3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-

леного завдання. У швидкоплинному процесі інформаційного відобра-

ження подій постійно виникають ті чи інші протиріччя, певні неузгод-

женості. Дая того щоб подолати їх, доводиться виявляти гнучкість -

маневрувати, перегруповувати сили, розвивати й доповнювати раніше

поставлені завдання.

Завдання керівників редакції - усунути або нейтралізувати нега-

тивні впливи, що можуть деформувати процес відображення або змусити

відхилитись від наміченої мети» Керівник редакції мав домагатися

також синхронності дій окремих працівників і підрозділів, уміло роз-

поділяти сили й зароби, залучати необхідних людей для якомога пов-

нішого й кваліфікованого висвітлення подій, стимулювати творчі по-

шуки підлеглих, вчасно помічати й підтримувати корисні ініціативи.

Як технолог на виробництві безперервно прислухається до ритму і

стежить за змісто виробничого процесу, так і керівник інформаційної

служби постійно спостерігав за діями творчих працівників, які вико»

нують редакційні завдання, аналізує й коригує їхні дії.

Взагалі треба сказати, що оперативне керівництво - це багатог-

ранна діяльність, яка не завжди піддається суворій регламентації

та технологізації.

4. Че,т|едта_ процедура - контроль за виконанням плану.

4.1. Перша операція - поточний контроль, як правило, включав

спостереження за ходом виконання редакційних завдань. З цією метою

в редакціях ведеться облік випуску матеріалів та їх реєстрація. Ці

відомості стосуються не лише кількості підготовлених і переданих

матеріалів, а й дають певне уявлення про їхній зміст, жанрове вті-

лення, географію, дійовість тощо. Одержані дані періодично зістав-

ляютьсн з плановими цілями, порівнюються з відомостями про реакцію

А* 39

аудиторії на передані матеріали. Виявлені розходження можуть зумо-

вити необхідна кормп/вання загдань. Коригування редакційних плалів

здійснюється, як правило, шляхом усних вказівок і розпоряджень, які

висловлюються під час редакційних летючок. Тим самим поточний конт-

роль забезпечує досягнення поставлених цілей, вирішення планових

завдань.

4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -

зпійснюється після того, як редакційні плани виконано повністю. Ана-

лізу підлягають не лише випуски новин, а й службові документи; ста-

тистичні відомості; листи радіослухачів, пропозиції та побажання

слухачів, висловлені ними під час зустрічі з працівниками радіо; да-

ні соціологічних досліджень та ін. Аналіз здійснюється за такою схе-

мою: мета - план - результат. За допомогою аналітичного контролю

виявляється відхилення від плану або, навпаки, невиправдана прив'я-

заність до нього, з"всовуються причини цих явищ; визначається ефек-

тивність переданих матеріалів, їх соціальна корисність; формулюють-

ся висновки та рекомендації, що можуть бути враховані при складанні

нового плану. Головне у цій справі - об"ективно і критично оцінити

досягнуте, зробити висновки на майбутнє.

Підсумковий цикл контролю дуже важливий. Щоправда, на практиці

часто буває так: редакція план виконала, а підсумкового аналізу не

зробила. Це, звичайно, неправильно. Підсумкова перевірка -абсолют-

но обов'язкова операція, яка дає можливість виявити всі прорахунки

й недоліки при реалізації плану, одержати серйозні відомості щодо

ефективності інформаційного мовлення, із знанням справи накреслити

завдання і цілі нового плану.

У повсякденній редакційній практиці окремі процедури та опера-

ції не завжди чітко обмежені в часі. Часто буває так, то вони не

йдуть послідовно одна за одною, а накладаються, здійснюються водно-

час. Виділили ж ми їх і розмежували лише з однією метою - щоб по-

легшити вивчення технології редакційного управління.

2.6. Прадзр^ основи діяльності ін^

У своїй діяльності інформаційні радіоредакції керуються законом

України "Про телебачення і радіомовлення", розробленим відповідно

до раніше схваленого закону України "Про інформацію".

Правові норми цього закону, щоправда, прямо не регламентують

40

Діяльність інформаційної служби. Вони стосуються телервдіоорганіпч-

цій- абстрактного поняття,яким законодавець позначив у;ю сукупність

редакцій, студій, агентств, об'єднань, асоціацій, компаній, радіо-

станцій тощо, які мають право ьчробляти і розповсюджувати телерадіо-

передачі та програми.

