
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
воляв досягти необхідної вкцентації на змісті повідомлення.
Великого значення диктори надають паузам, які полегшують процес
дихання, створюють можливість переходу до нової думки або читання
нового повідомлення. Крім того, паузи допомагають зосереджувати
увагу влухачів, виділити потрібне слово. Іноді добре розрахована і
вміло витримана пауза до або після слова, яке треба підкреслити,
дів навіть сильніше, ніж посилення голосу або пониження тону мов-
лення.
Проте студентам не варто надто захоплюватися паузами, оскільки
виклад інформації може стати уповільненим. Слухачі в цьому випадку
втрачають можливість стежити за розвитком думки, тому що не можуть
охопити зміст усієї фрази, дослухати її до кінця.
Студент також мав знати, що темп мовлення залежить від значен-
ня інформації. Виклад менш важливого матеріалу ведеться швидше,
але на окремих найважливіших його частинах робиться наголос шляхом
уповільнення темпу мовлення. Найкраще, коли мовець періодично міняв
темп мовлення.
Через те важко дати якесь точне визначення гарного або поганого
темпу мовлення. Диктори українського радіомовлення читають а серед-
ньою швидкістю 120 слів за хвилину, що приблизно збігається з се-
реднім темпом мовлення німецьких дикторів. Проте більшість англій-
48*
375
ських дикторів читають тепер зі швидкістю приблизно 160 слів на
хвилину. Ще швидше говорять диктори романських народів - італійці,
французи.
Одне можна з певність твердити - усякий темп кращий, ніж від-
сутність будь-якого темпу. Кожен студент практичним шляхом має ви-
робити такий темп, який найбільше підходить для властивого йому
стило викладу. Темп мовлення не може підлягати якомусь жорсткому
шаблонному правилу.
18.13. Ваш слухач і спілквання з ним
Коли диктору треба передати якесь повідомлення, він уявляв
собі тих людей, для яких воно в важливим. А потім подумки зменшує
цю групу, доки у нього не залишається одна людина, яка уособлює
всіх слухачів. Вона і в його аудиторією на весь час передачі.
Роді (журналісту теж надзвичайно важливо мати в уяві певну конк-
ретну людину, яка слухав його. Тоді Його повністю поглине процес
передачі інформації. Він дбатиме про те, щоб -ця людина його зрозу-
міла. 1 це прагнення буде відчутне у словах, які виникатимуть ніби
самі собою. 3"являвться повна ілюаія вільної, непідготовленої роз-
повіді .
Мало, проте, уявити свого слухача. Треба ще й вміти налагодити
з ним контакт і підтримувати спілкування у процесі мовлення. Ра-
ді ожурналіст може добре писати і все ж не стане гарним ведучим,
якщо він не володів даром спілкування, його голос мав не лише вик-
ликати симпатію слухачів, а й привертати та утримувати їхню увагу.
Яким чином домогтися цього?
Чи замислювались ви коли-небудь над тим, чому деякі ведучі ста-
ли бажаними гостями в наших оселях? Звичайно, справа тут не лише
в тому, що вони повідомляють нам певну сукупність нових відомостей.
Для нас як слухачів важливе й те, як вони реагують на події, про
які розповідають, і як вони їх можуть оцінити або прокоментувати.
Аналізуючи роботу ведучих, студент може помітити, що успіху
досягають саме ті з них, які ведуть дружню розмову із аудиторією,
в ході якої прилучають слухачів і до певних результатів суспільної
практики, і до процесу осягнення дійсності. Навіть більше, коли
вони втягують нас в цей процес. Тоді ми слухаємо їх, бачимо в них
не лише джерело інформації, а й приємних, розумних співрозмовників.
376
Отже, якщо ведучий хоче мати сталий контакт зі слухачами, він,
по-перше, повинен мати що сказати, по-друге, вміти це сказати щи-
ро і, по-третя, слова його мають звучати приязно. Ведучий повинен
щиро бажати розповісти слухачам те, що він знав. Він мав щиросерд-
но прагнути до того, щоб слухачі повірили його словам. І при цьому
його спілкування із ними не повинно бути ні'повчальним, ні зневаж-
ливим, ні підлесливим. Ведучий має ставитись до своїх слухачів
доброзичливо й з повагою.
Подумайте, як стурбуються ваші слухачі, коли ви повідомите
про закриття великого підприємства. Адже, це означав, що чимало лю-
дей залишавтся без роботи.
Уявіть собі радість людей похилого віку, коли ви скажете ім,
що збільшується пенсія по старості.
Спробуйте відчути тривогу, яку викличе серед людей ваше пові-
домлення про чергове підвищення цін.
Тому, коли ви звертаєтесь до слухачів, будьте разом із ними.
Будьте одним із них. І, до речі, не забувайте про тих, хто разом
із вами підготував випуск новин чи інформаційну програму.