічному, ціннісно-мотиваційному, нормативному;

• сприяє формуванню у особистості ціннісних орієнтирів власної поведінки;

• стимулює позитивно-активну поведінку у сфері права.

Структурні елементи механізму правового впливу можливо розділити на 2 групи:

1. Об’єктивні елементи складають основу нормативного правового впливу і забезпечують дієвість правового регулювання як основного різновиду правового впливу.

Серед них:

• норми права – передбачає варіанти поведінки суб’єктів, спочатку впливає на поведінку суб’єкта, а потім її регулює;

• нормативно-правові акти як документи, що вміщують норми права і забезпечують їх доступність та обов’язковість;

• правові стимули: які забезпечують додаткові можливості для суб’єктів, які вчиняють правомірну поведінку;

• правові обмеження: що передбачають межі правомірної поведінки шляхом встановлення заборон;

• правові принципи: як вихідні засади, які визначають основні положення, ідеї, що складають основу функціонування права.

2. Суб’єктивні елементи механізму правового впливу складають основу інформаційно-психологічного та ціннісно-орієнтаційного правового впливу, пов’язуються із потребами, мотивами, інтересами, волею, цілями, переконаннями та забезпечують результативність об’єктивних елементів.

Серед них:

• правова культура – півень обізнаності суб’єктів з правовими принципами;

Риси правової культури як елементу механізму правового впливу:

• залежить від внутрішнього стану суб’єкта;

• є системою духовних та матеріальних цінностей;

• сприяє підвищенню ефективності засобів правового впливу;

• складає системк правових цінностей, переконань, поглядів;

• забезпечує реальність ціннісно-мотиваційного та інформаційно-психологічного рівнів механізму правового впливу;

• сприяє підвищенню активної мотивації позитивної поведінки суб’єкта.

• правова ідеологія – сукупність ідей та понять, що складають цінність права;

Риси правової ідеології :

• складається поступово;

• включає правові категорії та поняття;

• є частиною правосвідомості;

• є частиною суспільної свідомості;

• передбачає необхідність усвідомлення правових понять.

• правове виховання – як вплив на суб’єкта для формування свідомого та мотивованого сприйняття права.

Риси правового виховання як елементу механізму правового впливу:

• є засобом підвищення рівня правової свідомості та правової культури;

• є процесом взаємодії правових засобів з індивідуальною правосвідомістю;

• детермінує правову практику;

• забезпечує формування системи правових знань шляхом безпосереднього впливу на свідомість суб’єкта;

• забезпечує формування правових переконань та стійких правових ідеалів;

• формує вольове сприйняття орієнтацій та звичок до правомірної поведінки;

• формує переконання, внутрішню потребу та звичку правомірної поведінки як прояву правової активності.

• правова свідомість – здійснює активний вплив регулювання життєвих процесів, консолідує соціальні групи та підтримує порядок у суспільстві.

Риси правової свідомості як елементу механізму правового впливу:

• визначає духовну сферу, що здійснює вплив на поведінку;

• є сферою свідомості, що відображає і впливає на правову дійсність;

• визначає оціночне відношення до права;

• формує ціннісно-орієнтаційні можливості впливу на поведінку;

• формує уявлення про справедливе та законне у праві;

• визначає межі правового та не правового; правомірного та протиправного;

• формує психологічні установки та мотиви поведінки.

Правосвідомість відображається через правову оцінку соціальних факторів, через судження про їх відповідність праву, через почуття права та законності. За її допомогою дається оцінка конкретних життєвих обставин юридично значущих.

6. Важливого значення для хар-ки правового впливу має визначення місця цієї категорії в системі правових понять. Особливого значення має аналіз співвідношення понять правовий вплив та правове регулювання.

Регулювання – упорядкування, налагодження, приведення чогось у відповідність з чимось.

Правовий вплив є одним із проявів дії права на широке коло суспільних відносин, свідомість та поведінку людини за допомогою правових та ін.. елементів, що забезпечують дієвість механізму правового впливу. Правовий вплив означає цілеспрямовану дію на щось за допомогою системи засобів.