Та все ж серед загалу цих норм ми легко можемо помітити ті а

них, які забезпечують ефективність інформаційної діяльності, вста-

новлюють права та обов'язки інформаційної .служби, визначають певні

обмеження і заборони в її роботі.

Найперша правова норма, що закладена у статті 2 цього Закону,

стосується основних принципів діяльності тедерадіоорганізацій. Щодо

інформаційної служби радіо еони означають обов'язок поширювати

інформацію на засадах об"єктивнооті, достовірності та компетентнос-

ті; дбати за тим, щоб інформація викладалась на доступному для всіх

рівні; гарантувати громадянам вільне висловлювання думок і погля-

дів; забезпечувати ідеологічний і політичний плюралізм, дотримува-

тись професійної етики та загальнолюдських норм моралі.

Ці принципи, покладені в основу діяльності будь-якої телера-

діоорганізації, у сфері інформаційного радіомовлення виявляють себе

насамперед як політичні та правові регулятори його функціонування.

Подібно до камертону вони допомогають налагоджувати звучання кожно-

го повідомлення, кожної передачі на демократичний лад.

Друга правова норма стосується втручання у творчу діяльність

телерадіоорганізацій. У статті 6 цього Закону чітко вказано: "Втру-

чання державних органів, органів місцевого, регіонального самовря-

дування, їх посадових осіб, об'єднань громадян, окремих громадян ^

творчу діяльність телерадіооргаНізацій... забороняється". Далі у

цій же статті нагадується про заборону цензури, як контролю за

ідеологічним змістом передач, - і підкреслюється, що контролю підля-

гає лише зміст інформації, яка охороняється законом.

Третя правова норма, на яку слід звернути увагу, стосується

пріоритетів, наданих даним Законом державним телерадіоорганізаціяи.

Згідно зі статею 12 державні телерадіоорганізаціІ становлять основу

національного радіомовлення, а відтак мають цілу низку переважних

прав і обов"язків.

З першого погляду може видатись, що ця норма не е демократично».

Адже вона ставить державні й недержавні радіоредакції у нерівні

умови. Проте досвід інших країн, де вже н« один десяток років спів-

існують різні за джерелами фінансування творчі радіоструктури,

41

свідчить, шо лише державне /громадське/ радіомовлення може забезпе-

чувати високу культуру інформаційної діяльності. До того ж воно

ніколи не виходить за рамки етичних норм, чим завжди грішить комер-

ційне радіомовлення. Отже, у змаганні комерційного та державного

радіомовлення симпатії Закону на боці останнього, здатного пропону-

вати слухачам інформаційні передачі найвищого гатунку.

Важливо також зазначити у зв"язку з цим, шо найпершим обов'яз-

ком державних телерадіоорганізацій в "оперативне інформування теле-

глядачів і радіослухачів про суспільно-політичні та інші події в

Україні і за кордоном, розповсюдження офіційних повідомлень, роз'яс-

нення рівень органів законодавчої, виконавчої Та судової влади". За-

конодавець також вважає, що інформаційна діяльність мав сприяти

"зміцненню міжнародних зв"язків України, вростанню її авторитета у

світі" /стаття 12/.

Іншими статтями Закону України "Про телебачення і радіомовлення"

державні телерадіоорганізації зобов"язані "безкоштовно передати

офіційні повідомлення Верховної Ради України, Президента України,

Кабінету Міністрів України та Конституційного Суду на території

всієї країни, а офіційні повідомлення Верховної Ради Криму, місце-

вих Рад народних депутатів, місцевих державних адміністрацій - на

підвідомчу територію /стаття 27/. .

Під час виборчих компаній державні телерадіоорганізації повинн|

забезпечувати всім кандидатам на виборні посади "рівні можливості

для ведення передвиборної агітації шляхом безкоштовного надання

однакового за обсягом і рівнем ефірного часу" /стаття ?8/.

Ряд норм статті 29 регламентують надання ефірного часу для офі-

ційних виступів і заяв. Так, для екстрений* офіційних виступів з

важливих питань державного життя ефірний час державного радіомов-

лення надається на вимогу Президента України, Голови Верховної Ради

України та Голови Конституційного Суду України. Державне радіомов-

лення України також мав забезпечувати можливість для виступів на-

родних депутатів України з питань їхньої депутатської діяльності.

Аналогічні виступи депутатів місцевих Рад здійснюються за домовле-

ністю з місцевими телерадіоорганіааціями.

