
- •12.00, 15.00, 16.00, 18.00, 21.00, 23.50 Та 00.52 і іГять інформа-
- •2 Год 20 хв то суто інформаційне мовлення займав як мінімум 45-50 хв,
- •1.6. Джерела інформаці|
- •1990 Р. Воно є самостійною структурою, має своїх кореспондентів
- •2,3. Реда кці йне Ігпщвл іння та принципу #ого, органі залі 1
- •1.2. Друга операція - це пошук і збирання інформації, необхід-
- •3.3. Третя операція - оперативне керівництво виконанням постав-
- •4.2. Друга операція цієї процедури - аналітичний контроль -
- •10.00. Особливий наголос "Діловий канал" робить на перебудові ста-
- •15.40/, Ця передача була започаткована спеціальною постановою Вер-
- •18 Циклових програм, розрахованих на слухачів від 3 до 17 ро-
- •3,4.4. ДапО-мІжні служби
- •4.2.1. Обов"язкн редакторського персоньлу
- •4.2.2. Обон"язки кореспондентів Інформаційної служби
- •4.2.3. Обов"язки творчих працівників
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори. - т. 20. - с. 84.
- •6.2.Специфіка інформації в радіомовному каналі
- •7,2. Визначення поняття "новина"
- •1 ОагІ ОанШ Но* ю «гПв'пвУ» Юг Ьгоабсазі// ТаЬ.ЬооК.1973.- лІпа.-р.Зз
- •1, Нарешті, остання риса, яку ми тут розглянемо/Вона полягав.
- •7.4. Вимоги до новин
- •2, Новини мапзть бути своєчасними - задовольняти потребу слуха-
- •3. Новини мають бути точними . Кожне твердження, кожне ім"я чи
- •4. Новини мають бути об'єктивними - базуватися на фактичному
- •5. Новини мають бути збалансованими, що забезпечується їхньою
- •6. Новини мають' бути лаконічними - викладеними просто і стисло,
- •8. Новини мають задовольняти людський інтерес.. У теорії журна-
- •7. Дивовижність і незвичайність теж допомогають робити факти
- •8. Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне,
- •9. Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі;
- •10. Секс /від лат. Важив - стать/ - спрямовуюча сила в ..,
- •2. Соціальна приналежність слухачів, яким адресує свої переда-
- •4. Дружньо привітатися, чітко назвати своє прізвище, редакцій-
- •5. Чітко сформулювати мету свого приходу - чому прийшов, яку
- •6. Ніколи не починайте інтерв"ю а вибачення. Це справляв пога-
- •9. Уникайте переривати інтерв"в або відкладати його до іншого
- •3. Далі ви скажете, що записуєте інтерв"в на плівку. Уважно
- •2. У ході запису репортер мав;
- •8.7. Допоміжні джерела інформації
- •8 Надія, що у флашевій зоні зберігаються великі запаси нафти".
- •9.3. Художня обробка початкій
- •4* Запитальний - досить поширений в радіомовленні, містить за-
- •6. Цитатний - містить заяву або вислів людини, яка в джерелом
- •7. Звабливий - складається з одного або кількох речень, які
- •2/ Доповнює виклад подробицями, що не буди подані в початку;
- •1 На закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних
- •10.5. Виклад новин за формулою Поля Байта
- •12.І. Політичні новини
- •12.2. Економічні новини
- •12.2.3, Праця
- •12.2.4. Захист споживачі в
- •2. При написанні наукових новин слід уникати характерної для
- •3. Тилова проблема, з якою доводиться постійно стикатися при
- •2. Мистецькі новини вимагають від їх автора широкої осізнанос-
- •3. У мистецьких новинах слід остерігатися голого переліку імен,
- •4. Якщо ж ви пишете про твір /гГєсу, книгу, кінофільм, карти-
- •9. Своєрідного хисту й чималих зусиль вимагають новини про
- •1992 Року. '
- •25 Квітня, замовляв своїм кореспондентам повідомлення про роботу у
- •13.3, Коментовані повідомлення
- •1Нтерв"ю задовольняє цей інтерес: воно може з"ясувати думку автори-
- •1Нтерй"ю в ефірі може виступати як самостійною передачею, так
- •2. Інтврв"в-опитуванну. Кета його - дістати короткі індивідуаль-
- •14 А, Коментар
- •15.3, Складені інформаційні передачі
- •15,3,1. Інформаційні випуски
- •1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні
- •15,3.2. Інформаційні програми
- •15.4. Інформаційні передач; журнального типу
- •15.5. Контактні інформаційні передачі
- •15.8. Еволюція Формотворення
- •1, Нарешті, про перші та заключні фрази інформаці йної передачі.