Правове регулювання завжди означає і правовий вплив, проте правовий вплив не завжди означає свідоме нормування суспільних відносин.

Оскільки правовий вплив та правове регулювання є аспектами дії права, то їм притаманні спільні риси, що полягають у наступному:

• вони належать до правової сфери;

• забезпечують дію права;

• залежать від системи факторів;

• поєднують об’єктивні та суб’єктивні аспекти права;

• визначають реальну дію права у сусп.-ві;

• пов’язані із ефективністю права;

• пов’язані з усвідомленням права;

• є сторонами(стадіями) дії права;

• пов’язані із внутрішньою мотивацією суб’єктів до поведінки у правовій сфері;

• гарантуються державою;

• є частинами системи соціального регулювання;

• націлені на забезпечення ефективності практичної діяльності людей у правовій сфері;

• мають результативний хар-р;

• хар-ся наявністю механізму;

• мають упорядкований, організаційно-визначений хар-р;

• вони можуть здійснюватися одночасно;

• обумовлені системою та принципами права.

Правове регулювання:	Правовий вплив:
Пов’язане із встановленням прав та обов’язків.	Не пов’язаний.
Передбачає приписи про необхідне та можливе.	2. Не передбачає.
Означає дію норм через правовідносини.	3. Не пов’язаний з правовідносинами.
Пов’язується з процесом регламентації дій суб’єктів.	4. Здійснюється і поза регламентацією.
Юридичний статус суб’єктів є чітко визначеним.	5. Статус може бути визначеним у заг. рисах.
Пов’язується з терміном дії норми.	6. Окрім норм існують інші засоби впливу.
Пов’язується із застосуванням примусу.	7. Хар-ся неможливістю застосування примусу.
Хар-ся процесуально визначеним порядком дій суб’єктів.	8. Позбавлений чітко визначеного та регламентованого порядку дій суб’єктів.
Поширюється на відносини, що регулюється правом.	9. Поширюється на відносини, що не регулюються правом, однак на які поширюється його дія.
Має імперативний та диспозитивний хар-р.	10. Встановлює варіантність поведінки суб’єктів.
Має нормативний рівень.	11. Окрім нормативного має інформаційно-психологічний, ціннісно- мотиваційний рівні.
Охоплює лише владний юрид. вплив.	12. Має більш широкий хар-р.
Реалізується у конкретних правовідносинах.	13. Реалізується у загальних правовідносинах.
Реалізується у формі виконання, використання,застосування, дотримання.	14. Реалізується у формах дотримання.
Нормативна дія права.	15. Психологічна, вольова, формальна, нормативна дія права.
Сприйняття права суб’єктами може бути відсутнім, однак механізм регулювання настає в момент дії права.	16. Суб’єкти права відчувають на собі його дію, сприймаючи ті положення, які впливають з правових приписів.
Об’єктом є суспільні відносини.	17. Об’єктом є свідомість та поведінка людини.
Здійснюється у формі правового відношення.	18. Здійснюється у формах правового закріплення напрямків діяльності д-ви, компетенції органів д-ви та демократичних інститутів.
Предметом є суспільні відносини, що регулюються правом.	19. Предметом є всі суспільні відносини.
Має владно-регламентуючий хар-р та відповідає юрид. Трактуванню права.	20. Охоплює розуміння права в двох площинах природного та юридичного.
Соц. призначення забезпечує втілення нормативно закріплених державою цінностей.	21. Соц. призначення полягає у забезпеченні загально-сусп. цінностей та природ. прав людини.
Завжди містить певний юрид. засіб(юрид.норму).	22. Не завжди має точні юридичні засоби, адже окрім норм права, охоплює інші соціальні засоби і форми впливу на поведінку.
Механізм складається з суто юридичних засобів та форм.	23. Механізм складається з системи ідеологічних, психологічних, інформаційних, ціннісно-орієнтаційних та виховних механізмів.