1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-

ної праці. Робітники заявляли, що їм тісно в рамках соцзмагання. Рух

цей виник сам собою, без натиску зверху. Робітники самі прагнули

утвердити нове розуміння своєї соціальної ролі. Але відбулася дивна

річ. Спочатку проголошуваний у випусках лозунг "працювати, вчитись

і жити по-комуністичному" непомітно трансформувався в інший: "вчи-

тись жити і працювати по-комуністичному", І все повернулося на круги

своя. Поступово рух був зведений у звичне русло, і невдовзі вже ста-

ло неясним не лише те, як і чим він відрізняється від соцзмагання,

а й ставленням до нього самих робітників

Важливу роль у діяльності радянського інформаційного радіомов-

лення відіграла у ті часи постанова ЦК КПРС "Про поліпшення раднн-

радіомовлення" від, г29 січня 1960 року2. Вона зобов'язувала

* Скачко М. Наше радянське радіо // Рад. Україна. - 1958. -

7 трав.

2 Див.: Об улучшении советского рад иовешения : Постановление ЦК

ДОСС от 29 января 1960 года.

412

радіомовлення із Москви "забезпечити насамперед своєчасну передачу

Найважливіших політичних інформація, оперативне коментування подій

внутрішнього й міжнародного життя", а радіомовлення із столиць союз-

них республік - "своєчасну передачу рідною мовою найважливішої

інформації, яку транслюй Центральне радіо"1. Виходячії з того, шо

радіо повинно повідомляти населенню усі важливі новини раніше від

газет, постанова зобов'язала ТАРС давати інформацію для центрально-

го та місцевого радіомовлення негайно. Раяіше це інформаційне

агенство не рахувалось із потребами радіо й випускало свої вісники

у відповідності із графіками виходу газет.

"Треба добитись того, - вказував невдовзі після прийняття цієї

постанови голова Державного комітету по радіомовленню й телебаченню

С.Кафтанов, - щоб наша інформація була найцікавішою та найоператив-

нішою у світі. У плані оперативності радіо мав невичерпні можливос-

ті"2. ' ; : : . -

На виконання цієї постанови було зміцнено керівництво редакцією

"Останніх вістей", її очолив В.Власов. На посаду випускового редак-

тора було запрошено журналіста з великим стажем партійної та госпо-

дарської роботи П.Ткаченка. До складу редакції зараховується кілька

випускників Київського та Львівського університетів - М.Прокопенко,

В.Фісюн, В.Кузьменко, В.Лйтвинов. Разом із журналістами попередніх

випусків - В.РеІветиловим. Г.Березовським, В.Нестеренком, В.Сидорен-

ком, А.Барчуковим - вони створили потужне ядро творчого колективу.

При сприянні керівництва комітету зміцнена й реорганізована

інформаційна служба впорядковує кореспондентську мережу; організо-

вує перехоплення "Пооледних изЕбстий" із Москви; починає одержувати

звідти ж коментурі по телетайпу; запроваджує у випусках інтерв"» по

телефону; збільшує кількість безтекстоних виступів та репортажів,

які відзначалися невимушеністю, легкістю сприймання на слух, дохід-

ливістю; вводить ранкові виклики кореспондентів, які повідомляють

про події, що відбулися протягом ночі тощо. У редакції поліпшується

робота з листами, вона проводить конференції радіослухачів, органі-

1 Див,: Об улучшении советского радиовешеиия: Постановдение ЦК

КПСС от 29 января 1960 года. ,

^ Кафтанов С. Лучше использовать возможности радио й теяевидв-

ния // Сов. радио й теяевидение. - 1960. - * 6. - С, 7.

413 -

аовуе редакційні середи - зустрічі творчих працівників а компетент-

ними людьми, створив авторську раду.

У редакції встаиовлвється атмосфера діловистості, творчості,

доброзичливості, пройнята духом високої вимогливості й принциповос-

ті. Радіожурналісти прагнуть готувати інформацію яскраво, дохідливе,

урізноманітнюючи форми її викладу.

Гарним стимулом у роботі стали внутрішньоредакційні конкурси,

рецензування та обговорення творчих звітів, преміювання авторів ори-

гінальних тем, змагання за кращу "радійність" матеріалів. Усе це

сприяло розгортанню творчих пошуків, підвищувало прягнення повсяк-

денно й активно сприяти своєю працею вирішенню завдань, що стояли

перед республікою. Показовими щодо цього е спеціальні випуски і ра-

ді одні "Сотий день семирічки", "П'ятисотий день семирічки" та "День

світу", під час підготовки й проведення яких редакція проявляла чи-

мало творчої винахідливості. В окремі дні всі випуски вона формува-

ла лише з матеріалів нештатних авторів.