- •1 Див.: Любосветов д. По законом Зфира. - м., 1979, - с. 28.
- •117, Майже в два рази менше. При цьому вміст залишився той самий,
- •17.5. Зайаі слова
- •17,.?«Лі есдова активного стану
- •17.16, Абревіатури й
- •25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
- •17.17. Повтори в дексті
- •3. Уникати рими, яка іноді з"являеться в прозовому тексті пові-
- •18.4. Особливості вашого голосу й мовлення
- •18.8. Дикція
- •1 Це допомагав їм не лише уникнути одноманітності читання, ай доз-
- •18.14. Мікрофонна боязнь
- •18.15. Передачо новин
- •19,1, Учнів-ська пора інформаційного радіомовлення
- •19.2. У новій столиці України /1933-1941 рр./
- •1938 Роках. Саме тоді й виникла "Справа українського радіокомі-
- •1 Посилити більшовицьку пильність // Радіо. - 1934. - 9 10. -
- •19.3. Фронт в ефірі /і94і-і945 рр./
- •1951 Році, коли на вірш в.Сосври "Любіть Україну" впало звинувачен-
- •19.5. Хруїдовська "відлига" /1953-1964 рр./
- •1 Ось як протест проти такої оцінки людини виник рух комуністич-
- •1966 Року вона починає підготовку до відзначення 50-річчя Великого
17.16, Абревіатури й
Інформаційна служба радіо рекомендує уникати в тексті повідом*
дення будь-яких скорочень та абревіатур.
Вона вимагає від авторів вживати абревіатури лише в тих випад--
ках, коли літерне скорочення слів може бути прочитане саме як абре-
віатура. До числа цих винятків належать найпоширеніші скорочення -
такі. як. наприклад, 00Н -Організація Об'єднаних Націй.
Звичними також стали назви деяких інформаційних агентств, нап-
риклад, Франспрес, Украінформ, УНІАН, американське інформаційне
агентство ШІ.
Але якщо перед слухачами з "являється незнайоме скорочення, його
краще розшифрувати й подати повну назву.
Погано Краще
КІНТО скликає загальні збори Київське інвестиційне товарист-
пайовиків... во скликає загальні збори...
Якщо ви хочете, щоб диктор прочитав окремо кожну букву скорочен-
но, використовуйте дефіс. Наприклад: Бі-Бі-Сі.
Якщо ж звичне скорочення можна прочитати як окреме слово, дефіо
не потрібний. Наприклад: НАТО, ШЕСКО.
- 353
Досить часто в ділових паперах і газетах зустрічається скороче-
не написання одиниць пиміру, які вживаються після цифр. Наприклад:
25 Кг цукру. В радіимішленні всі скорочення треба писати повністо:
кг - кілограм, т - тонна, см - сантиметр, й - центнер, с - секунда,
хв - хвилина, год - година. Розшифровуються також скороченні назви
географічних понять: с. Семен і вка - село Семенівна, ст. Верхівцево -
станція Верхівцево, Криничансьний р-н - Криничанський район. Дніп-
ропетровська обл. - Дніпропетровська область.
Повністю Пищуться назви вчених ступенів, звань, посад, профе-
сій: акад.Патон - академік Патон, проф. Борщ - професор Борш. І по-
дібно до цього: доц. /доцент/, чл.-кор* /член-кореспондент/, ін».
/інженер/, в.о. /виконуючий обов"язкм/, пом. /помічник/, зав.,/за-
відуючий/, заст. /заступник/. --,'.'
Не прийнятні для радіомовлення скорочені назви промислових і
сільськогосподарських підприємств; з-д /завод/, к-п /колгосп/, р-п
/радгосп/, комб. /комбінат/ та ін.
Загалам, якщо у вас з"явивсл сумнів щодо доцільності скорочений,
розшифруйте його.
17.17. Повтори в дексті
Час від часу повторюйте ключові слова для кращого розуміння і
засвоєння суті повідомлення. Повторення - корисний прийом для текс-
ту, шо сприймається на слух. Ідея, закладена в ключових словах, став
виразнішою, якщо слова ці повторювати. Наприклад: "Створення^ гв
Україні науковр-технологічного центру - демонстрація політичної рі-
щучості України співпрацювати із світовим співтовариством у розв'я-
занні проблем ядерного роззброєння. Про це заявив сьогодні на прес-
конференції, присвяченій заснуванню Українського науково-технолд-
гічного центру, голова Держкомітету України з питань науки і техно-
логій Сергій Рябченко.
