
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
Студенти, які приходять на конкурсний відбір до груп радіоспе-
ціалізації, іноді говорять голосом відомого артиста або диктора.
Тим самим вони хочуть продемонструвати високий ступін професійної
придатності для роботи на радіо.
Початківці, проте, не розуміють, що членів конкурсної комісії,
цікавлять передусім яскраво виражені особистості з властивим їм
голосом і манерою говоріння, а не люди, які вміють імітувати іншу
особу.
Ніколи не відмовляйтесь від власного "я". Ніколи не намагай-
тесь наслідувати навіть тих, ким ви захоплюєтесь. Копія завжди гір-
ша від оригіналу. Завжди будьте самим собою. Ваш голос і ваша ма-
нера говорити - невід"емна частина вашої особистості.
Сказане, звичайно, не означав, що ви не повинні працювати над
удосконаленням свого голосу і мовлення. Навпаки, студент повинен
вивчати особливості свого голосу і дикції, щоб виявити недоліки та
їх усунути.
Цінним помічником у цій справі в магнітофон. Постійно записуй-
те свій голос і прискіпливо слухайте записи.
Аналізуючи свій голос і зіставляючи його з голосами інших лю-
дей, ви скоро зрозумієте, як відбивається в людських голосах рівень
інтелекту, фізичний та емоційний стан. Якщо людина врівноважена,
їі голос звучить повно, невимушене, добре резонує і заражав своїм
настроєм інших. Якщо вона хвора або пригнічена, голос у неї заст-
ряв в горлі, падав, зривається, вона говорить тихо, невиразно.
По голосу можна судити і про характер людини. Боязкі люди го-
ворять, як правило, тихо, а енергійні /або агресивні/ майже завжди
голосно. Бездушні люди мають байдужий голос, тоді як голос веселої
людини ввучить бадьоро й радісно.
Висота голосу залежить також від статі. У чоловіків він, як
правило, нижчий, у жінок - вищий. Найлридатнішим для радіомовлення
в низький голос, багатий модуляціями. Високі, верескливі голоси
справляють неприємне -.аження, відштовхують слухачів. Інформаційна
служба через те уникав користуватися послугами власників таких го-
лосів.
Коли ви вперше слухатимете свій голос у записі на плівку, вам
може здатися, що це говорить хтось іншій. Тому ви будете слухати
себе дуже критично й одразу ж помітите масу недоліків і мовних де-
фектів, про які раніше навіть і не підозрювали. Це може бути "каша
в роті", яка робить мову невиразною. Або акцент, властивий тій міс-
цевості, де ви народилися. Чи, можливо, ви помітите монотонність,
холодність, повчальність свого голосу при читанні тексту.
Дефекти мови, які виявив чутливий мікрофон, можна усунути за
допомого» вправ, про які йтиметься далі. Треба лише виявити належ-
ну наполегливість, оскільки коли ви станете членом редакційного ко-
лективу, то там навряд чи хто-небудь захоче займатися вашою мовою.
У кваліфікованих дикторів і ведучих занадто мало часу, щоб витра-
чати його на професійне вростання новачка. ,
18,§. Органи мовлення
Для того, щоб оволодіти своїм голосом, навчитись правильно гово-
\
368 °
рити й читати перед мікрофном, треба спочатку коротко ознайомитися
а функціями органів мовлення. Вони поділяються на дихальні, голо-
сові й артикуляці йні.
Дихальні органи утворюють потрібний для мовлення струмінь по-
вітря. Коли людина хоче щось сказати, вона робить вдих. Грудна
клітка наповнюється повітрям. Коли людина починав говорити, в діл
вступав діафрагма - великий і сильний м"яз, що відділяв грудну
клітку від живота, і міжреберні м"язи. Скорочуючись, вони витис-
кують повітря із легень і спільними зусиллями швидко нагнітають
його в органи мовлення. Після закінчення речення м"язи розтягують-
ся, уможливлюючи тим самим вдих нової порції повітря для вимовлен-
ня наступного речення.
Витрати повітря під час вимови різних звуків різні. Найбільших
витрат потребують звуки "г" і "х". Спробуйте вимовити на одному
видиху фразу "того гучного гарного голосу". Наприкінці її у вас
обов"язково забране повітря, хоч вона містить чотири слова і всього
одинадцять складів. Причому витрати повітря в процесі мовлення тим
більші, чим гучніший вищий голос у людини.