Прямі трансляції сесійних засідань Рад різних рівнів або ж пе-

редачу фонограмних звітів, що на практиці забезпечує інформаційна

служба, державне радіомовлення мав право здійснювати на договірних

засадах.

Не менш важливе значення масть положення даного Закону, якими

42

визначено право телврадіоорганізацій, зокрема, у справі збирання

інформації. Так, стаття 26 вказує, що для виконання своєї статут-

ної діяльності вони можуть одержувати інформацію від державних орга-

нів, об"еднань громадян, підприємств, установ та організацій. При-

чому згідно із Законом відповідальність за її достовірність несуть

посадові особи, які надасть інформацію.

Статтями 33 і 34 телерадіоорганізаціям надано право відкривати

з цією самою метою кореспондентські пункти на території України та

за її межами, а також аиредитовувати своїх представників при дер-

жавних органах і органах об"еднань громадян /при їх прес-службах/.

Під час обговорення та прийняття Закону України "Про телебачен-

ня і радіомовлення" у Верховній Раді наголошувалось на тому, що в

ньому враховано законотворчий досвід багатьох країн. Особливо широ-

ко він взятий до уваги при підготовці розділу та статей, присвяче-

них правам і обов'язкам телерадіоорганізацій та їх працівників.

"Для спеціалістів системи Держтелерадіо, - відзначає у ав"язку

з цим один із творців Закону, журналіст А.Дикаленко, - ці положення

мають особливе значення, оскільки, керуючись ними, можна уникнути

багатьох конфліктних ситуацій, які виникають у практичній роботі.

Скажімо, кореспондент підготував матеріал, який у процесі редакцій-

ної доробки зазнав таких змін, шо кореспондент змушений відмовля-

тись від свого авторства. Типова ситуація, з якої раніше не було

нормального виходу, який би влаштовував обидві конфліктні сторони,

Закон чітко дає відповідь: "Творчий працівник телерадіоорганізації,

який виконує її завдання, мав право зняти свою відповідальність за

матеріал, зміст яких, на його думку» було змінено /перекручено/ у

процесі редакційної підготовки .

І на закінчення назвемо ряд обмежень і заборон, накладених да-

ним Законом на діяльність телерадіоорганізацій та їх працівників.

Вони не мають права у своїх програмах розголошувати дані, ио

становлять державну таємницю або іншу таємницю, яка охороняється

законодавством, закликати до насильницької зміни або повалення

існуючого державного і суспільного ладу, порушення територіальної

цілосності України, вести пропаганду війни, насильництва і жорсто-

кості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі.

1 Дикаленхо А. Закон в... /коментар/ // Телерадіовіснмк Украї-

ни. - 1994. - » 2. - С. 42.

43

пошмровати порнографії) або іншу інформацію, яка підриває суспільну

мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь і гідність лю-

дини /стаття 2/.

Телерадіопрацівникам забороняється займатись рекламою під виг-

лядом інформації; вказувати реквізити виробника продукції та пос-

•уг, адресу, контактний телефон, рахунок, комерційні ознаки товару

та послуг /стаття ЗО/.

Забороняється також спонсорство щодо випусків новин /стаття 32/,

Перевірте себе

І. Які спільні риси та відмінності існують між поняттями "ке-

рівництво" та "управління"?

2. Держтелерадіо України та його роль у спрямуванні діяльності

інформаційної служби?

3. Завдання Національної радіокомпанії України в галузі інфор-

маційного мовлення?

4. Функції державного управління інформаційним радіомовленням?

б. Хто і як керує та управляв колективами інформаційних радіо-

редакцій? Назвіть основні принципи організації редакційного управ-

ління.

6. Методи редакційного управління.

7. Технологія редакційного управління І її основні процедури

/етапи/ та операції.

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ

З . І. Багатоан<дть. теріна "ог зая"

При застосуванні терміна "організація" часто виникають непоро-

зуміння через його багатозначність. Семантичний ряд цього терміна

досить великий. Сучасний "Словник української мови" фіксує, наприк-

лад, чотири значення цього поняття:

І. Дія із значенням організувати, організовувати і організува-

тися, організовуватися /тобто Іао-небудь створювати, засновувати,

залучаючи до цього інших/.

2. Об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності

інтересів, мети, програми дій і т.ін. /державна, партійна, громадсь-

ка і т.ін. установа/.

3. Особливості будови чого-небудь, структура.

4. Фізичні й психічні особливості окремої особи'.

