1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-

тету" .

Формальним приводом для її порушення став випадок, коли піс-

ля трансляції з Москви вироку троцкісто-зінов"ввцям у ефірі за-

лунала "траурна музика". Сталося це цілком випадково, оскільки для4

трансляції було перервано планову освітню передачу "Що така сюї-

та?". Тему передачі ілюструвала музика Е.Гріга до драми Г.ібсена

"Пер Гюнт". Післ$ завершення трансляції освітню програму було

продовжено і в ефірі залунала скорботна мелодія "Смерть Озе". Це

був просто випадковий збіг обставин.

Одначе його цілком вистачало, щоб розправитись із колишніми

керівниками радіокомітету, заарештованими це до цього випадку у

ході "чисток", Олександром Долгіним, Миколою Книжний, Іваном Ку-

ликом. Покарані на смерть були також редактори Олексій Арнаутов,

Олександр Білокопйтов і Бенціон Спектор, яких суд оголосив "троц-

кістами, що блокувалися з націоналістами". Ще двох працівників)

які проходили у цій справі, було вислано до таборів.

1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -

С. 393-394.

^ Там же.

** Див.: Кузик В. Справа радіокомітету // Музика. - 1994. -

* 3. - г. 22-25.

. 395

Так боролись у ті часи а "ворогами біля мікрофона", так "вико-

рирчовувалн вороже кубло в радіомовленні". Природно, яса це не до-

давало настрою працівникам інформаційної служби. Вони були заляка-

ні розмахом репресій, які спостерігали у багатьох виробничих та

управлінських колективах. У самому ж радіокомітеті, за спогадами

ветеранів, іноді виникали такі ситуації, коли протягом одного тиж-

ня редакційні або загальнокомітетські керівники змінювалися по

кілька разів. Практично всі були на підозрі, багатьох викликали на

допити в НКВС. Всюди панував страх.

Щоб розвіяти підозри й уникнути переслідувань, радіожурналісти

змушені були вихваляти соціалістичні перетворення, прикрашати дійс-

ність, перебільшувати здобутки. За методологічний орієнтир їм у

роботі правила знаменита сталінська фраза, сказана в апогеї стра-

хіть 30-х років: "Жити стало краще,'жити стало веселіте11. Цим самим

вони ніби на ділі доводили свою відданість сталінському режимові.

Тому й не дивно, що якість тогочасних інформаційних передач

це задовольняла слухачів. У повідомленнях, особливо на виробничу

тематику» було багато цифр, часто повторювались збиті, шаблонні

вислови. "Десятки разів, - писав тоді журнал "Радіо", - працівники

"Останніх вістей" почиг Іють словами "З великим піднесенням /натх-

ненням/..., "Сьогодні відкрились" чи "Сьогодні закрились" збори,

наради, конференції, або "Вчора на конференції виступили...", "Вчо-

ра в дебатах виступили..." і т.п.

І

Слухачі засуджували практику підготовки виступів перед мікро-

фоном за заздалегідь написаним текстом, що робило, як зазначав жур-

нал, "живі виступи мертвими, схожими на асі попередні й наступні".

Вони критикували інформаційну службу за поверхове висвітлення по-

дій без належного проникнення в їхню суть, за запізнення у подачі

міжнародних подій.

...Війна в Іспанії та події на озері Хасан змусили більшовицьке

керівництво підсилити військово-патріотичну тематику. Інформаційне

радіомовлення став широко висвітлювати діяльність радянської держа-

ви щодо зміцнення обороноздатності. Значна увага, зокрема, приді-

ляється роботі масовох оборонних товариств. Червоній Армії. Матеріа-

ли спрямовувались на підвищення мобілізаційної готовності радян-

ських людей, їхньої пильності щодо підступів імперіалістичних дер-

хе в* . -

І

За якість радіопередач // Радіо. - 1940. - » І. - С. 1-2.

396

Ця тематика став ще актуальнішою після короткотривалої війни

з Фінляндією, яка завершилася приєднанням частини цієї країни до

Радянського Союзу. Йдучи слідами Гітлера, який підкорив Західну

Звпроп та Норвегію, Сталін посилав війська для окупації Литви, Лат-

вії та Естонії, а згодом - Бесарабії та Північної Буковини. В усіх

цих випадках воєнні походи Червоної Армії подаються по радіо як

"визвольні". Показовими щодо цього • передачі інформаційної служ-

би Українського радіо.

З початком "визвольного походу" в Західну Україну для їх під-

готовки була відряджена спеціальна бригада "Останніх вістей". Вона

зосереджує увагу слухачів на всенародній радості, розповідав про

хвилюючі зустрічі на "визволених землях", населення яких і справді

спочатку раділо, оскільки натерпілося від гноблення а боку Польщі,

Румунії та Угорщини і сподівалось на кращі зміни.