Важливим етапом на шляху творчих пошуків редакції став респуб-

ліканський рейд перевірки готовності колгоспів і радгоспів до вес-

няної сівби 1961 року. глйд допоміг зламати багаторічну традицію

радіомовлення - дивитись на світ через "рожеві окуляри" і повідомля-

ти лише про позитивні факти та явища. Вперше у практиці післявоєнно-

го радіомовлення залунали розповіді про недоліки, з"явилася критика,

спрямована проти тих, хто заспокоївся, не поспішав з підготовкою до

весни. Причому критика йшла не від редакції, а від громадськості -

членів рейдових бригад. Матеріали рейдової подавались у формі тради-

ційних жанрів - коротких повідомлень, репортажів, інтерв"ю, висту-

пів. Часто лунали колективні листи членів рейдових бригад, критичні

сигнали сількорів, редакційні репліки, коментарі. Жанри мінялись,

але принцип підготовки матеріалів залишався незмінним - критика по-

давалась у порівнянні з використанням фактів, гідних наслідування і

підтримки. '

Рейд розбудив громадську активність селян. У його проведенні

взяли участь тисячі людей, які перевіряли стан справ на місцях, вия-

вляли недоліки, вказували на невикористані резерви/Досвід його про-

ведення' був -рекомендований для використання всім комітетам і голов-

ним редакціям радіомовлення .

Див.: Власов В., Миронченко В., Нужний В,, Прокопенко М.,Го~

ворит рейдовая. - II., 1961.

414 3

У 1962 році ЦК КПРС ухвалив ше одну постанову, присвячену теле-

бачення і оадіомовяенню і спрямовану на подальше поліпшення їхньої

роботи1. У ній, зокрема, було констатовано помітне поліпшення пере-

дачі політичної інформації, однак зазначалося, шо великі можливості

радіомовлення й телебачення у справі поліпшення інформації викорис-

товуються незадовільно. •

Це, здавалося б, незначне зауваження у тексті постанови, нев-

довзі обернулась для інформаційного мовлення значним зростанням

Його обсягів. Уже з жовтня 1962 року випуски стали передаватись по

трьох програмах республіканського радіо. Новостворений Державний ко-

мітет Ради Міністрів УРОР по телебаченню і радіомовленню скеровує

зусилля працівників інформаційної служби на посилення організатор-

ської .діяльності, яка допомагала залучати до участі в державних

справах десятки й сотні тисяч людей.

Рейд 1961 року став гарним прикладом у цій справі. Набутий дос-

від інформаційна служба починав творчо застосовувати для проведення

організаторської роботи і в інших сферах діяльності. У випусках

"Останніх вістей" з"являється рубрика "Будівництво шкіл і дошкільних

закладів - під контроль громадськості". Вмішувані під нею матеріали

інформували про хід спорудження нових шкіл, дитячих садків та ясел,

показували позитивний досвід у цій справі, критикували тих, хто зат-

римував роботи на'будовах, не забезпечував їх матеріалами, робочою

силою, механізмами тощо.

"Останні вісті" організували контрольні пости на ударних будовах

семирічки, разом з народними контролерами провели рейд "Хімізація -

справа всенародна" та радіоогляд "За технічний прогрес". У редакції

також народилась ініціатива організації комплексного змагання між

спорідненими й залежними одне від одного виробництми: "Шахта - стан-

ція - завод", "Конструкторське бюро - завод - колгосп", "Бурякова

плантацій - автомашина - приймальний пункт". Таке змагання активізу-

вало взаємодію різних служб, зміцнювало почуття взаємовиручки і .

взаємодопомоги. .

З ше більшим розмахом та дієвістю "Останні вісті" ведуть орга-

нізаторську роботу в галузі сільського господарства, Широка обізна--

кість редакції із станом справ на місцях давала їй можливість вис- .

* Диг : 0 мерах по дальнейшому улучшению работн радиовешания и

телевидения. Постановление ЦК КПСС от 6 июня І 962 г.

415

вітлввати сільськогосподарські роботи повно і грунтовно, швидко

підхоплювати передовий досвід, вчасно застерігати від повторення

помилок. Дія оперативного поширення передового досвіду під час про-

ведення сезонних робіт на селі "Останні вісті" починають готувати

спеціальні випуски, в яких поглиблено висвітлюють важливі ініціати-

ви на місцях. Відтоді і на тривалий час форма спецвипуску "Останніх

вістей" став однією з найважливіших.