У даному підручнику ми використовуємо Іде слово переважно у

значенні, до стосується особливостей будови, структури, інформацій-

ної служби. Істотним при такому погляді на організації) виявляється

все, що допомогає упорядкувати й об"єднати Працю творчого колекти-

ву і допоміжного персоналу редакції, регулювати й спрямовувати їхню

діяльність на виконання конкретних завдань.'

З._2і Редакція як основна ланка інформац^^нд|^служби

До системи інформаційно! служби входять редакції центрального і

місцевого радіомовлення, що різняться за своєю структурою, обсягам

мовлення та зонами впливу.

Інформаційна радіоредакція - це колектив працівників» який го-

тує інформаційні матеріали для передачі в ефір, визначав їх зміст

і спрямування.

Кожна редакція радіоінформації містить у собі загальне, особли-

ве й одиничне. Загальне полягає в тому, що кожна з них разом з

іншими редакціями бере участь у задоволенні інформаційних потреб

суспільства. Особливе визначається її приналежністю до складу конк-

ретного структурного утворення в журналістиці - радіожурналістики,

а не преси чи телебачення. 1, нарешті, одиничне свідчить про інди-

відуальні властивості інформаційної радїоредакиії, по визначать їі

місце в існуючій системі інформаційної служби радіо.

Ми виділяємо такі характерні риси редакцій інформаційного мов-

лення: .

І. Кожна редакція е організацією, створеною для збирання, пере-

робки, оформлення та поширення нової суспільне корисної інформації.

Відповідно до свого масштабу діяльності вона покликана оперативно

відображати найменші зміни в навколишній дійсності та суспільній

практиці і,.отже, першою впливати на свідомість людей, формування

їхніх політичних поглядів, настроїв, переконань і норм поведінки.

Ця обставина зумовлює особливо високий ступінь оперативності журна-

лістської праці, а також особливу відповідальність за точність

уперше-поширюваних відомостей, думок і оцінок.

2. Кожна редакція бере участь в управлінні суспільством, оскіль-

1 Словник української мови: В II т. - Т. 5. - С. 739. '

45

ки, як відомо, інформація, що була сприйнята і засвоєна слухачами,

надалі управляє їхньою свідомістю та поведінкою. При цьому важливо

розуміти, що кожна редакція радіоінформації е одночасно і суб'єк-

том, і об"єктом управління. Як об"ект управління вона будує свою

роботу відповідно до вказівок, рекомендація і настанов керівних

органів, як суб"єкт - саиа виступає в ролі ефективного засобу фор-

мування громадської думки, сама аналізує свою діяльність і вживав

заходів для її поліпшення.

3. Кожна редакція е Таврчмм колективом, який відбирає і готує

до передачі в ефір новини Та Супутню їм інформацію, формує зміст і

політичну спрямованість інформаційних передач. У кожній з них

індивідуальна праця штатного чи позаштатного працівника нерозривно

пов"язана з працею всього колективу. Підготовлене окремим працівни-

ком повідомлення, як правило, став часткою творчого доробку всього

колективу.

4. Кожна редакція радіоінформації - це також і виробничий ко-

лектив. Через це журналістська праця в редакціях радіоінформації

має подвійний характер - творчий і виробничий. Ця подвійність спри-

чиняється необхідністю виконання творчих планів і завдань редакції

у точно визначеному обсязі та у точно визначені строки - відповідно

до розкладу передачі випусків новин та інших інформаційних передач.

Виробничо-творчий характер журналістської праці істотно відрізняв

редакцію від будь-якої іншої творчої організації чи установи.

3,3Г Структура і штати редакційних колективід

Організаційна будова кожного окремо взятого редакційного колек-

тиву залежить від особливостей і культури того регіону, на який ве-

де мовлення редакція, від обсягу і розкладу інформаційних передач,

зумовлених цими особливостями. Через те структура кожної редакції

значною мірою індивідуальна, проте в їх будові в чимало спільного.

Так, усі редакції складаються з певної кількості працівників,

що готують до передачі в ефір інформаційні матеріали й перебувають

у певних взаємозв'язках і взаємодії. Цих працівників прийнято нази-

вати редакційним колективом^

У рамках редакційних колективів функціонують структурні підроз-

діли, що спеціалізуються на виконанні певного виду робіт. Кожен

підрозділ несе відповідальність за конкретну ділянку роботи, має

46

чітко визначене призначення. Переважна більшість журналістів і

технічних працівників входять до цих підрозділів. Вони утворюють

апарат.