Як ми вже повідомляли, багатостороння Угода про створення Україц-
сько^о^нау^овр-техиодогічндгр, центру була підписана 26 жовтня предс-
тавниками урядів Канади, Сполучених Штатів Америки, Швеції та Украї-
ни. Ідея створення центру виникла у зв"язку з необхідністю запобіг-
ти поширенню технологій та спеціальних знань, шо пов"язані зі зброєю
масового знищення.
Україна зацікавлена у використанні свого наукового потенціалу
для розвитку всіх галузей економіки, підкреслив Сергій Рябченко.
354 ' .
У прес-конференції взяли участь посли Канади, США, Швеції в
Україні Франсуа Мат ге, Вільям Міллер, Мартін Х&ллквіст. Вони висло-
вили повну підтримку цещщ від імені урядів своїх країн.
Канада бачить центр як інструмент боротьби із розповсюдженням
ядерної зброї та технологій, сказав Франсуа Натіс.
Говорячи про завдання центру. Хартій Халл хвіст зазначив, що та-
лановиті українські вчені, які займалися створенням зброї масового
знищення, повинні працювати над цивільними проблемами, які в зараз
в Україні.
Уряд США, заявив Уільям Міллер, зробить усе можливе, шоб ц§нтр
найближиим часом почав активно працювати. Він мав зробити важливий
внесок у розв'язання проблем української економіки.
Учасники прес-конференції відповіли на запитання журналістів".
Не бійтеся вживати одне й те саме слово два, три, чотири рази,
якщо воно точно передає суть справи. Не треба для нього шукати си-
ноніми, оскільки синоніми здебільшого вводять слухачів в оману. За.
ними губиться або стає невиразним предмет зображення. Так, наприк-
лад, трапилось, коли замість "підводний човен" у повідомленні сталії
вживати його синоніми, які до того ж були не дуже вдалими - "субма-
рина", "корабель, що занурюється", "судно підводного типу".
Якщо ви викладаєте зміст виступу /заяви, доповіді, лекції/, вам
слід частіше повторювати посаду або прізвище виступаючого. Подібні
повтори необхідні тому, що слухачі, , на відміну від читачів газети,
не бачать надрукованого прізвища, їм через те треба періодично на-
гадувати про те, кому належать цитовані слова чи думки. При цьому,
звичайно, треба уникати надмірного вживання прізвищ, замінюючи їц
такими виразами, як "сказав доповідач", "народний депутат", "гість",
"автор", "відомий мандрівник", "Професор", "письменник" та ін.
Іншою причиною повторювання ключових слів в постійна плинність
радіоаудиторії, а також та обставина, що радіо слухають без зосе-
редженої уваги. Тому в тій чи іншій формі слухачам час від часу тре-
ба нагадувати про що йде мова, кому належать ті чи інші висловлю-
вання.
17 .16. Зверненість до
Підтримуйте сталий контакт із слухачами.
Журналіст, який працює перед мікрофоном або пише тексти для
зачитування перед мікрофоном, такий самий член суспільства, як і
46* 355
його слухачі. 1 він, природно, не може бути вільним від суспільства
і від людей, на яких він працює. Тому, коли журналіст пише або зачи-
тує повідомлення перед мікрофоном, він подає його в такій редакції,
яка дозволяє відчути його причетність до аудиторії. Наприклад, в
адресованій слухачам фразі "Із завтрашнього дня бензин буде обходи-
тись вам дорожче на 500 карбованців" досвідчений журналіст вживе
"на»Ін. Тим самим він підкреслить свою причетність до аудиторії, по-
каже, шо він так само, як і його слухачі, потерпить від зростання
дорожнечі на енергоносії.
Журналіст має весь час підтримувати контакт зі своїми слухачами,
користуючись формулами "зверніть увагу...", "вам, очевидно, буде ці-
каво знати...", "послухайте, шо трапилось..." і т.п. Безпосереднє .
звертання до слухачів стимулює їхню уяву, бажання розібратися в
тому, шо ви збираєтесь їм розповісти. Скажімо, ви запитуєте: "Чи до-
водилось вам коли-небудь працювати на городі, що густо заріс бур'я-
нами?" Це.доволі знайома ситуації, слухачам неважко уявити себе в
ролі городника. Тому вони із зацікавленням очікуватимуть те, шо ви
збираєтесь їм сказати.
Але якщо ви запитуєте їх: "Чи думали ви коли-небудь, щоб з"їсти
живу жабу?" - то тут особистісна нотка недоречна. Уникайте ставити
слухачів у ситуацію, яка викликає відразу. Так ви не здобудете при-
хильність слухачів.