"З кожним роком, відзначала газета "Радянська Україна", - радіо

й телебачення України все більше виступають в ролі організаторів

мас йа різних ділянках господарського будівництва. З інформатора

про факти й події вони перетворились а активних помічників партій-

ної організації республіки в її боротьбі за комунізм .

Зараз, з відстані прожитих років, дехто із журналістів несхвадь-

но відгукується про організаторську діяльність інформаційної служби

тих часів. Нввляв, не повинна вона була займатися цією невластивою

їй справою. Адже обов"язок інформаційної служби - постачати суспіль-

ству точну й неупереджену інформацію, а не підміняти собою управ-

лінські структури.

Ну. що можна сказати у відповідь на ці закиди. Це вже зараз ми

так тлумачимо основне покликання інформаційної служби. У ті ж роки

журналісти дотримувались ленінської формули про триєдину функціє

преси - агітаційну, пропагандистську й організаторську роботу. За

уявленнями тих часів, лише сумарне застосування всіх цих функцій

могло дати відчутний результат у здійсненні намічуваних перетворень.

Тому не будьмо занадто суворими суддями. Радіожурналісти робили те,

що їм підказувала наука і куди скеровувала їх партія. Ніхто з них

не хотів повертатися до старого, жити за законами сталінізму. Усі

прагнули змін і вірили, шо їхня робота неодмінно відгукнеться поліп-

шенням добробуту. У цій впевненості, у цьому прагненні - корені й

витоки тїєї молодечої активності й завзяття, які продемонструвала

інформаційна служба за часів Хрущова, ставши організатором багатьох

важливих і корисних справ у республіці.

Треба додати, що після приходу Хрущова до влади партія визнав

роботу журналістів важливою і корисною, наголошує на тому, що вони >

подають їй серйозну допомогу у вирішенні завдань господарського й

* Скачко М. Для мільйонної аудиторії // Рад. Україна. - 1963. -

7 трав.

416

культурного будівництва. З легкої руки Хрущова журналістів починають

іменувати "підручними партії". Вони й справді активно допомагали

Партійним органам - і в процесах десталінізації, і в пошуках нових

підходів до "будівництва комунізму". Та, на жаль, допомога ця, як і

у випадку з рухом комуністичної праці, була не завжди результатив-

ної). Вел'иков мірою це твердження стосується хрущовських експеримен-

тів у економіці, реалізацію яких "Останні аісті" забезпечували інфор-

маційно. '

Широку підтримку, наприклад, інформаційна служба подавала захо-

дам, спрямованим на реорганізацію машинно-тракторних станцій. В ефі-

рі пролунало на цю тему понад ?00 виступів. Згодом, коли МТС були

реорганізовані в РТС, "Останні вісті" показували зрослу зацікавле-

ність механізаторів у одержанні високих врожаїв. Але й тут справа зу-

пинилась на півдорозі, оскільки ті, хто обробляв землю, так і не

одержали техніку.

Так само широко висвітлювала інформаційна служба реалізацію

інших сільськогосподарських проектів Хрущова - освоєння цілини, ви-

рощування кукурудзи, перехід на нову систему сівозмін, залучення до

роботи в колгоспах досвідчених інженерів і техніків. Усі вони теж

не принесли відчутних результатів.

Безрезультатними виявилися й організаційні зміни у сфері управ-

ління економікою, зокрема спроба створити раднаргоспи. Інформаційна

служба показувала, то наближення центрів економічного управління а

Москви до Києва благотворно впливає на стан економіки України. Але

саме ця обставина й непокоїла Москву, яка виразно відчула, що втра-

чає економічні віжки. Під різними приводами експеримент було припи-

нено, й економіка знову повернулася до системи галузевих міністерств»

Невдачі зазнали наші попередники й при спробі розвивати громад-

ські засади в діяльності інформаційної служби. Тоді на виконання

партійних настанов при багатьох редакціях були створені нештатні

відділи, громадські ради, розвивалася мережа нештатних кореспонден-

тів. До співпраці з інформаційною службою запрошувалися сотні роб-

сількорів, представників інтелігенції. Великого поширення дістала

практика організації масових робсількорівських рейдів. У ряді випад-

ків робота новостворених громадських структур позначилася на збага-

ченні змісту інформаційних передач. Однак таке поліпшення спостері- '

гаяося лише там, де працівники інформаційної служби наполегливо й

систематично працювали з позаштатним активом. Якщо ж ця співпраця

53 - 6-Ю64 417

завмирала, то припинялася й діяльність нештатного активу. Урок,

який інформаційна служба здобула тоді, не втрачає свого значення 1

в наші дні.