У практиці інформаційного радіомовлення застосовуються дві схе-

ми побудови редакційного апарату - лінійна і штабна.

Лінійна схема передбачає наявність одного редакційного керів-

ника, якому підлягають усі інші працівники. За цією схемою, наприк-

лад, побудовані редакції новин дня, інформаційні редакції обласного

й міського радіомовлення.

При штабній організації поруч з керівником діє своєрідний штаб-

орган управління, який допомогає керівникові в організації творчо-

виробничої діяльності редакційного колективу. Такий штаб, наприк-

лад, допомогае директорові Творчо-виробничого об'єднання інформацій-

них і публіцистичних програм у системі центрального радіомовлення.

До його складу входять три заступники директора, відповідальний

секретар, головний режисер і комерційний експерт. Роботу творчих

працівників і підрозділів цей штаб спрямовує на основі рішень ди-

ректора Творчо-виробничсго об'єднання й розпоряджень вищестоящих

органів управління,

Організаційно структура інформаційних радіоредакцій знаходить

своє втілення у штатному розкладі. Штдтии й ^розклад - це офіційний

документ, в якому закріплені структура редакцій, назви редакційних

підрозділів, посад, розміри окладів і загальна кількість постійного

складу працівників /штат редакції/ . Складається штатний розклад у

межах ліміту творчого та допоміжного персоналу з урахуванням фондів

заробітної плати і схеми посадових окладів.

Треба зазначити/що при розробці штатних розписів завжди вини-

кають утруднення, оскільки науково обгрунтовані методики розрахунку

чисельності персоналу інформаційних редакцій відсутні. За традиціє»,

яка сформувалась ще за часів Радянського Союзу, планово-фінансове

управління користується приблизним нормативом, за яким одну годину

мовлення має забезпечувати II працівників. Норматив цей орієнтовний

і, до того ж, розрахований на всі види мовлення. Тому питання про

кількість штатних одиниць в інформаційних радіоредакціях остаточно

вирішується на місцях З урахуванням обсягу та структури інформацій-

них передач.

Зараз найбільшим за чисельністю в, звичайно Творчо-виробниче

об'єднання інформаційних і публіцистичних програм центрального ра-

47

діоионлеиня. У ньому налічується ?70 працівників, а яких допоміж-

ний персонал становить 40 осіб. Об"єдналия мас такі творчі підроз-

діли:

Головна редакція інформації;

Головна редакція суспільно-економічних програм;

Головна редакція освітньо-виховних програм.

До складу інформаційної служби Всесвітньої служби Радіо Украї-

ни, яка веде мовлення для зарубіжних слухачів, входить понад 60

працівників. Тут дів три підрозділи: відділ випуску, відділ комен-

таторів і репортерів і відділ культури.

Інформаційна служба "Променя" складається із 12 працівників.

Бони входять до складу трьох творчих підрозділів: групи прямого

ефірного ведення інформаційних передач, групи підготовки та ведення

коротких випусків новин і репортерської групи.

Редакції інформації обласного радіомовлення складаються здебіль-

шого із двох-трьох творчих працівників: старшого редактора, редак-

тора і кореспондента, яким допомогають усі творчі працівники облас-

ного радіо. В деяких областях створено творчі об'єднання, до складу

яких входять ведучі й редактори. Разом вони готують не лише інфор-

маційні, а й інформаційно-аналітичні та інформаційно-оглядові пере-

дачі. Структурні підрозділи в обласних редакціях, як правило, від-

сутні.

Працівники радіомовних редакцій, шй діють у великих містах,

входять до штату обласних тел«радіокомпаній. Очолює міську редакцію

відповідальний редактор, який керує її роботою, несе персональну

відповідальність за зміст і творчий рівень передач. До штату такої

редакції, крім відповідального редактора, входить ще один редактор,

диктор /0,5 ставки/ і друкарка. У містах з населенням понад 500 тис.

чол. до редакційного штату вводиться ще одна творча посада - корес-

пондент. При обласній і міській радіоред&кціях іноді створюються

додаткові творчі підрозділи, які діють на громадських засадах -

безпеки руху, спорту, здоров"я тощо.

У багатьох містах паралельно з державними редакціями починають

вести мовлення приватні радіостанції. Штати таких редакцій, і зок-

рема інформаційної служби, залежать від фінансових можливостей цих

радіостанцій.