Радіо інформує про початок нового життя на західноукраїнських

землях - зміцнення системи освіти, поліпшення медичного обслугову-

вання, особливо сільського населення, націоналізаціє промислових

і торговельних підприємств, експропріацію земель з метою перерозпо-

ділу їх серед бідних селян. Усе це знаходило відгук в серцях людей.

Тому й не дивно, що під час виборів до Народних Зборів, які органі-

зував новий режим і широко висвітлювало радіо, близько 93 відсот-

ків виборців проголосували так, як хотів новий режим.

Проте подальше знайомство з радянською системою багатьох аахід-

ноукраїнців розчарувало, їх обурювали російськомовні чиновники, які

прибували сюди "на ловлю счастья й чинов". Без ентузіазму зустріли

вони ідею колективізації раніше розданих земель. Спочатку інтелі-

гентам імпонувало те, що вони отримали роботу в. радянських культур-

ноосвітніх закладах, але згодом зрозуміли, що стали лише жорстко

контрольованими функціонерами режиму. Не прикрашали нову владу Я

такі заходи, як уведення паспортного режиму, заборона викладати

в школі релігію, конфіскація церковних земель і посилення антирелі-

гійної пропаганди.

Страх і обурення викликали дії НКВС, які Йшли слідом за каотуп-

паючими частинами Червоної Армії. Вони заарештували й вислали на

Схід тисячі уявних "ворогів народу". При чому заарештовували іх

без будь-якого попередження, суду чи навіть формального звинувачен-

ня, заганяли у вагони для худоби й відправляли на невільницькі ро-

боти. Багато депортованих гинули в дорозі, часто цілкий родинами.

397

Але про все це інформаційна служба вже не розповідала. Тому ба-

гатьом мешканцям східних областей України тривалий час було не зро-

зумілим, чому це раптом західники, які зустрічали своїх "визволи-

телів" хлібом-сіллв, а часом змінили своє доброзичливе ставлення

до них на вороже.

Тим часом складні міжнародні події набагато збільшили аудиторів

"Останніх вістей". Кагальною стала потреба перебудувати їх роботу,

адже війна вже вирувала на всьому просторі Західної бвроли, загро-

жуючи щогодини перекинутись на територію Радянського Союзу.

Зважаючи на зрослу небезпеку воєнного нападу, інформаційна

служба починав широко інформувати про роботу заводів і фабрик, шахт

і електростанцій, підприємств залізничного й водного транспорту,

які становили основу оборонної могутності країни. Повідомлення на

цю тему поступово займають провідне місце у випусках новин.

З метою повнішого задоволення запитів аудиторії редакція "Остан-

ніх вістей" провела заочну конференцію радіослухачів. Проаналізу-

вавши одержані пропозиції, вона одразу ж запровадила у .ї*©гк випус-

ках щоденні огляди міжнародних подій, розширила мережу власних ко-

респондентів по республіці, намітила відкрити корпункти у Москві,

Тбілісі, Мінську.

Поліпшувалось місцеве інформаційне мовлення, яке слідом за рес-

публіканським теж скеровувалось у бік етичнішого., втручання у жит-

тя. Перед ним станеться завдання зробити випуски новин цікавими та

дохідливими. У зв"язну з цим були встановлені певні нормативи при

підготовці повідомлень. Так, замітку вимагалося викладати стисло,

насичувати її конкретними фактами, писати доступною мовою в обсязі

не більше 50 рядків. Звіт повинен був містити відомості: де й коли

відбулась подія /нарада чи конференція/* прізвища промовців і най-

суттєвіше з їхніх виступів. Застерігалося від довгого викладу зві-

тів і подачі постанов повністю. Матеріал у жанрі "бесіда- розмова"

радилось викладати так: "У бесіді /розмові/ зі співробітником

"Останніх вістей" такий-то розповів таке-то" або "Наш кореспондент

мав розмову з тим-то, який розповів...". Рекомендувалося частіше

використовувати у випусках виступи й листи слухачів, матеріал міс-

.1.

цевих газет

Анохїн 1. Про жанри "Останніх сістей" //Радіо.

Л 4-5. - С. 17.19,

398 °

- 1940 .-

Поліпшенню інформаційного мовлення була підпорядкована й рес-

публіканська нарада активу працівників радіомовлення, яка відбула-

ся в Києві 17-18 квітня 1941 року. Нарада викрила серйозні недолі-

ки в організації цього виду мовлення. "У багатьох районних і облас-

них редакціях "Останніх вістей", - відзначалось на нараді, - рока-

ми існує сухий текст, позбавлений ознак звичайної живо! мови. У

передачах без кінця повторюються трафаретні вирази, слова без, будь-

якого змісту, неграмотні звороти тощо. 6 випадки, коли мікрофонні

матеріали, не маючи політичної загостреності, втрпчавть свій зміст

і цілеспрямованість .

Нарада накреслила ряд заходів щодо поліпшення інформаційного

мовлення, яким, проте, не судилося бути реалізованими, бо почалася

війна.