Та були у ті роки й недвозначні успіхи. До їх числа, наприклад,

можна віднести поліпшення інформування населення про життя в інших

республіках. Оскільки інформаційні агентства не могли забезпечити

потребу радіо в такій інформації, "Останні вісті" а власної ініціа-

тиви створили при республіканських комітетах свої нештатні корпунк-

ти, налагодили обмін магнітофонними записами, періодично проводили

міжреспубліканські радіопереклики підприємств і регіонів, що змага-

лись між собою. Проте відчутних результатів усе це не давало. Карди-

нальне розв"язання проблеми було знайдено у 1963 році. За пропози-

цією українського Держкомітету в Москві на Центральному радіо було

створено редакцію міжреспубліканського обміну інформацією. Щодня усі

республіканські комітети стали передавати до неї по два-три повідом-

лення, а У відповідь одержувати готовий випуск "Вісті з братніх рес-

публік". Дуже швидко він став одним з найпопулярніших радіовидань.

Шкода, шо здобутий у ті роки досвід тепер не використовується навіть

у межах України для налагодження міжобласного обміну інформацією.

Як подих свіжого вітру були сприйняті після сталінської задухи

прямі ефірні репортажі, які інформаційна служба знову почала практи-

кувати. Пам"ятними стали, наприклад, репортажі про урочисту зустріч

першого українського космонавта Павла Поповича, про перебування Фі-

.деля Кастро на Україні. Важливо, шо здобутий у ті роки досвід не за-

гинув, а знайшов своє продовження і розвиток у теперішніх щоденних

прямоефірних передачах. • .

На початку 1964 року кількість випусків "Останніх вістей" по

Першій програмі досягла десяти. Значних успіхів будо досягнуто й

у справі радіофікації - на Україні уже діяло майже В мян. радіоточок

і близько 7 мли. радіоприймачів і телевізорів. За рівнем радіофікації

Україна посідала одне з перших місць в СРСР, на кожних трьох мешкан-

ців республіки припадав один радіоприлад.

1 на завершення розповіді про здобутки періоду "відлиги" згадає-

мо ще про одну постанову ЦК КПРС, яка була повністю присвячена поліп-

шенню передачі інформації по радіо*. За цією постановою всесоюзному

Об улучшении информации по радио: Постановление ЦК КПСС от

24 июня 1964 г. '•'.

418

Держкомітету було дозволено організувати трансляцію цілодобової

інформацїйно-музичної радіопрограми "Маяк". Нова радіопрограма швид-

ко здобула популярність і згодом стала зразком для н&слідуьання в

колишніх союзних республіках.

У жовтні 1964 року колеги по партії змусили Хрущова піти у

відставку, звинувативши його у волюнтаризмі.• Добі пошуків та експе-

риментаторства прийшов кінець. Сьогодні, вдивляючись у минуле, ми .

виразно бачимо, що період хрущовської "відлиги" був перехідним ета-

пом в радянській історії. Цей перехід виразно простежується й на

прикладі інформаційного радіомовлення, пошуки й здобутки якого на

цей час все ж переважають помилки й втрати. В цілому можна сказати,

що в період хрущовської "відлиги" були створені чудові передумови

для дальшого розвитку інформаційного радіомовлення.

І9І6. "Ін&ормацтйний вибух" і ТВОРЧИЙ застій

Л964-І9В2 рп./

Період правління Брежнєва часто називають "застоєм". Та для прак-

тики інформаційної служби така характеристика.е правильною лише на-

половину.

Річ у тім, що саме в ці роки вдосконаленню системи політичного

інформування надавалося першорядного значення. З ініціативи комуніс-

тичної партії було розпочато складний і тривалий процес. Він охопив

собою три п"ятирічки /восьму, дев"яту і десяту/ і призвів у радіо-

мовленні до своєрідного "інформаційного вибуху".

Початок цьому процесу було покладено на ХХШ а"їзді КПРС, який,

прагнучи припинити ідейне бродіння та зростання скептицизму в сус-

пільстві, викликані неспроможністю влади піднести рівень життя лю-

дей, зобов"язав партійні організації серйозно поліпшити масово-полі-

тичну роботу. 3"їзд наголосив на потребі будувати політичну агітацію

на базі широко й систематично поставленої інформації населення про

політичне економічне, культурне життя країни і міжнародне станови-

ще »

У відповідь на ці вимоги партії Українське радіо а квітня 1965,

року розпочинає трансляцію інформаційно-музичної радіопрограми "Про-

мінь". Нова радіопрограма була побудована за таким самим принципом,,

1 Матеріали ХХШ з"їзду КПРС. - К., 1966.