У районах і невеликих містечках засновниками радіомовних редак-

цій здебільшого виступають місцеві органи влади. У Новомосковському

районі Дніпропетровської області, наприклад, районна і міська ради

48

створили об"еднану редакціє, яка готує передачі на місто і оела

району. Складається ця редакція а двох штатних працівників, один

а яких рішенням обох Рад призначений відповідальним редакторок, У

ряді районів творці радіопередач входять до штату районної /місь-

кої, об"єднаної/ газети.

На підприємствах, будовах, в установах радіоредакції створюють-

ся за умови, якщо кількість працюючих у колективі перевиїцує три

тисячі чоловік і б технічне обладнання, прийняте до експлуатації

органами Міністерства зв"язку. Штат таких редакцій залежить від фі-

нансових можливостей засновників і періодичності мовлення редакції.

Якщо редакція веде передачі двічі на тиждень - готує їх один редак-

тор; чотири - редактор і кореспонденті п"ять - редактор, кореспон-

дент і диктор.

Штатний розклад інформаційних редакцій державного радіомовлення

піддягав щорічному перегляду і затвердженню у системі Держтелерадіо

України, погодженню та реєстрації в органах Міністерства фінансів.

Щорічний перегляд забезпечує контроль за тим, як у редакціях дотри-

муються штатної дисципліни.

3,4; Таорчо-внробниче об"єднання інформаційних

І ПУБЛІЦИСТИЧНИХ програм

Після проголошення незалежності в системі Центрального радіо-

мовлення з Києва розгортаються інтенсивні пошуки раціональної орга-

нізації творчих підрозділів і працівників, зайнятих підготовкою

інформаційно-публіцистичних передач. У 1995 р. вони завершилися

створенням Творчо-виробничого об"єднання інформаційних і публіцис-

тичних програм. До складу нової структури ввійшли три головні ре-

дакції - інформації, суспільно-економічних, і освітньо-виховних про-

грам.

Коротко оанайомимось із ними.

3.4.1. [оловна редакція Інформації

Редакція спеціалізується на підготовці та передачі в ефір

інформаційних випусків і програм. Створюються ці передачі на основі

оперативних повідомлень про події, які редакція готує сама або я

одержує від власних кореспондентів з областей, від інформаційних

агентств, різноманітних прес-центрів і прес-служб та з інших джерел,.

7 - 7-Ї064

49

Найважливіші події редакція прагне висвітлювати у розвитку, а

наприкінці доби подавати підсумкове повідомлення оглядового чи ко-

ментованого характеру. Ири цьому аналіз і коментування висвітлюва-

ної події редакція викладає плюралістичне - з урахуванням різних

точок зору.

Усі текстові повідомвлення головна редакція закладає в інфор-

маційний комп'ютерний банк, доступ до якого через систему закрито-

го електронного зв"язку мають усі мовні редакції Національної ра-

діокомпанії. Крім текстових, редакція пропонує споживачам ше й

озвучені повідомлення у записі на плівку. Тривалість звучання цих

повідомлень, як правило, не перевищує двох хвилин. Приблизно поло-

вину звукових повідомлень становлять висловлювання або ж виступи

громадсько-політичних діячів, решту - коментарі фахівців і журна-

лістів або ж документальні репортажі та інтерв"в з місця подій.

Головна редакція постачає також слухачам та іншим мовним редак-

ціям зарубіжні новини, які вона дістає від інформаційних агентств

і ряду іноземних радіостанцій, основні інформаційні передачі яких

вона перехоплює і розшифровує. Як правило, служба перехвату уважно

стежить за передачами радіостанцій "Голос Америки", "Бі-Бі-Сі",

"Свобода", "Німецька хвиля" та Канадського міжнародного радіомов-

лення. Найважливіші повідомлення цих радіостанцій мовні редакції

одержують у вигляді вісників двічі на добу - об 11.00 та о 20.00.

Така інформація допомогае їм висвітлювати події збалансовано, уни-

кати тенденційності у їх тлумаченні. •

Важливим доробком головної редакції інформації є щоденний

анонс подій наступного дня, який дозволяє творчим підрозділам заз-

далегідь готуватися до висвітлення очікуваних подій.

Головна редакція має широку й розгалужену мережу штатних і не-

штатних кореспондентів у всіх областях України, з якими вона підт-

римує сталий ав"язок по телефону, телефаксу і телетайпу. Щоденно

від них надходить 60-60 текстових повідомлень і 15.20 звукових ма-

теріалів. Мовні редакції вибирають із цього загаду ті з них, які

їх цікавлять, і вмішують V своїх передачах. Розвинена мережа внут-

рішніх джерел інформації дозволяє головній редакції відображати

життя оперативно, широко й повно.

