17.5. Зайаі слова

Вилучайте із повідомлення всі зайві слова.

Нарнослів"я, на жаль, трапляється не лише у початківців, а й

у досвідчених журналістів, Боротися із зайвими словами треба так.

Коли повідомлення написане, його слід уважно перечитати й викрес-.

лити із речень уое зайве, Як правило, зміст повідомлень після тако-

го "очищення" стає яснішим і дохідливішим. Прагніть, щоб кожне сло-

во у повідомленні працювало, було потрібним і виправданим.

Ось кілька речень'із зайвими А ось як можна висловитись

словами; без зайвих слів:

Щодня по залізничних магістра- Щодня по залізницях України ...

дях, України курсують сотні курсують сотні поїздів,

поїздів. '-•:••

Мінеральні добрива тепер не Мінеральні добрива дощ тепер

змиваються дощовою подою. не змиває.

Найближаються;до завершення ро- Завершується споруджання...

6.0ТИ. по спорудженню.,.

Трапляється багато слів, які ми звикли говорити автоматично і

без яких легко обійтися. Наприклад; мі о то. Київ, планування наперед.

падати вниз. великий за розміром і т.д.

Ціле юрмише зайвих слів плодять деякі обстрактні іменники. Це

такі, як питання, проблема, справа, ситуація, умови, об"єкти, діяль-

ність, девіз, фактор, пропозиція, основи, характер, процес, приро-

да. Як правило, ці іменники пов"язусться з конкретними словами, по-

43 - 6-1064 33?

няттями, і тоді "інтенсивний рух", наприклад, може перетворитись

у проблему, фактор, умови, справу. Наведені далі приклади пока-

зують, як можна обійтись без них.

Учасники наради розглянути також Учасники наради розглянули

питання про плани доцільної за- плани доцільної забудови міс-

будови міста. та.

Багато матеріалів сьогоднішньо- Багато матеріалів сьогоднішньо-

го номера газети присвячені го номера присвячені підвищенню

гіро(?лем| підвищення продуктив- продуктивності праці у вахтах.

ності праці у шахтах.

Значний вклад у справу підви- Значний внесок У підвищення

щення матеріального добробуту матеріального добробуту зроб-

зроблять оборонні підприємства. лять оборонні підприємства.

Чимало зайвих слів з"являється у повідомленнях, коли автор

зловживав зворотами з віддіеелівники іменниками! замість дієслова

вживається формула "дієслово плис віддієслівний іменник". У цьому,

випадку, як кажуть диктори, в ефірі звучить "словесне лопотіння".

Кілька прикладів словесного Позбутися його можна так;

лопотіння:

Повсюдно йде обробіток Повсодно обробляють

Щоденно проводять проривку Щоденно проривають

Відбувається посадка овочів Саджають овочі .

Прис тупили до збирання озимої Почали збирати озиму пшеницю

пшениці

Ведеться удобрення полів Удобрюють поля

Ведуть 4>бмонтні роботи у від- Ремонтують за графіком

повідност| з графіком

Проводиться скиртування Скиртують солому

соломи.

Коли йти на аналогію, то слід було б писати не "він обідав",

а "він проводить обідню роботу по задоволенню потреб власного шлун-

ку".

Зайвими у повідомленнях часто бувають прикметники, які ми звич-

но вживаємо а іменниками: сіяьськдгооподарсьи; посіви, кпщевий ре-

зультат, абсолютна монополія, широка громадськість, особиста думки.

життєва необхідність, серйозна небезпека, суворе попередження,

серйозне криза і т.ін.

338

Часто для характеристики певного об"екта автор ввиває навіть по

кілька прикметників. Наприклад: "Напружений, гострий динамічний і

безкомпромісний поєдинок". Принаймні трьох прикметників у цьому пе-

реліку можна позбутися без шкоди для змісту.

Звільняючи текст від зайвих слів, журналіст не лише здобуває

більше місця для змісту, а й робить зміст динамічнішим, стрункішим.

]7.б, Незрозумілі й лайлдо} длара

Вживайте добре відомі слова, доступні для оприймання, ясні й

дохідливі.

Текст, що переобтяжений техніцизмами, вузькопрофесійної) термі-

нологією, не зрозумів більшість слухачів. Через те таких слів треба

по пожливості уникати. Якщо ж без них обійтися не можна, треба пояс-

нити або знайти відповідний синонім.

Наприклад: "Через нестачу препаратів механізатори не змогли про-

вести дефоліацію посіуїв - обприскування рослин хімічними сполука-

ми, які спричинають опадання листя".

Небажаним для інформаційного мовлення є використання незрозуміт

лих або незнайомих широкому загалу слухачів слів іншомовного поход-

ження. Зараз, наприклад, стало модним говорити про легітимніоть вла-

ди, Нам часто нагадують по радіо, що існуюча в Україні система по-

літичних інститутів легітимна для більшості населення. Водночас,

рідко коли можна почути, що лерітимність - це законність влади, під-

тверджена голосуванням на виборах. Або часто говорять про ротацію

парламенту. Що це таке? Для більшості слухачів неясно.

Декому з початківців здається, шо вживання слів іншомовного

походження робить повідомлення "Інтелектуальнітим". Ефект, проте,

буває сумнівним. В ефірі з"являються макаронічні вирази на зразок:

"сервісне обслуговування", "кредит довір"я", "фондові лічіти", "де-

фіцит освіти", "менеджмент домашнього господарювання" і т.д, В усіх

цих випадках є можливість знайти широковідомий відповідник із влас-

ної мови.

Не властивим для інформаційного мовлення в вживання жаргонізмів

та арготизмів, оскільки ця лексика є зрозумілою для обмеженої кіль-

кості людей. Слова, які підкреслені далі, часто зустрічаються на

сторінках молодіжної преси, але вони неприйнятні для інформаційного

мовлення: "Антон Табаков на відкритті своєї дискотеки виголосив зво-

339

рушливий сдЬІ. Він пустив сльозу і прорік, шо ніколи не думав, що

стоятиме в центрі великого кльового залу класної дискотеки в такій

ируті<} компанії".

Наше суспільство стало терпиміше ставитись до вульгарності й

непристойності. Лайливі та вульгарні слова все більше проникають в

літературу, кіно й театр. Проте інформаційна служба уникав оперувати

ними, вважаючи за необхідне зберігати пристойність і гарний тон.

Адже воно веде мовлення для всіх категорій слухачів, на все суспіль-

ство. Та Й крім того нецензуршина у випуску може лише відволікти

слухачів від змісту повідомлення. . .