53х 419

який лежав у основі діяльності всесоюзного "Маяка": випуски новин,

*о становили основний зміст програми, через кожні півгодини чергу-

вались із музичними концертами. Така побудова радіопрограми дозво- .

яяла одночасно з розвагою інформувати слухачів, постійно тримати їх

в курсі всіх найважливіших подій внутрішнього й міжнародного життя.

Тим самим творці нової радіопрограми хотіли досягти ще однієї мети -

Нейтралізувати вплив ворожих радіостанцій, взяти на себе ту катего-

рію слухачів, яка в пошуках гарної музики та новин постійно "вари-

ла" по ефіру. Натикаючись на "Промінь", вона діставала і те, і дру-

ге. ' . • ' . • ' . ..-..-;

Спочатку "Промінь" вів свої передачі з 19*00 до ?4.00, тобто у

той час, коди радіо збирало найбільшу аудиторію. Згодом програма

охоплює дедалі ширший діапазон часу.

У січні 1966 року Головну редакцію інформації очолив В.Вигилія.

Спільно з керівництвом Комітету він розробляв ряд заходів, спрямо-

ваних на збільшення обсягів інформаційного мовлення і креше задово-

лення потреб слухачів у інформації. У цьому ж напрямі були спрямо-

вані зусилля працівників радіопромисловості й зв"язку, які нарощу-

вали приймально-передавальні потужності. Спільні зусилля принесли

відчутні результати: за роки восьмої пиятирічки /1966-1970 рр./

обсяги інформаційного мовлення з Києва зросли більш ніж у сім разів.

Динаміка цього зростання характеризується таким показниками: у 1966

році "Останні вісті" передавали щодоби 5 випусків новин, у 1966 - 8,

у 1967 .- 12, у 1968 - 19, у 1969 - ЗО, у 1970 - 36 випусків на добу.

Якщо у 1966 році інформаційна служба Українського радіо переда-

вала щодоби І00-110 повідомлень про події внутрішнього й міжнародно-

го життя, то на кінець восьмої п"ятирічки їх було вже 400. При

цьому істотно зросла їх оперативність, оскільки Головна редакція

інформації налагодила прямий телетайпний зв"язок безпосередньо із

ТАРС і почала одержувати звідти інформацію одночасно із Всесоюзним

радіо, газетами "Правда" та "Известия".

Розширились на цей час і обсяги інформаційного мовлення із обла-

сних центрів. Деякі з них, наприклад, Дніпропетровський, Донецький,

Вінницький і Чернігівський почали готувати і передавати щодоби по (

Два випуски новин: один - уранці, другий - увечері, Загальна кіль- ;

кість випусків новин, переданих за роки восьмої п"ятирічки з облас-,

420

них центрів, перевищила 25 тисяч, а кількість вмішених у них пові-

домлень - 300 тисяч*. і

Істотні зміни за ці роки відбулись також у роботі низового ра-

діомовлення, во діяло на заводах і фабриках, у колгоспах і радгос- <

пах, на транспорті і будівництві, його організацією та налагодженням

на місцях займалося понад 3,5 тисячі радіоредакцій, у діяльності

яких брали участь робітники й колгоспники, інженери, техніки, предс-

тавники інтелігенції. Випуски низового радіомовлення передавались у

зручний для місцевих слухачів час і, як правило, не порушували основ-

них програм обласного, республіканського та союзного мовлення2.

На ХХІУ з"їзді КПГС здійснюваний курс на поліпшення системи по-

літичного інформування, а також зусилля засобів масової інформації

у цьому напрямі дістали позитивну оцінку. Одночасно з"їзд вказав на

потребу дальшого поліпшення дієвості й оперативності інформаційної

роботи, закликав повніше використовувати ресурси інформації як вая-

І

лисого Інструмента керівництва, засобу виховання та контролю .