Схід зазначити, шо повідомлення, які головна редакція закладав

до інформаційного банку, мають високу придатність для радіомовлен-

ня, оскільки всі вони готуються з розрахунком для сприймання на

слух. А це означає, шо автор уже в перших рядках повідомлення вик-

50

ладав головна - те, що можч одразу ж зацікавити слухачів й задо-

вольнити їхній інтерес, а далі, в наступних абзацах, подав деталі

й подробиці висвітлюваної новини. Викладена за такої) методикою но-

вина одразу ж задовольняв цікавість слухачів, відповідає на всі ;

запитання, які можуть виникнути у них. При цьому повідомлення від-

значається чіткістю, простотою, кожен рядок не бував зайвим, пра-

цює на розкриття новини.

У творчих підрозділах Національної радіокомпанії вже звикли,

що повідомлення головної редакції можна передавати в ефір негайно,

одразу, ж після того, як вони з'явились на дисплеях. Проте трап-

ляються випадки, коли головна редакція закладав інформацію в ком-

п'ютер заздалегідь, але з певним ембарго. Таке обмеження, наприк-

лад, може бути накладено на міжнародне комюніке, яке сторони домо-

вились розголосити у певний день і час, або на текст офіційного

привітання, яке буде виголошено на урочистому вечорі.

Іноді, навпаки, головна редакція затримує передачу оперативно!

інформації. Трапляється таке у тих випадках, коли достовірність по-

ширюваної інформації не дістала належного підтвердження ще хоча б

з одного джерела.

У структурі головної редакції інформації основною творчо-ви-

робничою ланкою в редакції - новин дня, внутрішньої, міжнарод-

ної та спортивної інформації, кореспондентської мережі та два спе-

ціалізовані відділи - друкування матеріалів і спорту. У редакціях

починається планування роботи, тут організовуються й готуються мік-

рофонні матеріали, тут вони проходять перевірку на точність, реда-

гування.

Частина структурних підрозділів, як видно, мав функціональне

призначення. Так, наприклад, відділ міжнародної інформації забезпе-

чує мовлення оперативними повідомленнями про події за кордоном.

Деякі підрозділи мають галузевий характер. Таким, наприклад, в від-

діл спорту.

Дещо детальніше і ширше ознайомимось із редакціями новин дня,

які формують і видають в ефір готові інформаційні випуски та прог-

рами. Тому їх часто порівнюють із секретаріатом газети, який забез-

печує випуск чергових номерів газети. Хоча, звичайно, у роботі цих

редакцій в чимало відмінного, зумовленого специфікою інформаційного

мовлення та специфікою цадіо, як каналу поширення інформації.

. У структурі головної редакції інформації таких редакцій дге

кілька, їх працівники працюють прзмінно за графіком, який ставить

УСІ редакції у рі вні умови, виключає будь-яку дискримінацію при розпо-

7* . 51

ділі навантаження між ними. Змінний графік завжди оформляється до-

кументально і є своєрідним законом організації роботи відділів.

До складу кожної редакції новин дня входять по 15 журналістів ,

та по 2 режисери. Очолює редакцію завідуючий. Решту штату станов- :

лять журналісти у ранзі відповідального випускового, ведучих,

старших редакторів та редакторів, а також режисери. Усі текстові

повідомлення для підготовки інформаційних випусків та програм пра-

цівники цих редакцій дістають з інформаційного банку, додаючи до

них щз й озвучені повідомлення.

Звичайно, підготовка інформаційних випусків та програм - це не

механічне поєднання окремих повідомлень у ціле. Створення інформа-

ційних передач - процес творчий. В його основі лежить відбір пові-

домлень у поєднанні з мистецтвом монтажу та оцінки. За такого повд-

нання слухач не тільки дізнається про перебіг подій, а й дістав

певні думки з приводу цих подій та їх оцінки* Саме через те біль-

шість працівників редакцій новин дня - люди досвідчені, радіожур-

налісти високої кваліфікації. Від їхнього уміння *а майстерності

багато в чому залежить успіх роботи всього радіомовлення, а не

тільки інформаційної служби.