Краще спонукайте слухачів ототожнюватись із вами і новинами, які
ви їм адресуєте. Новини, які не дають їм такої можливості, не можуть
бути звернені до широкої аудиторії. Аудиторія має брати участь у
новинах. Так само, як вона бере участь у драмі через персональне,
ототожнення. Так само, як кожен із нас затримує подих, коли помічав,
шо герой, якому ми симпатизуємо, потрапив у небезпеку.
Щоб контакт із аудиторією був сталим, вам доцільно вдаватися до
такого:
знаходити спільні з аудиторією інтереси і викликати у слухачів
ті враження, які збігаються з вашими власними;
показувати слухачам своє дружнє ставлення до них;
говорити з ними як з рівними, ніколи не виявляти своєї зверхно-
сті; "•..'-.••' .......,'.
говорити про те, шо близько зачіпає інтереси слухачів.
Така манера спілкування з аудиторією дозволяє сяухачаІГТІачити
в особі журналіста "свою людину", яка ділить разом із ними всі ра-
дощі й біди.
356
Текст повідомлення має бути зручним для читання перед мікрофо-
ном. У ньому не повинні траплятися мовні тороси й конструкції, що
можуть стати пасткою для диктора і слухача. Ідеальним з погляду
звукової організації тексту е таке повідомлення, яке диктор може
прочитати в ефір прямо з аркуша, без попередньої підготовки. Ось
кілька рекомендацій інформаційної служби щодо поліпшення радіофо-
нії повідомлення. -
І. Не допускати на межі одів збігу звуків, які важко вимовляють-
ся або е немилозвучними. Передусім це стосується сполук, що скла-
даються лише з одних глухих приголосних звуків: п, т, х, ф, к, с
Ілцо. Наприклад: проеКТ ТКацького виробниЦТВА, використано кілька
буХТ ТРосу, наступний пуНКТ ПЛану, відбувся пуСК СКипового підійма-
ча, оркеСТР аРФ В СПокійній манері...
Голосова й ритмічна енергія мовця тоне в таких сполуках, фраза
виходить в "ялою, слухач мимоволі звертає увагу не на зміст, а на
форму, його немилозвучність. •
Доволі часто милозвучність порушується через неправильне вжи-
вання прийменників В та У, 3 і ЗІ, ХОЧ і ХОЧА. Наприклад, вживання
прийменника В після слова на приголосний і перед словом на приголос-
ний приводить до виникнення фонетичних паразитизмі в і часом до спо-
творення змісту. Така фраза, як "висловив, вдячність колективам ?сіх.
організації, §оім виборцям" в ефірі може прозвучати як "висловив
колективам «Цх. організацій, дій виборцям"
Особливо неприємні такі збіги на початку речень, де вони стають
пасткою для диктора. Рятуючись з них, диктори часом вводять додат-
кові звуки, наприклад: "Ви Солсбері", "Ви палаті". Тому краще на
початку писати не "В Солсбері", "В палаті", "В момент", "В Нікоаії",
"Вчора", "Ввечері", "В Вінниці", а "У Солсбері", "У палаті", "У мо-
мент й, ."У Нікозії", "Учора", "Увечері, "У Вінниці".
2. Уникати в тексті співзвучних слів і слів,* схожих за звучан-
ням. Наприклад, у реченнях: "При сучасному стані техніки своєчасна
подача корів..." "Невідомий намагався вчинити хуліганський вчи-
нок" - уважний автор безумовно замінить одне з підкреслених слів.
Робиться це так:
46 - 6-1064 357
• Замість: Краше писати:
У ході перегрврр]д Супи обго- На переговорах було розглянуто
вор] питання аабезік-чеиин євро- можливості гарантуванню європей-
пейської безпеки. ської безпеки.
Подібно слід уникати співзвучних поча-тків слів і перегукування
кінця слова з початком наступного слова: ПРОтестом ІІРОти втручання
у внутрішні справи; ЗАарештовані ЗА ЗЛколот постануть перед судом;
ПРИ ПРИкріпленні ІІРИеторю застосовується; УваГА ҐАзет звернеНА НА
НАступний візит; Спеціалісти провели експеримент із створеНИМИ НИМИ
каталізаторами; Виступив оркеСТР СТРУнних інСТРументів; ГІРСЬКий
віСК СКовуе рух нафти по трубах...
У цих випадках, як видно, теж виникають зайві звукові ефекти,
які заважають безпосередній меті інформування.