Реалізуючи ці настанови партії, Українське радіо знову збільшує

обсяги інформаційного мовлення. З І січня 1971 року і до кінця де-

в'ятої п"ятирічки а ефірі щодоби лунало по 46 випусків новин, за-

гальна тривалість звучання яких перевищувала 5 годин. Ще ширшим -

а шести годин ранку і до першої години ночі став часовий діапазон

інформаційно*музймної радіопрограми "Промінь". Випуски новин почали

передавати через кожні півгодини, а не через кожну годину, як було

раніше. В усіх обласних центрах були створені кореспондентські пунк-

ти, акредитовані власні кореспонденти Українського радіо, які до того

діяли лише у 15 з них . •

ХХУ з"їзд констатував зростання впливу засобів масової інформа-

ції на розвиток економіки, науки й культури та на все громадське

1 Див.: Поточний архів Держтелерадіо України. Справи секрета-

ріату за 1970 р. .

2 Скачко М. Украйна в зфире // Сов. радио й телевкденне. -

1970. - » 8. - С. 27.

3 Матеріали ХХІУ з"їзду КПРС. - К.,,ДОІ. - С. 233-234.

4 Див.; Поточний архів Держтелерадіо України. Справи секрета-

ріату за 1975 р.

421

життя . 1 знов зусилля працівників інформаційної служби були спря-

мовані на збільшення обсягів інформаційного мовлення.

Значних амін, зокрема, зазнав інформаційно-музична радіопрогра-

ма "Промінь". Вона переводиться на цілодобове мовлення з одночасним

удосконаленням її інформаційної частини: головна увага творчого

персоналу цієї програми зосереджується на оперативному висвітленні

та коментуванні міжнародних подій. Міжнародна тематика зайняла

приблизно три чверті мовного часу, відвіденого для інформаційних

випусків. Контрпропагандистсьиа діяльність інформаційної служби,

отже, стає провідною.

З переведенням "Променя" на новий режим роботи вдалося розв'яза-

ти цілий ряд проблем, то роками непокоїли інформаційну службу: на-

лагодити цілодобову передачу новин українською мовою, значно збіль-

шити частоту передачі випусків, підвищити оперативність інформації.

Щодобова кількість випусків новин по обох програмах республікансько-

го радіо досягла на початку 1930 року 52, а кількість вміщуваних у

них повідомлень перевищила 500. У будь-який момент радіослухачі

України могли тепер при бажанні дістати свіжу інформацію з ефіру.

Важливо й те, що радіов ймання передач стало доступним практично

кожній сім"ї, адже в 1960 році в Україні вже діяло 10,7 мян. радіо-

п

приймачів і 17,6 млн. радіоточок .

Таким чином, у роки "застою" ідею масової радіофікації, прого-

лошену ще на зорі радянської влади, було втілено в життя. Збулася й

інша більшовицька мрія: у будь-який момент, повернувши ручну прий-

мача, слухач міг дістати а ефіру всі політичні новини, все найголов-

ніше в подіях дня і, отже, жити, як того хотів Ленін, "піднесеним

політичним життям, знаючи щодня шо робить, то здійснює уряд, ьо від-

бувається найголовнішого, утворюючи громадську думку з найголовніших

питань"**.

Тим часом у творчому плані, у сфері суто журналістської діяль-

ності такого прогресу не спостерігалось. Тут, як і повсюдно, нарос-

тали застійні явиша. Як і раніше, основну ставку в своїй діяльності

інформаційна служба робить на організаторську роботу. За прикладом

1 Матеріали ХХУ з"їзду МІРО. - К., 1976. - С. 87.

2 Див.: Радянська Україна: Довідник. - К., 1980. - С. 54.

3 Ленин о радио: Сб. - М., 1973. - С. 94.

422

Головної редакції інформації, обласні вісті створювали на важливих

будовах контрольні пости. Під наглядом громадськості тримався хід

спорудження у республіці шкіл і дошкільних закладів. Традиційними

стали рейди, присвячені поліпшенню якості товарів або початку сезон-

них робіт на селі. Щоправда, організаторську роботу інформаційна

служба вела тепер не самостійно, а часто у взаємодії з редакціями га-

зет і телебачення.

Ще інтенсивніше експлуатується досвід^організації та проведення

ювілейних кампаній, здобутий у попередні роки. У "застійні" роки ця

тематика стає провідною. На багатому історичному матеріалі партія

прагне посилити патріотичне виховання підростаючого покоління, се-

ред якого у цей час розвивається байдужість до марксистсько-ленін-

ського вчення і зростає інтерес до дисидентських поглядів. З цією

метою партійні органи прагнуть широко відзначати різноманітні

пам"ятні дати. Ось короткий і досить неповний перелік ювілейних кам-

паній* проведених інформаційною службою в роки "застою": у грудні