Редакції новин дня виконують ще одну важливу функцію - переві-

ряють правильність і точність мікрофонних текстів. У редакціях Дея-

ких газет аналогічною роботою займаються спеціальні підрозділи -

групи /бюро, відділи/ перевірки. У складі інформаційної служби На-

ціональної радіокомпанії такий підрозділ відсутній, його обов"язки

виконують випускові, ведучі та редактори, які зобов"язані ретельно

перевіряти достовірність і точність кожного повідомлення, з'ясовува-

ти правильність згаданих у них імен, назв, географічних пунктів

то«о. Вони також стежать за тим, щоб всі матеріали, підготовлені для

передачі в ефір, були належним чином вичитані, відредаговані й за-

візовані.

Головна редакція інформації працює цілодобово, без вихідних і

«, по суті, єдиною радіоредакцією України, робота якої ніколи не

припиняється, її співробітники розглядають свою діяльність як робо-

ту, ию задовольняє потреби суспільства в інформації. Із маси подій,

які відбуваються щодня в нашій країні і за кордоном, вони прагнуть

відібрати найхарактерніші, створити з них яскраву панораму подій

дня, дати слухачам чітке і точне уявлення про кожен прожитий нами

день.

52

3.4.2, Головна рздакиін суспільнд-ькдндмічних програм

Основна поле діяльності цієї редакції лежить у сфері суспіль-

но-політичної практики, політичної дії та політичного осмислений

життя. Як і інформаційна, вона теж використовує конкретний життє-

вий матеріал, але, на відміну від неї, розкриває пояснив і тлума-

чить його. Інформація в цій редакції здебільшого функціонує у виг-

ляді міркувань, думок та оцінок, тут вона виявляється у точності

політичних узагальнень і сміливості практичних висновків. За допо-

могою аналізу редакція глибоко досліджує і розкривав актуальні по-

дії, проблеми та явища сучасності.

Як правило, підготовлені редакцією передачі мають яскраво ви-

ражену суспільно-політичну спрямованість, часто носять полемічний

характер, відзначаються емоційністю й образністю викладу. За формою

більшість із них іменуються програмами, шо створені за наперед про-

думаним планом, мають тематичне спрямування Я зорієнтовані на певну

категорію слухачів. У ефірі такі передачі найчастіше виходять у за-

писі на плівку.

Підготовку суспільно-економічних програм ведуть два відділи ре-

дакції - громадсько-політичних і соціально-економічних передач. Ко-.

жен із них очолив завідуючий, який мав заступника. В обох відділах

найчисельнішов групою творчих працівників е ведучі, які представ-

ляють слухачам свої програми. У штаті кожного відділу їх дів по

7-8 чоловік. Крім них, підготовкою програм займаються також комен-

татори, старші редактори та редактори. Кожен відділ мав своїх ре-

жисерів та адміністраторів.

Перелік публицистичних програм у тижневому розкладі мовлення

відкривається передачами радіостанції "Ко.лос"і які звучать двічі н*

тиждень у будні: вівторок і четвер, 6.30 - 6.45 та у вихідні -

з 6.30 до 7.00. Вони адресуються сільським слухачам і розповідають

про життя села. Часто радіостанція передав живі репортажі з полів,

ферм, садів, тобто звідти, де виробляється продукція. Як правило,

такому матеріалу передує коментар про стан справ у тій чи іншій га-

лузі сільськогосподарського виробництва. Періодично радіостанція

знайомить слухачів із зарубіжним досвідом господарювання на землі,

розповідає про виставки та ярмарки сільськогосподарської продукції

та техніки, порушує проблеми збереження чорноземів і примноження

Є - 6-1064

53

їх родючої сили тощо. Не обходить, звичайно, вона і нагальної для

всіх селян проблеми приватизації землі.

Друга передача, яку теж адресують переважно селянам, - "Дім".

?&!Ц_Е2?2ІГ /середа, 21.15 - 21.40/. Основна її мета - поширювати

знання серед широкого загалу слухачів* які прагнуть науково вести

домашнє або дачне господарство, повідомляти про нові сорти,гібриди,

породи,методи і засоби захисту рослин як хімічні,так і біологічні.

Слухачі дістають поради щодо утримання худоби й птиці, способів їх

відгодівлі, домашнього ветиринарного обслуговування, догляду за

Пасікою тощо. Даються поради забудовникам. Перед мікрофоном висту-

пають науковці і практики, які добре знаються на садівництві, го-

родництві, квітникарстві.

Відображення соціально-економічних процесів у народному госпо-

дарстві України - головна тематична та ідейна спрямованість "Діло-

вого каналу" - щоденної програми, яка виходить у будні а 9.35 до