Голосові органи утворюють й моделюють голос. Коли повітряний
струмінь проходить через гортань, він приводить у дію голосові
зв"язки. Дехто уявляє їх у вигляді струн арфи, іншим здається, що
вони схожі на водорослі. Та для навчальних цілей голосові органи
краще порівняти з туго натягнутою на барабані шкірою, що розрізана
посередині. Розріз - то голосова цілина. Коли ми мовчимо, голосові
зв"язки /а це мускульні стрічки близько 2,5 см у довжину у чолові-
ків і 1,5 см - у жінок/ розслаблені й повітря проходить вільно.
Коли ми говоримо, зв"язки натягуються, щілина звужуються, потік по-
вітря зустрічав перешкоду і зв"язки бринять.
Голос, що народився у гортані, далі проходить через порожнини
гортані, глотки, рота, носоглотки та носа. У спеціальні? літерату-
рі їх називають резонаторами. За їх допомогою голос посилюється й
набував додаткових барв - властивого людині тембру звучання.
Артикуляційні органи утворюють основні елементи мови, тобто
звуки. У звукотворенні беруть участь губи, щелепи, зуби, м"лке й
тверде піднебіння, язик і язичок. Від їх положення, від злагоджено!
роботи цих органів залежить чітка дикція - ясність і чіткість вимо-
ви окремих слів, складів і звуків.
Мова деяких людей буває незрозумілою саме через те, що вони
4? - 6-1064 . 369
слабо або в"яло артикулюють. Звуки або склади вимовляють недбало,
нечітко, ковтають або зміщують із сусідніми, Звідси, до речі, мов-
ні дефекти - шепелявість, гаркавлення, гугчявість.
Треба завжди пам"ятати, що радіослухачів дратує погана, нечіт-
ка вимова. Вона змущув їх вслухатись у те, що говорить радіо. Від
напруження уваги люди швидко стомлюються, у них зникав бажання
вникати у зміст. Тим часом інформація мав легко й безперешкодно
проникати у свідомість людей, навіть поза їхньою волею.
18.6. Правильне дихання
Найпершою сходинкою дикторської майстерності 0 вміння правиль-'
но дихати. Дихання - основа нашого мовлення. Воно - як пальне, для
двигуна. Неправильне дихання став серйозною перешкодою в процесі
мовлення.
Пояснити текстову роботу дихальних органів під час мовлення
важко. Краще це з"ясупати на практиці в роботі з викладачем. Він
пояснить вам особливості дихання при читанні перед мікрофоном. Воно
мав свою специфіку, відмінну від дихання оратора на трибуні, вчи- .
теля в класі чи актора на сцені. -
Викладач допоможе вам встановити контроль за своїм диханням
під час мікрофонного мовлення, покаже, як треба забирати повітря і
як витрачати його на певні відрізки фрази залежно від особливостей
тексту.
Він навчить вас нечутко забирати повітря, щоб не "сопіти", як
ковальний міх, у мікрофон, і покаже, як треба добирати повітря, щоб
не "схлипувати" і не опинятися раптом посередині довгої фрази без
запасу повітря.
Від викладача студент дістане набір тренувальних вправ, які до-
поможуть йому оволодіти своїм диханням під час мікрофонного мовлен-
ня. У роботі над цими вправами фахівці радять уникати поспішності.
Недостатнє опанування початковими вправами, які здаються легкими, і
передчасний перехід до складніших не дають позитивних наслідків, це
марно витрачений час.
18,7. .Сила голосу
Сила голосу залежить від сили струменя повітря, що його видихав
людина, розвитку її голосових зв"язок і стану резонансних порожнин.
370
Трапляються люди з феноменальною силою голосу, яким вони можуть
розбивати склянки. Кажуть, саме такої сили був голос у Шаляпіна.
Проте на радіо цілком достатньо голосу середньої гучності,
оскільки перед мовцем завжди стоїть мікрофон. Він, як відомо, пе-
ретворює звукові хвилі на електричні імпульси, які йдуть на мік-
шерний пульт. За допомогою пульту режисер може зробити з вашим го-
лосом все, що потрібно. Він може посилити або послабити його, "зрі-
зати" верескливі верхи або басові низи, які часто роблять голос
сиплим і нерозбірливим.
Ваше ж завдання як мовця полягатиме у тому, щоб зберегти при-
родну манеру мовлення і говорити приблизно так, як ви говорите в
житті.